30 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/15124/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Рейнфорд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Рейнфорд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з вимогою: скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0001082301 від 04.07.2011 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Центральна МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області не мала права обґрунтовувати свій висновок про вчинення ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» пору шень податкового законодавства на припущенні, що зазначено в акті №3537/230/30168887 від 02.06.2011р., що договір підряду на ремонт покрівлі №09-01 від 30.10.2009р. укладений між ДП «Рейнфорд» та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» є нікчемним.
Жодним нормативним актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини нікчемними.
Висновок про нікчемність угоди можливий лише після встановлення правоохоронними органами факту порушення, що має ознаки протиправності (відповідальність за яке передбачено Кримінальним кодексом або Кодексом про адміністративні правопорушення).
Тому прийняте Центральною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області податкове повідомлення-рішення є необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов у яких зазначив, що Центральною МДПІ у м. Кривому Розі отримано від Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську матеріали документальної невиїзної перевірки ТОВ «Еко-Пром-Інвест» від 18.05.10 № 3718/23/34059303 з питань дотримання вимог податкового законодавств з податку на додану вартість за грудень 2009 року, за результатами якої встановлено порушення ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства по правочинах, здійснених ТОВ «Еко-Пром-Інвест» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за грудень 2009 року.
Відповідно до наданих документів між ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303) - Підрядник, в особі директора Кутасевича О.М. та ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» - Замовник, в особі директора Козиря Ю.В. укладено договір підряду на ремонт покрівлі №09-01 від 30.10.09р., предметом якого є проведення Підрядником ремонту покрівлі приміщення, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, Дніпропетровське шосе, 30.
До перевірки надано акт приймання виконаних підрядних робіт №19-0-1-1 за грудень 2009 року у сумі 235069,2 грн., у т.ч. ПДВ 39178,2 грн. Розрахунки за виконані роботи не було здійснено, у зв'язку з неякісним виконанням робіт, про що було повідомлено Замовника та надано строк на усунення недоліків виконаних робіт.
Таким чином, підприємством порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дочірнє підприємство «Рейнфорд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 29.10.1998 року, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ (ідентифікаційний код: 30168887).
Місцезнаходження суб'єкта господарювання, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.01.2012р.: м.Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, буд.30. ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» перебуває на обліку у Центральній МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та зареєстровано платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, що згідно вимог п.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз. 1,3.5 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), наказу Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 13.05.2011р. №474, на виконання завдання ДПА у Дніпропетровській області від 04.05.11 №936/7/27-021-4, з урахування матеріалів перевірки ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303) від 18.05.10р. №3718/23/34059303, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка дочірнього підприємства «Рейнфорд» товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» (код ЄДРПОУ 30168887) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Пром-Інвест» за грудень 2009 року.
Превірку оформлено актом №3537/230/30168887 від 02.06.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дочірнього підприємства «Рейнфорд» товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» (код ЄДРПОУ 30168887) з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303) за грудень 2009 року».
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність»:
- ч.1,5 ст. 203, ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, укладеному з ТОВ «Еко-Пром-вест» (код ЄДРПОУ 34059303) в грудні 2009 року;
- пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»
від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на суму 39 178 грн.
Вищезазначені висновки в акті перевірки №3537/230/30168887 від 02.06.2011р. зроблені Центральною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі того, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Дніпропетровську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2009 року, про що складено акт від 18.05.10р. №3718/23/34059303.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів фахівцями Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську встановлено відсутність у ТОВ «Еко-Пром-Інвест» необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Враховуючи те, що у ТОВ «Еко-Пром-Інвест» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби Лівобережною МДПІ у м. Дніпропетровську було зроблено висновок проте, що згідно з ч.І, 5 ст.203, п.1. 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди з підприємствами з якими було сформовано податкові зобов'язання перевіряємого підприємства, є нікчемними.
