05 грудня 2011 року Справа № 2а-0870/11204/11
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Шара І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іммідж-Томалекс», м. Запоріжжя до Відділу Деркомзему у Запорізькому районі Запорізької області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відділу Деркомзему у Запорізькому районі Запорізької області ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними
02.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Іммідж-Томалекс» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Відділу Деркомзему у Запорізькому районі Запорізької області (далі - відповідач 1), Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відділу Деркомзему у Запорізькому районі Запорізької області ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), в якому, зокрема, просить визнати недійсними та скасувати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.10.2011, протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2011 №48, розрахунок шкоди без дати та номера, постанову про закриття справи від 28.10.2011 №13/11.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог щодо скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.10.2011, протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2011 №48, розрахунку шкоди без дати та номера, постанови про закриття справи від 28.10.2011 №13/11 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки дані вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Поняття суб'єкт владних повноважень визначено у п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Разом із цим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що участь у справі суб'єкта владних повноважень не є безумовною підставою віднесення такого спору до категорії - «адміністративна справа».
Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, порядок оформлення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 за №1223/8544 (далі - Порядок №312).
Відповідно до п.п.5.1., 5.4., 5.6. ч.5 Порядку №312 при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Виходячи зі змісту викладених норм акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки юридичної чи фізичної особи, які перевіряються і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог земельного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи з контролю за використанням та охороною земель.
Одже, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.10.2011 не є нормативним актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер і не застосовується неодноразово. Також цей документ не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує прав і обов'язків у позивача, тобто, в зазначеному вище акті не міститься вимог та приписів, які є обов'язковими для виконання позивачем, він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору, а, отже, не може бути оскаржений до суду.
При цьому, за своєю правовою природою названий акт є виключно доказовим документом та не може порушувати прав або інтересів перевіряємої особи, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, позивачем оскаржується розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Вказаний розрахунок здійснений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 (далі - постанова №963).
Відповідно до п.1 Постанови №963 ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).
Тобто, наданий розрахунок визначає розмір заподіяної шкоди, відповідно до методичних рекомендацій, носить рекомендаційний характер та не може порушувати прав або інтересів перевіряємої особи, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до п.п.6.1. ч.6 Порядку №312 у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доказом по справі (далі - КупАП).
Відповідно до приписів КупАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (ст. 287 КУпАП). Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі недотримання зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП). Постанову про накладення адміністративного стягнення, яка винесена посадовою особою, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд (ст. 288 КУпАП).
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про накладення адміністративних стягнень, що виключає можливість вирішення спору про скасування постанови про закриття справи від 28.10.2011 №13/11 у порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.213 КупАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;
Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суддя дійшов висновку, що спір має розглядатися районним судом у порядку, встановленому КупАП, що виключає можливість вирішення такого спору у порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України.
Вказані обставини, згідно з приписами ст. 109 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі № 2а-0870/11204/11 в частині вимог щодо скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.10.2011, протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2011 №48, розрахунку шкоди без дати та номера, постанови про закриття справи від 28.10.2011 №13/11.
Керуючись ст.ст. 3, 17, 109, 160, 165 КАС України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-0870/11204/11 в частині вимог щодо скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.10.2011, протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2011 №48, розрахунку шкоди без дати та номера, постанови про закриття справи від 28.10.2011 №13/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іммідж-Томалекс», м. Запоріжжя до Відділу Деркомзему у Запорізькому районі Запорізької області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відділу Деркомзему у Запорізькому районі Запорізької області ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними.
Роз'яснити позивачу що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) І.В. Шара