Україна
09 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-4835/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря Осипової Н.В.,
за участі представників позивача Івашкіна О.В.,
відповідача Надєєвої О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Світ Будівництва»(далі -Підприємство) про припинення юридичної особи та визнання установчих документів недійсними,
Фіскальний орган звернувся до суду з заявою до Підприємства про припинення юридичної особи та визнання установчих документів недійсними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви.
Стверджував, що Підприємство зареєстровано у органах державної реєстрації з метою подальшої передачі особам, які не мали б наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Більше того, зазначав, що відповідач не знаходиться за місцем державної реєстрації.
Представник Підприємства заперечила стосовно задоволення позову.
Звертала увагу, що відповідач знаходиться за місцезнаходженням, а його засновник в даний час виконує повноваження керівника юридичної особи.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Перш за все, пунктом 1.12 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, орган державної податкової служби має право звертатися до суду стосовно припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Під випадком слід розуміти наявність підстав припинення юридичної особи, передбачених частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі -Закон), та ознак фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, визначених статтею 55-1 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 38 Закону передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, є наявність в Реєстрі запису про відсутність її за вказаним місцезнаходженням.
Станом на 09 лютого 2012 року у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості про підтвердження наявності Підприємства за місцезнаходженням (а.с.55-57).
Також, у цьому ж реєстрі зазначено, що засновником і керівником відповідача є ОСОБА_3
Статтею 55-1 Господарського кодексу України визначено перелік ознак фіктивності суб'єкта господарювання, що дають підстави для звернення до суду з позовом про визнання його реєстраційних документів недійсними.
Однією з таких ознак є реєстрація з метою подальшої передачі особам, які не мали б наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Ця ознака повинна обґрунтовуватись певними доказами.
Зокрема, ними могли б бути обставини, котрі встановлені вироком суду, або показання свідків.
Судом встановлено, що попередніми керівниками відповідача були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.15-26).
В письмових поясненнях, котрі надані працівникам податкової міліції, ці особи вказують, що Підприємство проводило фінансово-господарську діяльність, звітувало фіскальному органу та іншим державним органам.
Позивач не надав доказів, які б спростовували пояснення свідків.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність доказів фіктивної діяльності Підприємства.
З огляду на те в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволені позову.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2012 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей