79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
02 лютого 2012 р. № 2а-13913/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Бугари Д.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі -ГУЮ у Львівській області), Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі -ВДВС ГУЮ у Львівській області), Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ( далі - ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) з вимогами визнати протиправними дії державного виконавця, скасувати постанову від 22.11.2011 року ВП №29582612 про накладення штрафу. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем при винесенні спірної постанови вимог ст.ст. 17, 18, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження»
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовв не визнав,пояснивши ,що постанова винесена на законних підставах,оскільки позивач відмовляється без законних підстав виконувати рішення суду..
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку про те, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені ст. 181 Кодексу адміністративного України.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язала органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Судом встановлено, що державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесена постанова від 01.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 29582612 з виконання виконавчого листа № 2а-1446/11 р., виданого 03.10.2011 року Шевченківським районним судом м.Львова про зобов'язання ГУПФУ у Львівські області провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2010р. відповідно до вимог ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»та на підставі Постанов Кабінету Міністрів України № 576 від 05.11.2010р., №50 від 28.01.2011р.
22.11.2011р. головним державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення .
Як на одну з підстав скасування оскаржуваної постанови позивач посилається на невідповідність виконавчого документа вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», такі як відсутність дати прийняття і номера судового рішення, згідно з яким видано виконавчий документ, ідентифікаційного коду боржника та стягувача.
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 Закону № 2677-VI, частина перша якої передбачає, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Крім цього, Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило зазначену постанову з тієї підстави, що відповідач в порушення ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження»прийняв до виконання виконавчий документ, який не підлягає виконанню підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції.
В позові про скасування постанови ПВ №29582612 від 01.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження відмовлено.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження»на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Таким чином, Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади - Пенсійного фонду України , тому доводи позивача про непідвідомчість ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області виконання виконавчого листа № 2а-1449/11 р., виданого 03.10.2011 року Шевченківським районним судом м.Львова є помилковими.
З урахуванням викладеного, посилання позивача на порушення відповідачем при прийняті спірної постанови про відкриття виконавчого провадження ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними.
Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені зібраними по справі доказами, спростовують доводи позивача про протиправність дій відповідача.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При розгляді даної справи та винесенні постанови, суд виходив з вимог, передбачених ст. 255 КАС України, відповідно до яких постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Під час розгляду справи, позивачем не представлено докази виконання вимог виконавчого листа № 2а-1446/11 р., виданого 03.10.2011 року Шевченківським районним судом м.Львова у строки визначені постановою по відкриття виконавчого провадження, відповідно не виконав таких вимог.
Перевіривши оскаржувану позивачем постанову ВП №29582612 від 22.11.2011 року про накладення штрафу, суд прийшов до висновку, що така прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому позов є безпідставним.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст. ст. 7-14,69-71,86,87,94,159,160-163,167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу ВП №29582612 від 22 листопада 2011 року відмовити.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя:підпис-з оригіналом звірено.
Суддя Дем'яновський Г.С.