79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 лютого 2012 р. № 2а-10222/11/1370
у складі: головуючого -судді Кузьмича С. М.
судді Шинкар Т. І.
судді Потабенко В. А.
при секретарі Янчака П. О.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Антощук Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці, Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці, Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивача протиправно звільнено за невиконання службових обов'язків та порушення присяги державного службовця. Позивач зазначає, що в оскаржуваному наказі не зазначено в чому саме полягало порушення позивачем присяги державного службовця, яке зумовило припинення перебування на державній службі. Стверджує, що перебуваючи на посаді провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, до основних завдань якого належить провадження у справах про порушення митних правил і проведення дізнання у кримінальних справах про контрабанду, а не безпосереднє виявлення порушень в пункті пропуску чи митний контроль та митне оформлення. При цьому, зазначає про відсутність доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків, як провідним інспектором відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, та про відсутність, у зв'язку з цим, факту порушення присяги державного службовця чи складу дисциплінарного проступку. Вважає своє припинення перебування на державній службі необґрунтованим та протиправним.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві та дали аналогічні пояснення по справі і просять суд позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем, під час виконання службових обов'язків, не вжито належних заходів, які б унеможливлювали здійснення будь-яких незаконних дій під час перетину митного кордону України. Позивач, як державний службовець, зобов'язаний виконувати посадові обов'язки в суворій відповідності до чинного законодавства України з митної справи, присяги державних службовців та безпосередньо до посадової інструкції. Безвідповідальне ставлення позивача до виконання своїх посадових обов'язків призвело до порушення вимог Митного кодексу України в частині пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів без проведення митного контролю, та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, що сприяло реалізації протиправних схем ухилення від сплати податків до бюджету. Причинами таких фактів, що дискредитують митні органи, як органи державної влади є порушення позивачем посадової інструкції. Враховуючи викладене вище, просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач -ОСОБА_1, працював на посаді провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил СБК та ПМП Львівської митниці з 05.06.2009 року. В митних органах позивач працює з 06.04.1994 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 25.06.2011 року № 544 проведено службову перевірку законності дій посадових осіб Львівської митниці під час митного контролю транспортних засобів, що перетнули державний кордон України через міжнародні пункти пропуску автомобільного сполучення на українсько-польському кордоні в зоні діяльності Львівської митниці в період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року. Під час службової перевірки встановлені вантажні та вантажно-пасажирські транспортні засоби, які відповідно до даних ЄАІС Державної митної служби України, переміщувались без вантажу або з незначною кількістю товарів.
За результатами вказаної вище перевірки Державна митна служба Україна дійшла висновку про незабезпечення виконання посадовими особами служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, зокрема, провідним інспектором відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил СБК та ПМП Львівської митниці ОСОБА_1 визначених планів-завдань, у зв'язку з чим, внаслідок несумлінного виконання зазначеними особами своїх службових обов'язків, не були виявлені та припинені факти незаконного ввезення в Україну товарів та порушення присяги державного службовця. Враховуючи викладені факти та виявленні порушення, Державною митною службою України винесено наказ від 29.08.2011 року № 1821-к “По особовому складу Львівської митниці”, яким, за порушення присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу”29.08.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці.
Вказаний наказ Державної митної служби України від 29.08.2011 року № 1821-к “По особовому складу Львівської митниці”про припинення 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу”був оголошений позивачу, про що Львівською митницею винесено відповідний наказ від 29.08.2011 року № 735-к “Про оголошення наказу Державної митної служби”.
Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що Державною митною службою України видано наказ від 25.06.2011 № 544-к “Про проведення службової перевірки”, яким створено комісію для проведення перевірки законності дій посадових осіб Львівської та Ягодинської митниць при здійсненні митного контролю під час перетину державного кордону України транспортними засобами з реєстраційними номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_8, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_10, НОМЕР_2, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_3, НОМЕР_16, НОМЕР_17 у період з 01.05.2011 до 25.06.2011 року.
Під час проведення аналітично-пошукової роботи здійснено вибірку вантажних та вантажно-пасажирських транспортних засобів, які протягом травня-червня 2011 року перетинали державний кордон України через міжнародні автомобільні пункти пропуску для автомобільного сполучення (далі - МППАС) на українсько-польському кордоні в зонах діяльності Ягодинської та Львівської митниць, та які, відповідно до даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС Держмитслужби), переміщувались без вантажу.
З урахуванням кількості фактів перетину державного кордону України вказаними транспортними засобами, ваги переміщуваних вантажів, а також з урахуванням технічних характеристик транспортних засобів, був визначений перелік переміщень, законність яких викликала сумнів, та досліджені документи митного оформлення в МППАС “Устилуг - Зосин”, “Рава-Руська - Хребенне”, “Краковець - Корчова”, “Шегині - Медика”та “Смільниця - Кросценко”.
