30 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/264/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юркова Е.О.
при секретарі - Дмитрієнко О.Д.
за участю: представника позивача - Шахова Д.А.
представника відповідача - Коваленко Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції
у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17 червня 2011 року № 152/28-113 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра»;
- судові витрати по справі стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача було винесено на підставі відомостей податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих позивачем до ДПІ за період з травня 2010 року по квітень 2011 року.
Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення на підставі п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, відповідачем безпідставно були застосовані відомості про обсяг постачання товарів/послуг Товариства саме за період з травня 2010 року по квітень 2011 року, оскільки такі правила повинні застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01 січня 2011 року, оскільки до цього дії позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого нормативно - правового акту - Закону України «Про податок на додану вартість».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов у яких зазначив, що Листом ДПА України від 14.02.2011 № 4021/7/16-1417 визначено, якщо анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до о підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, відбувається у липні 2011, року то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців, тобто з липня 2010 року по червень 2011 року.
Юридичним фактом з яким пов'язано застосування досліджуваної норми закону є факт постачання товарів/послуг позивачем іншим платникам податків за останні 12 календарних місяців сукупно у обсягах менше 50 % від загального обсягу постачання. Даний юридичний факт виник після введення в дію застосованої норми Податкового кодексу України (пряма дія). ДПІ у Жовтневому районі правомірно враховано наявність обставин з якими пов'язано застосування норми і прийнято рішення від 17.06.2011 № 152/28-133.
Рішення ДПІ у Жовтневому районі від 17.06.2011 № 152/28-133 прийнято у період дії та на підставі Податкового кодексу України, і до правовідносин обґрунтовано застосовано приписи саме підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Дії ДПІ у Жовтневому районі відповідають приписам статті 58 Конституції України та статті 184 Податкового кодексу України.
На підставі викладеного, рішення про анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Сокра» винесено ДПІ у Жовтневому районі на законних підставах та в межах діючого законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокра» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.05.2007 року, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №040429, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ (ідентифікаційний код: 35164274).
Місцезнаходження суб'єкта господарювання, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Ламана, буд. 19, кімната 405.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокра», 29.06.2011 року отримало поштою рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17 червня 2011 року № 152/28-113 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», яким анульовано реєстрацію платника ПДВ позивача (Свідоцтво № 100076284, індивідуальний податковий номер 351642704634), у зв'язку з тим, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяці сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Датою анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідно до вказаного рішення, є 17.06.2011 року.
Додатково, відповідач листом від 20.07.2011 року № 3/188/10/152-19 повідомив позивача стосовно анулювання реєстрації ТОВ «Сокра» про наступне: - «...Підприємством ТОВ «Сокра» при поданні заяви про реєстрацію платником ПДВ від 08.11.2007року в розділі «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам статті 2 Закону» відмічено п.2.2. ст.2, п.9.4. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, а саме: особа реєструється за своїм добровільним рішенням. Крім того, звертаємо Вашу увагу, що згідно аналізу наданих декларацій на прибуток за 2007-2011 роки встановлено, що дохід від продажу товарів становить 750 грн., в тому числі, у 2007 році становить 0 грн., у 2008 - 2010 - по 250 грн., за 1 квартал 2011 року - 0 грн., тим самим станом на 17.06.2011 року не досягнуто загальну суми оподаткованих операцій, визначеної п.п.2.31.п.2.3. ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, п. 181.1. ст.181 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010року № 2755- VI...».
Відповідно до п.п. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України - особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без врахування податку на додану вартість).
Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок анулювання платника податків.
Анулювання здійснюється шляхом вилучення особи з реєстру Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здій підстав передбачених статтею 184 розділу V Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення, про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 978 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1400/18695).
Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах «а» - «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Перелік визначених Податковим Кодексом підстав є виключним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 року, - реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2.14 Положення, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав. Рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, анулювання відповідних платників податку на додану вартість можуть бути прийняті за наявності наступних підтвердних документів:
- акту або довідки документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального постачання (підстава - підпункт «и» пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового рахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.
