79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
02.02.2012 р. № 2а-6446/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Дем'яновського Г.С.
за участі секретаря судового засідання Бугари Д.Р.
представників : позивача Чабан О.С.,відповідача ОСОБА_2,ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Корпорації «Укрнерудпром», Приватного підприємства «Інтелект-сервіс» про визнання недійсною угоди, -
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова 11.10.2006 року звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Корпорації «Укрнерудпром», Приватного підприємства «Інтелект-сервіс»з вимогою визнати недійсною усну угоду, укладену між відповідачами на загальну суму 3 618 000, 00 грн. та застосувати наслідки, передбачені ст. 49 ЦК УРСР від 18.07.1963 p., та стягнути все одержане ними внаслідок укладеної угоди в дохід держави, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах.
Ухвалою від 12.10.2006 року провадження у справі відкрито.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2010 року скасовано постанову господарського суду Львівської області від 20.02.2007 року про відмову в задоволенні позову та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 року про залишення без змін постанови господарського суду Львівської області від 20.02.2007 року, а справа направлена на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року провадження у справі закрито.
Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду №37940/10/9104 від 17 травня 2011 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року скасувати, а справу №2а-7285/10/1370 направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року прийнята відмова Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова від частини позовних вимог про застосування наслідків,передбачених ст.49 ЦК УРСР від 18.07.1963 року і провадження у справі в частині означених позовних вимог закрито.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просить його задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, оскільки включення Корпорацією “Укрнерудпром” до податкового кредиту податку на додану вартість, який не був сплачений ПП „Інтелект-сервіс” до бюджету, є неправомірним, тому укладена між відповідачем Корпорація «Укрнерудпродукт» та відповідачем ПП «Інтелект-сервіс» усна угода підлягає визнанню недійсною при наявності умислу в обох сторін.
Представники корпорації «Укрнерудпродукт» проти позову заперечили з підстав, наведених в письмовому запереченні по справі , в запереченнях заявили клопотання в якому просять закрити провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, між корпорацією «Укрнерудпром»та ПП «Інтелект-сервіс»укладена усна угода, предметом якої є надання послуг та поставка товару.
На виконання вказаної угоди ПП «Інтелект-сервіс»було виписано податкові накладні №55 від 17.08.2001 року та №70 від 22.08.2001 року на загальну суму 3618000,00грн.
Вказані обставини стали відомі позивачу в ході проведення комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства корпорацією «Укрнерудпром», про що свідчить акт перевірки №290/23-2/239/30163522 від 29.12.2003 року.
За висновками податкового органу витрати по придбанню товару та послуг безпідставно віднесені корпорацією «Укрнерудпром»до складу валових витрат підприємства, оскільки понесення таких витрат не підтверджено проведенням взаєморозрахунків із ПП «Інтелект-сервіс», яке, в свою чергу, не здійснювало господарської діяльності..
Як вбачається з листа ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №23143/7/15-305 від 14.12.2006 року, ПП «Інтелект-сервіс»за серпень 2001 року звітувало з нульовими показниками, з вересня 2001 року підприємство не звітує. По підприємству порушено справу про скасування державної реєстрації.
Крім того, інформація про відсутність у ПП «Інтелект-сервіс»господарської діяльності та неподання звітності з вересня 2001 року була надана ДПІ у Голосіївському районі м.Києва у листі №6940/7/23-092 від 11.11.2003 року по справі №5/850-12/137(5/300-23/31) за позовом Корпорації «Укрнерудпром»до ДПІ у Франківському районі м.Львова.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між сторонами були проведені відповідно до акту прийому-передачі векселів від 07.07.2003 року, відповідно до якого встановлено строк платежу за векселями - 07.07.2010 року. Відповідно до пояснення Генерального директора Корпорації «Укрнерудпром», по господарській операції між сторонами було проведено розрахунки, які полягають в тому, що згідно акту прийому- передачі векселів від 07.07.2003 року припинились грошові зобов'язання щодо платежу за угодою відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»та виникли грошові зобов'язання щодо платежу за векселем; зобов'язання за векселями оплачені Корпорацією «Укрнерудпром»на вимогу третіх осіб; на даний час неоплаченим є лише один простий вексель №7332536510922 на суму 14704,90грн. з терміном оплати 07.07.2010 року.
Крім того, як вбачається з копії листа МВС України ГУ МВС України у Львівській області Львівського відділу, реєстраційно-екзаменаційної роботи з копією витягу з журналу карток в якому вказані транспортні засоби які були зареєстровані за Корпорацією «Укрнерудпром» станом на 13.05.2009 року. З зазначеного витягу вбачається, що колісний тягач МЗКТ-741ЭГ зі причепом 9379 у ньому відсутній.
Відповідно до ст. 208 ЦК України правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
У силу частини 2 статті 215 зазначеного Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним розгляду не підлягають. У випадку помилкового порушення провадження воно підлягає закриттю.
Втім, органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Частиною 1 статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у частини 1 статті 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 ГК України. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.
Водночас застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.
Посилання ДПІ на обґрунтування вимоги про визнання угоди між відповідачами фіктивною на їх безтоварний характер, тобто укладення угоди без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету, підлягає з'ясуванню судом.
Установлення даного факту може бути підставою для віднесення такої угоди до нікчемної, як такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, визнання якої у судовому порядку недійснию не вимагається.
У силу частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.Тому позови податкових органів про визнання правочину \господарського зобов”язання \ недійсним розгляду не підлягають. У випадку помилкового порушення провадження воно підлягає закриттю.
Згідно ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на зазначені правовідносини.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Втім, органи державної податкової служби,вказані в абзаці першому статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-Х11 „Про державну податкову службу в Україні”,можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів,одержаних за правочинами ,які вчинені з метою,яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,посилаючись на іхню нікчемність.Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.
Тому суд приходить до висновку, що клопотання відповідачів слід задоволити, провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст. 215 ЦК України ,ст.ст.110, 121,17, п.1 ч.1 ст.157 КАС України,суд -
Провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Корпорації «Укрнерудпром», Приватного підприємства «Інтелект-сервіс»про визнання недійсною угоди - закрити.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Суддя:підпис-з оригіналом звірено.
Суддя Дем'яновський Г.С.