Між Урядом України та Урядом Республіки Польща підписано Угоду про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах (далі - Угода). Пунктом першим статті 2 Угоди передбачено, що митні органи будуть надавати допомогу один одному у спосіб і за умов, передбачених цією Угодою, з метою забезпечення вірного застосування митного законодавства шляхом взаємодопомоги у сфері запобігання, виявлення та розслідування порушень митного законодавства.
Керуючись нормами зазначеної Угоди та з метою встановлення фактичних даних щодо кількості та номенклатури товарів, що переміщувались транспортними засобами, державні номерні знаки яких наведено вище, Держмитслужбою 25.07.2011 за вихід. № 11.1/1-20/10828 направлено запит до митних органів Республіки Польща.
За результатами розгляду листа Державної митної служби України Департамент Митно-Акцизного Контролю та Контролю Ігорної Діяльності Міністерства Фінансів Республіки Польща листом від 05.08.2011 року надав вичерпну інформацію стосовно порушення митних правил Львівською митницею.
Відповідно до планів-завдань оперативній групі з числа посадових осіб СБК та ПМП Львівської митниці доручалось брати участь в проведенні митного контролю з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Разом з тим, внаслідок несумлінного виконання посадовими особами СБК та ПМП своїх повноважень під час чергування в зонах митного контролю митних постів “Краковець”та “Мостиська”, на митну територію України без оподаткування були пропущені товари, що переміщувались транспортними засобами.
Так, відповідно до планів-завдань № 314, 323, 352 затверджених 26.05.2011 року, 27.05.2011 р., 06.06.2011 р., заступником начальника Львівської митниці - начальником СБК та ПМП, оперативна група з числа посадових осіб СБК та ПМП Львівської митниці до складу якої входив позивач, здійснювала 26.05.2011р -27.05.2011 р., 29.05.2011 р.- 30.05.2011р., 07.06.2011р.- 08.06.2011р., оперативні заходи у пункті пропуску “Краковець - Корчова”, митного поста “Краковець”Львівської митниці.
Оперативній групі були поставлені завдання щодо здійснення оперативних заходів з виявлення та припинення контрабанди та порушення митних правил. Товари, які незаконно переміщуються через митний кордон України виявляти шляхом ретельного огляду транспортних засобів, вантажів, товарів, речей громадян. У разі виявлення порушень митного законодавства складати протокол про порушення митних правил. Надавати практичну допомогу особовому складу підрозділів митного оформлення у виявленні порушень митних правил та їх документальному закріпленню.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач дійшов висновку, що виявлені під час проведення службової перевірки факти свідчать про несумлінне виконання оперативною групою СБК та ПМП Львівської митниці, до складу якої входив й позивач, службових обов'язків та завдань, які були визначені відповідно до планів-завдань, внаслідок чого не були виявлені та припинені порушення митних правил.
Як вбачається із Положення про відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці одними з основних завдань відділу є здійснення провадження у справах про порушення митних правил і проведення дізнання у справах про контрабанду, а не безпосереднє виявлення порушень у пункті пропуску.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну службу”конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.
Згідно з посадовою інструкцією провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці М.О. Харкавим 22.04.2011 року, провідний інспектор: проводить дізнання у справах про контрабанду, в ході якого виконує необхідні процесуальні дії; збирає докази, проводить їх оцінку, виконує необхідні процесуальні дії; забезпечує зберігання речових доказів у справах про контрабанду та ПМП; представляє інтереси митниці у судових органах про порушення митних правил тощо.
Серед перелічених завдань та обов'язків, закріплених у Положенні про відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці та посадовій інструкції провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці відсутні здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України чи безпосереднє виявлення порушень митних правил у путні пропуску.
Державний службовець має чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою службовця, визначених його посадовою інструкцією. При цьому, окремі внутрішні документи, зокрема такі, як план-завдання не можуть містити в собі чи покладати на працівника додаткові обов'язки та завдання, які не передбачені трудовим договором чи посадовою інструкцією працівника. Крім того, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Така заборона закріплена положеннями ст. 31 Кодексу Законів про працю України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не порушував покладених на нього обов'язків щодо проведення дізнання у справах про контрабанду та виконання необхідних процесуальних дії тощо, передбачених посадовою інструкцією провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, а тому висновок відповідача про несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків та порушення присяги державного службовця є безпідставним та необґрунтованим.