Згідно з п. 5.4 Положення, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Проте, суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, відповідно до якого, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а)платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ.
При цьому, суд зазначає, що у Законі України «Про податок на додану вартість» була відсутня норма, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ як «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання».
Окрім того, положення Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент реєстрації позивача, не містив поняття «добровільна» або «обов'язкова» реєстрація платником ПДВ.
А тому, позивач не приймав рішення про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість згідно з п. 182.1. ст. 182 Податкового кодексу України та не подавав реєстраційну заяву про це, оскільки на момент набрання чинності Податкового кодексу України ТОВ «Сокра» вже мало статус платника ПДВ.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, що 17 червня 2011 року комісією ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було встановлено, що у позивача обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків від загального обсягу постачання та підтверджено реєстром від 17.06.2011 року № 113. Платник подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з травня 2010 року по квітень 2011 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 250 грн.
Тобто, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача було винесено на підставі відомостей податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих позивачем до ДПІ за період з травня 2010 року по квітень 2011 року.
Суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення на підставі п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, відповідачем безпідставно були застосовані відомості про обсяг постачання товарів/послуг ТОВ «Сокра» саме за період з травня 2010 року по квітень 2011 року, оскільки такі правила повинні застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01 січня 2011 року, оскільки до цього дії позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, органи ДПІ мають право враховувати обсяги постачання товарів/послуг платника ПДВ з метою анулювання його реєстрації за період з січня 2011 по грудень 2011, але цей період ще не настав.
Крім того, посилання відповідача на лист ДПА України від 14.02.2011 № 4021/7/16-1417, яким визначено, що - «якщо анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, зареєстрованої у січні 2011р., відбувається у липні 2011, року то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців, тобто з липня 2010 року по червень 2011 року», суд вважає безпідставним.
Так, в листі Міністерства юстиції України від 28.04.2011р. N 3915-0-4-11/101 «Щодо проведення правової експертизи листів ДПАУ та Держмитслужби» зазначено, що на виконання доручення КМУ від 31.03.2011р. N 16422/1/1-11 ДПА та Держмитслужба відповідно листами від 05.04.2011 р. N 4157/5/11-0116 та від 22.04.2011 р. N 11.1/2-14/6693 надали Мін'юсту для проведення правової експертизи 44 листи ДПАУ та 13 листів Держмитслужби.
За результатами правової експертизи цих листів Мін'юстом встановлено, що 22 листи ДПАУ, в тому числі прийняті спільно (додаток 1 до цього листа), та 8 листів Держмитслужби (додаток 2 до цього листа) містять нові правові норми, які регулюють питання застосування норм ПКУ, зачіпають права, свободи й законні інтереси юридичних і фізичних осіб та мають міжвідомчий характер.
Листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.
У зв'язку з викладеним Мін'юст пропонує зобов'язати ДПСУ відкликати з місць застосування та скасувати листи, в тому числі прийняті спільно, зазначені в додатку 1 до цього листа, а саме п.11 додатку 1 до листа Мін'юсту України від 28.04.2011р. за N 3915-0-4-11/101 - лист від 14.02.2011р. N 4021/7/16-1417 «Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації» (фактично уточнено порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації, зокрема необхідність проведення відповідної розшифровки обсягів постачання товарів/послуг).
Відповідно до пп. 6.2. п. 6 розділу V Положення, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17 червня 2011 року № 152/28-113 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо стягнення судових витрат з відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 87 КАС України - судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 94 КАС України Передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Так, позивачем при звернені до суду було сплачено судовий збір в сумі 28 грн. 23 коп., що підтверджується банківською квитанцією № 785-7 від 15.12.2011р.
З урахуванням вищезазначеного судові витрати в розмірі 28 грн. 23 коп. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17 червня 2011 року № 152/28-113 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра».
Судові витрати в розмірі 28 грн. 23 коп. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокра».
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений 06.02.2012 року.
Суддя
Е.О. Юрков