04.07.2011 року за результатами перевірки Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області у відношенні ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001082301 від 04.07.2011 року про стягнення за основним платежем 39178, грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9794,50 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням Позивач надав заперечення на Акт (вих.№24 від 21.06.2011р.), але листом про розгляд заперечень на Акт перевірки від 29.06.2011р. №15604/10/230 в задоволенні цих заперечень Відпові дачем було відмовлено, а Акт залишено в силі без змін.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Позивач 07.07.2011р. подав скаргу до ДПА у Дніпропетровській обл. вих. № 25.
16 серпня 2011р. ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» отримало від ДПА у Дніпропе тровській області рішення про результати розгляду скарги № 23669/10/25-008 від 10.08.2011р., у якому йшлося про залишення в силі податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0001082301 та відмову у задоволенні скарги платника податків.
Не погоджуючись з цим рішенням, Позивач звернувся до ДПС України з повто рною скаргою від 18.08.2011р. вих.№35.
Але 21.10.2011р. ДПС України винесла рішення №4016/6/10-2115 про результа ти розгляду повторної скарги, яким у задоволенні скарги було відмовлено, а рішення Відповідача залишено в силі.
Судом встановлено, що між ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303) - Підрядник, та ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» - Замовник було укладено договір підряду на ремонт покрівлі №09-01 від 30.10.2009р., предметом якого є проведення Підрядником ремонту покрівлі приміщення, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, Дніпропетровське шосе, 30.
На підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем надано:
- договір підряду на ремонт покрівлі №09-01 від 30.10.2009р.
- локальний кошторис з розрахунком договірної ціни №19-0-1-1;
- відомість ресурсів до локального кошторису №19-0-1-1;
- акт приймання виконаних підрядних робіт №19-0-1-1 за грудень 2009 року у
сумі 235069,2 грн., у т.ч. ПДВ 39178,2 грн.;
- довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року;
- рахунок від 31.12.2009р. №123;
- кошторис з розрахунком ціни №19-0-1-1.
Крім того, ТОВ «Еко-Пром-Інвест» було надано ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» податкову накладну №115 від 31.12.2009р. на суму 235069,20 грн., ПДВ 39178,20 грн.
Розрахунки за виконані роботи не було здійснено, у зв'язку з неякісним виконанням робіт, про що було повідомлено Замовника та надано строк на усунення недоліків виконаних робіт.
Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним позивачем було включено до податкового кредиту в грудні 2009 року в сумі 39 178,20 грн., що відповідає даним додатку 5 та реєстрам отриманих податкових накладних до податкової декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року.
Відповідно до наданих пояснень директора ДП «Рейнфорд» Козиря Ю.В. стосовно здійснення господарських операцій з ТОВ «Еко-Пром-Інвест»: - «на даху будівлі за адресою м.Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 30, на виконання умов договору підряду на ремонт покрівлі №09-01 від 30.10.09 працювала робоча бригада в кількості шести чоловік, яка виконувала ремонтні роботи. За фактом виконаних робіт було укладено акти здачі-приймання робіт. У зв'язку з тим, що проведені роботи здійснено не якісно (протікання даху в дощову погоду), ДП «Рейнфорд» оплату за виконані роботи не здійснило». Позивачем листом було повідомлено ТОВ «Еко-Пром-Інвест» про здійснення сплати за проведені роботи після усунення всіх недоліків».
Обставини фактичного отримання ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» робіт (послуг) перевіряючими при перевірці так і в судовому засіданні спростовані не були.
Проте, суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки №3537/230/30168887 від 02.06.2011р. є такими котрі суперечать чинному законодавству.
Згідно п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України вказано, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
Водночас відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від. 16.07.1999р. № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (який діяв у перевіряємому періоді). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону № 168.
Згідно п.п 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що дії ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» при виконанні умов договору підряду на ремонт покрівлі №09-01 від 30.10.09 повністю відповідають вищезазначеним нормам Закону України «Про податок на додану вартість», а надана ТОВ «Еко-Пром-Інвест» позивачу а - приписам вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону № 168.
Таким чином, при оформленні результатів проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки співробітники Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області у висновках акту перевірки №3537/230/30168887 від 02.06.2011р. зазначили завідомо неправдиві відомості про порушення податкового законодавства з боку ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність».