Суд критично оцінює дані польської сторони щодо можливості транспортних засобів з реєстраційними номерами НОМЕР_11, НОМЕР_16, НОМЕР_8, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_12, НОМЕР_18, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_19, НОМЕР_2, НОМЕР_10, НОМЕР_1, НОМЕР_5, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_9 переміщувати вантажі зазначені в матеріалах перевірки. Згідно відповіді Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ такі транспортні засоби не можуть переміщувати вантаж зазначеної тоннажності, оскільки повна маса автомобіля НОМЕР_1 становить 4600 кг, маса без навантаження 1800 кг; автомобіля НОМЕР_2: повна маса -6000 кг, маса без навантаження 3000 кг; автомобіля НОМЕР_3: повна маса -3500 кг; автомобіля НОМЕР_4: повна маса -3500 кг; легкового автомобіля НОМЕР_5: повна маса -3000 кг; автомобіля НОМЕР_6 - повна маса -3500 кг; автомобіля НОМЕР_7: повна маса -4600 кг; автомобіля НОМЕР_8 - повна маса -3500 кг, маса без навантаження 2100 кг; автомобіля НОМЕР_9: повна маса -4600 кг, маса без навантаження 1890 кг; автомобіля НОМЕР_16: повна маса -3200 кг, автомобіля НОМЕР_18 повна маса -3500 кг, маса без навантаження 2400 кг, автомобіля НОМЕР_19: повна маса -3500 кг, маса без навантаження 1950 кг, автомобіля НОМЕР_20: повна маса -3500 кг.
Встановлені судом вищевказані обставини справи вказують на те, що зазначені у акті перевірки транспортні засоби за своїми технічними характеристиками фізично не могли перевозити вантаж про який зазначений у листі-відповіді митного органу республіки Польща на запит ДМСУ.
Крм того, в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеною прокуратурою Яворівського району Львівської області від 18.11.2011 року, зазначено, що прокуратурою Яворівського району Львівської області проведено перевірку за матеріалами Державної митної служби України щодо законності дій посадових осіб митного поста «Краковець»Львівської митниці при здійсненні митного контролю транспортних засобів за період з 01.05.2011 до 25.06.2011 року та не здобуто доказів перетину транспортними засобами у період з 01.05.2011 до 25.06.2011 року, що вказані у доповідній записці ДМСУ через митний пост «Краковець»Львівської митниці з порушенням чинного законодавства, а тому, а тому відсутні об'єктивні докази та дані щодо несумлінного ставлення до виконання службових обов'язків, які б свідчили про факт зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень та вчинення службової недбалості працівниками митного поста «Краковець»Львівської митниці.
Що стосується долученого до матеріалів справи листа, скерованого генеральному директору митної служби Республіки Польща про надання інформації про переміщення транспортних засобів через польсько-український кордон від 25.07.2011 р. і відповіді заступника начальника Департаменту Митно-Акцизного Контролю і Контролю Гральної Діяльності від 05.08.3011 року із додатком на паперовому носії, а не на електронному, як вказано у листі, то Суд вважає документ неналежним доказом, який засвідчує факт пропуску товарів через митний кордон України. Також Суд звертає увагу на те, що зазначений документ не перекладений у встановленому порядку, із додатка не зрозуміло його приналежність до цього листа.
Суд констатує, що за наведених обставин відповідач, з метою встановлення об'єктивної істини, міг та повинен був звернутися до польської сторони про надання копій документів, що підтверджують або спростовують факт оформлення в митному відношенні вказаних у акті транспортних засобів як таких, що перевозили вантаж. Проте таких дій вчинено не було, що свідчить про односторонність та поверхневість проведеної службової перевірки. З огляду на це, висновки перевірки не є достовірними та однозначними, а носять характер припущень.
Стосовно правомірності звільнення позивача за порушення Присяги державних службовців, суд зазначає наступне.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулюються Законом України “Про державну службу”від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.
Як передбачено ст. 10 Закону України “Про державну службу”від 16 грудня 1993 року №3723-XII, основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Частина 2 вказаної статті передбачає обов'язок державного службовця діяти в межах своїх повноважень.
Підстави припинення державної служби передбачені ст. 30 Закону України “Про державну службу”від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. Відповідно до п. 6 ч. 1 цієї статті, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну службу”від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: “Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки”.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державну службу”від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до вказаного Закону, якщо інше не передбачено законами України.
В п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Як вбачається з наказу Державної митної служби України від 29.08.2011 року № 1821-к “По особовому складу митних органів”під час проведеного службового розслідування зі сторони позивача встановлено порушення саме службової дисципліни.
Суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначаються Законом України “Про Дисциплінарний статут митної служби України”від 06.09.2005 року № 2805-ІV.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.
Положення ст. 21 Закону України “Про Дисциплінарний статут митної служби України”від 06.09.2005 року № 2805-ІV, визначає порушення службової дисципліни як протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України. Діяння, визначені вказаним Законом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями, а тому до спірних відносин слід застосовувати норми Дисциплінарного статуту.
