копія
08 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/15554/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБарановського Р. А.
при секретаріПетьковій В.С.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Степанова О.О.
Загороднянської Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Комард" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Звернувшись до суду, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 листопада 2011 р. № 0000982302.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення, що оскаржено.
Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача, що прибув у судове засідання, позов не визнав, мотивуючи тим, що перевіркою позивача встановлено, що в порушення п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п. 180.1 ст. 180, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI , ПП «Комард» сформовано «сумнівний» податковий кредит липня-серпня 2011 року по операціях з придбання ТМЦ, надання послуг на загальну суму ПДБ - 186 551,50 грн., за рахунок включення сум ПДБ з придбання товарів, надання послуг ТОБ «Полісвіт», ТОБ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», ПП «Ластре» та ін., що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку.
Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про отримання податкової вигоди шляхом бюджетного відшкодування ПП «Комард» у серпні 2011 р. у розмірі 66 655 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 14 листопада 2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982302, яким ПП «Комард» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 66 655, 00 грн. по декларації за серпень 2011 року.
Дане оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 10.11.11 р. № 2888/235/32804325 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Комард» (ЄДРПОУ 32804325) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2011 року».
В акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що:
порушення п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, ПП «Комард» недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за серпень 2011 року у сумі 66 655, 00 грн.;
в порушення п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п. 180.1 ст. 180, п.198.1, п.198.3 ст 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ , ПП «Комард» сформовано «сумнівний» податковий кредит червня, липня 2011 року по операціях з придбання ТМЦ, надання послуг на загальну суму ПДВ - 186 551, 50 грн., за рахунок включення сум ПДВ з придбання товарів, надання послуг ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», ПП «Ластре», що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку. Зазначене не дає можливості встановити виробника (імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету.
Такі обставини свідчать про отримання податкової вигоди шляхом бюджетного відшкодування ПП «Комард» у серпні 2011 р. у розмірі 66 655, 00 грн.
На думку податкового органу, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.
Однак, такі висновки податкового органу (відповідача) є недоведеними належними та допустимими доказами та не відповідають приписам чинного законодавства.
Так, згідно п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг ... та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193 ст.193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником «податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В силу п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 Податкового кодексу України: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, ПКУ, зокрема п. 200.4, прямо вказує на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам таких товарів (послуг). І в даному випадку Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування ПДВ від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару у всьому ланцюгу руху товарів сплатив ПДВ до бюджету.
З цього питання Вищий адміністративний суд у своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначив: «Проте судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими (посилання на Постаноу Верховного Суду України від 15 вересня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 4970766)»
Також Закон не оперує таким поняттям як сумнівний податковий кредит, який застосовано податковим органом в акті перевірки без зазначення його істотних ознак, які б визначалися чинним законодавством, зокрема для цілей оподаткування. Тому висновки про сумнівність податкового кредиту не ґрунтуються на законі.
Такої позиції дотримується й Верховний суд Укр., який в своїй постанові від 13.01.2009 р. по справі № 21-1578во08 зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Вищий адміністративний суд України також дотримується позиції про те, що для формування податкового кредиту необхідно оцінювати реальність (фактичність) проведеної господарської операції, а також зазначає, що загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальність за винні дії іншої особи, у зв'язку з чим порушення закону вказаними суб'єктами господарювання не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача (ухвала ВАСУ від 19 березня 2009 року).
ВАСУ у своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» з цих питань також зазначає й таке: «У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту) для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, постанова від 9 вересня 2008 року (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 2362425).
При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності). (Постанова Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).
В акті перевірки встановлено, що податковий кредит сформовано за рахунок придбання товару та послуг у ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», ТОВ "Формаг", ТОВ "Агро-Союз-Термінал", ПП "Профіт-13" які за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту мають стан «0», тобто відповідають всім ознакам добросовісного платника податку. Ці постачальники внесені до ЕДР та мають свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Тим більше ці постачальники є виробниками товару (послуг), який придбавався ПП «Комард» за рахунок якого сформовано податковий кредит (відомості про договори, за якими постачалася продукція цими виробниками відображена у акті).
Тому ставлення в вину позивачу, з якими саме постачальниками сировини працював виробник та постачальник товару (послуг) є протипраним.
В акті перевірки на с. 6 відповідач вказує: «За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ПП «Комард» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними... Станом на 17.10.11 у ДПІ у Бабушкінському районі відсутня інформації щодо укладання підприємством нікчемних правочинів».
До того ж, відповідач в додатку до акту встановив, що контрагенти постачальників позивача є недобросовісними з огляду на те, що вони або знаходяться на сьогодні у стані ліквідації, або щодо них порушено провадження у справі про банкрутство або відносно них направлено запит щодо підтвердження відомостей про місцезнаходження. Але які юридичні наслідки випливають з цих фактів саме для позивача відповідач не зазначає. Не зазначає відповідач у цьому зв'язку й які саме правопорушення здійснили ці контрагенти постачальників позивача. Відповідач не наводить конкретних фактів, хто і які правопорушення вчинив, докази цьому та як це впливає на формування податкових показників саме позивачем, тим більше, що позивач ніколи з ними не перебував у правових відносинах.
Також, в акті не зазначається про те, що господарські операції позивача зі своїми постачальниками ТОВ "Полісвіт" та ТОВ «Блек Сі Шиппінг Сервіс ЛТД», ПП «Ластре», ТОВ "Формаг", ТОВ "Агро-Союз-Термінал", ПП "Профіт-13" по поставці товару (послуг) відбулися за дефектності чи відсутності первинних бухгалтерський та фінансових документів, які надають право для формуваня податкового кредиту. Податковим органом також встановлено та документально підтверджено, що ПП «Комард» заплатило своєму постачальнику відповідні суми ПДВ в ціні товару.
Отже, доводи відповідача є незаконними та не відповідають чинному законодавству.
Таким чином, ПП «Комард» дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, а саме реальність господарської операції із закупівлі товару, підтвердження її первинними документами, використання його у своїй господарській діяльності, перерахування суми ПДВ у ціні товару, договірні взаємовідносини з постачальниками (виробниками) товару, які мають відповідну податкову правосуб'єктність, зокрема є добросовісними платниками податку за автоматизованою системою податкового органу. Дані обставини підтверджуються актом перевірки та не спростовуються у ньому.
Отже, мотиви податкового органу щодо неможливості встановити у ланцюгу руху товару факту сплати ПДВ до бюджету; того, що у 3-му та 4-му ланцюгах є так звані «сумнівні» суб'єкти господарювання, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, ПП «Комард» несе за них юридичну відповідальність та, відповідно, не має право на бюджетне відшкодування ПДВ; не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є протиправним. Тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 14.11.2011 року № 0000982302.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, предбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 13 лютого 2012 року
Суддя
Постанова не набрала законної сили 13.02.2012
Суддя Р.А. БарановськийР.А. Барановський