Підставою для висновку про порушення підприємством ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» цих норм послужило хибне переконання перевіряючих у тому, що позивачем роботи (послуги) у ТОВ «Еко-Пром-Інвест» не придбавались.
Проте, суд вважає, що ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» вело бухгалтерський облік взаємовідносин, із ТОВ «Еко-Пром-Інвест» із фіксуванням та реєстрацією всієї первинної документації у відповідності до вимог Законів України, результатом чого було надано до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області вищезазначені первинні документи.
Також, постачальник товару ТОВ «Еко-Пром-Інвест» на момент здійснення робіт (послуг) та надання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер 340593004646. Зазначена податкова накладна за формою та змістом відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та Порядком затвердженим Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р. «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.
За таких обставин ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» не може нести відповідальність ні за сплату податків постачальником товару, робіт (послуг) та його контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей наведеного контрагентом, так як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин позивача з контрагентом.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.01.2012р., ТОВ «Еко-Пром-Інвест» у перевіряємому періоді було і залишається діючим підприємством.
Стосовно встановлення Центральною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області в акті перевірки про нікчемний характер правочину укладеного ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» з ТОВ «Еко-Пром-Інвест», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи матеріали справи, Відповідачем при складанні акту та винесенні повідомлення-рішення не було доведено певними доказами, що укладаючи спірний договір, на підставі якого виникло господарське зобов'язання, Позивач діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та без мети настання правових наслідків від дійсності угод.
Більш того, листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 передбачено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Тобто, єдине посилання Відповідача по справі яким він обґрунтовує свої заперечення, а саме, участь Сторони спірного Договору ТОВ «Еко-Пром-Інвест» у ланцюгу інших угод за якими на сьогодні також складені акти про завищення суми податкового кредиту, але за якими на сьогодні судом дані угоди не визнані нікчемними (недійсними) - є неналежним доказом по справі.
Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Крім того, дії позивача не можна розглядати як спробу заволодіння державним майном, оскільки не сплачені суми податку не є грошовими коштами, що знаходяться в державній власності.
Акт перевірки №3537/230/30168887 від 02.06.2011р. не тільки не містить таких посилань, але і не доводить умислу ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Отже, відповідач, зробивши висновок у акті №3537/230/30168887 від 02.06.2011р. про нікчемність правочину, не міг керуватися, лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеної угоди поставки товару, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.
Включені ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені податковими накладними, а при сплаті податку в ціні придбання товарів (робіт, послуг) відповідальність за перерахування цих сум до бюджету згідно наведеного чинного законодавства в повному обсязі лежить на контрагентах-постачальниках товарів (робіт, послуг). Сума податку на додану вартість, яка включена в ціну товару, не є згідно законодавства податковим зобов'язанням покупця товару (робіт, послуг), а є податковим зобов'язанням саме продавця товару (робіт, послуг) і саме продавець несе зобов'язання по сплаті даного податку до бюджету.
У зв'язку з тим, що покупець товару (робіт, послуг) ні яким чином не може вплинути на правильність та своєчасність відображення та розрахунків продавців товару (робіт, послуг), законодавство не передбачає і його відповідальність за наслідки цих розрахунків.
Таким чином Відповідач не може визнати податковий кредит ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» за поставлений у відповідності до чинного законодавства товар не дійсним у разі несплати, часткової сплати та невірного обліку податку продавцем товару (робіт, послуг), оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.
Отже суд вважає, що докази Центральної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо укладання угоди поставки товару між ДП «Рейнфорд» ТОВ «Юність» з ТОВ «Еко-Пром-Інвест» без наміру на реальне настання правових наслідків є - необґрунтованими даними, а також суб'єктивними припущеннями, які не мають підтверджених доказів.
Неповне з'ясування та дослідження Відповідачем обставин, які мають істотне значення при розгляді цієї справи, незаконність та необґрунтованість прийнятого Центральною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області податкового повідомлення-рішення № 0001082301 від 04.07.2011 року про стягнення за основним платежем 39178, грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9794,50 грн., загальна сума - 48972,50 грн. - є безперечною підставою для його скасування.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Пунктом 56.18 Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходть висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Рейнфорд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0001082301 від 04.07.2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Е.О. Юрков