Розділом IV Закону України “Про Дисциплінарний статут митної служби України”від 06.09.2005 року № 2805-ІV визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх накладення. При цьому, в ст. 28 вказаного Закону передбачено вичерпний перелік випадків, в яких може мати місце звільнення: 1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи; 3) одноразового грубого порушення, а саме: за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у зв'язку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час відповідно до положення статті 7 Закону України “Про боротьбу з корупцією”; за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю; за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів; за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності; за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов'язків до громадян, приниження їх честі та гідності; 4) перевищення службових обов'язків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом; 5) сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю; 6) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах; 7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби.
Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями. Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов'язків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця. Виходячи з наведеного, суд вважає, що в спірних правовідносинах слід застосовувати норми Закону України “Про Дисциплінарний статут митної служби України”від 06.09.2005р. № 2805-ІV.
Відповідно до ст. 31 вказаного Закону, з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Підстави для проведення службового розслідування, права й обов'язки посадових осіб митної служби України під час його проведення, процедура розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2002 року № 408, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 665/6953. Цей Порядок розроблено згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 “Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців”.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаного Порядку, однією з підстав для проведення службового розслідування є недодержання посадовими особами митної служби України законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, а також при порушенні етики поведінки.
Як вбачається з положення п. 2.3 цього розділу, метою службового розслідування є: об'єктивне й усебічне з'ясування обставин скоєння порушення; виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню порушення; установлення винних і визначення ступеня їх відповідальності за скоєне порушення; ужиття заходів до недопущення подібних порушень у подальшому.
Крім того, розділ 6 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України передбачає обов'язок органу, що проводить таке розслідування з'ясувати причини та мотиви, що сприяли скоєнню порушення.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.4 вказаного Порядку, у ході розслідування з'ясовуються причини й мотиви, що сприяли скоєнню порушення; несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків; недосконалість технологічних схем митного контролю та митного оформлення; відсутність належної організації роботи підрозділу; недостатня професійна підготовка тощо. Уточнюються обставини, що вплинули на здійснення порушення й сприяли йому, а також з'ясовується, яким чином порушник намагався маскувати протиправні дії, чи вживалися раніше заходи до недопущення подібних негативних явищ, чи відпрацьовувалася система контролю за дотриманням особовим складом вимог чинного законодавства та дисципліни, ефективність цієї системи. Якщо подібні порушення були раніше, то з'ясовується, наскільки своєчасно та яким чином керівництво митного органу відреагувало на них, чи мало місце доведення цих фактів до особового складу. Визначається причетність до порушень інших посадових осіб, які своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяли їх допущенню.
Суд встановив, що відповідачем не призначалося та не проводилося службового розслідування щодо несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків. Таким чином, внаслідок таких дій відповідачем порушено право позивача брати участь у службовому розслідування, в тому числі пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи та порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснення осіб, причетних до справи тощо.
Враховуючи наведене вище, на підставі аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що наказ Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.2011 року “По особовому складу”в частині припинення перебування на державній службі в митних органах провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 є протиправним.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд вважає, що позивача слід поновити на роботі, оскільки відповідачем при звільненні позивача порушено вимоги чинного законодавства України. При цьому, позивача необхідно поновити на посаду, з якої його було звільнено, тобто - провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці.
З матеріалів справи встановлено, що в результаті неправомірного звільнення позивача, утворився період вимушеного прогулу, який тривав з 30.08.2011 року по -01.02.2012 року.
Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно із ч. 5 ст. 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Середньомісячна заробітна плата позивача згідно з довідкою Львівської митниці від 06.10.2011 року № 23/13-689 на день звільнення 29.08.2011 року становила 4 206,39 грн., середньоденна заробітна плата -205,19 грн., відтак за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати 13 458,65 грн.
Суд встановив, що період нарахування середнього заробітку становить з 30.08.2011 року по 01.02.2012 року. Виходячи з розміру середньої заробітної плати позивача, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року № 100, на користь позивача повинна бути стягнута сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період у розмірі 13 458,65 грн.
Крім цього, суд вважає, що рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, а також виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
Тому враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Згідно зі ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.
Керуючись ст. ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати наказ Державної митної служби України №1821-к від 29.08.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контробандою та порушення митних правил Львівської митниці.
Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контробандою та порушення митних правил Львівської митниці.
Стягнути з Львівської митниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2011 року по 01.02.2012 року в сумі 13 458,65 грн.
Допустити постанову до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення грошового утримання в межах суми за один місяць -4 158,99 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 06.02.2012 року.
Головуючий С. М. Кузьмич
Суддя Т. І. Шинкар
Суддя В. А. Потабенко