01 лютого 2012 року 2а-197/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Приватного акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»
про стягнення податкової заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»про стягнення податкової заборгованості у сумі 22291,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача наявний податковий борг у сумі 22291,00 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість.
Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.02.2012.
У судове засідання 01.02.2012 уповноважені представники сторін не з'явились.
Сторони повідомлені судом належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень № 0113312664410 та № 0113312664401.
Від позивача до суду надійшло клопотання про здійснення судового розгляду за відсутності представників податкового органу.
Від відповідача заперечень на позовну заяву, відзиву, клопотань до суду про відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому засіданні не надходило.
Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України уразі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи вказаної правової норми, суд здійснює розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Баришівське автотранспортне підприємство 13247»є юридичною особою, яке зареєстроване 07.12.1991 Баришівською районною державною адміністрацією Київської області та перебуває на обліку як платник податків з 23.11.1995 за № 28-323.
У травні 2011 року відповідачем до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 12841,00 грн.
У червні 2011 року відповідач подав до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 5469,00 грн.
У подальшому, у липні 2011 року відповідач подав до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2566,00 грн.
Крім того, у серпні 2011 року відповідач подав до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 416,00 грн.
Також, у вересні 2011 року відповідач подав до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпні місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 508,00 грн.
У жовтні 2011 року відповідач подав до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 491,00 грн.
Таким чином, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідача становить 22291,00 грн.
Оскільки вказана сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій не була сплачена, позивач керуючись приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслав позивачу податкову вимогу форми «Ю» від 05.05.2011 № 1/50 на суму 29048,70 грн. вказана вимога отримана відповідачем про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії корінці вимоги.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про таке.
Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Поняття платників податку на додану вартість, база та об'єкти оподаткування визначені статтями 180, 185, 187, 188 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Проте, згідно з поясненнями позивача, сума боргу зі сплати податкового зобов'язання не була сплачена відповідачем. При цьому, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 22291,00 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Баришівське автотранспортне підприємство 13247» (код ЄДРПОУ - 02140751) до Державного бюджету України податковий боргу у сумі 22291 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.