29 листопада 2010 р. Справа № 2а-11667/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області до ВАТ "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" про звернення стягнення на активи, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту», в якому просить звернути стягнення на активи відповідача в рахунок погашення його податкового боргу на суму 206694 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 06.03.2006 року по 27.03.2006 року фахівцями Нікопольської ОДПІ було проведено виїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року, якою було виявлено заниження відповідачем сум податку на додану вартість у сумі 137796,00 грн.
На підставі акту перевірки №623/231.20238780, складеного 30.03.2006 року, Нікопольською ОДПІ на адресу ВАТ «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту» було направлено податкове повідомлення рішення №0000862342/0/14317 від 11.04.2006 року, яким відповідачеві до сплати було визначено суму податку на додану вартість в сумі 206694,00 грн., в тому числі 137796,00 грн. основного платежу, 68898,00 грн. штрафних санкцій.
В подальшому за наслідками адміністративного оскарження відповідачем повідомлення-рішення скаргу ВАТ «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту» було залишено без задоволення, а на адресу останнього позивачем було направлено податкове повідомлення-рішення №0000862342/3/39654 від 16.10.2006 року, яким визначено заборгованість з ПДВ в загальній сумі 206694,00 грн., з яких 137796,00 грн. основного боргу та 68898,00 грн. штрафних санкцій.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року у справі №А38/45-07 зазначене повідомлення-рішення від 16.10.2006 року було залишено в силі, в зв'язку з чим податкові зобов'язання відповідача по сплаті ПДВ в сумі 206694,00 грн. є узгодженими саме з 28.11.2007 року, але не зважаючи на це не були самостійно сплачені у встановлений законом строк, набули статусу податкового боргу і підлягають стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту» в примусовому порядку за рахунок його активів.
Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, проти задоволення позовних вимог заперечує з посиланням на те, що судовий порядок звернення стягнення на активи платника поширюється лише на випадки, коли сума податкового зобов'язання попередньо не узгоджена, а також в зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності та сплином граничних строків стягнення податкового боргу, які встановлені п. 15.2 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 206694,00 грн., який складається з основного боргу в сумі 137796,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 68898,00 грн.
Зазначений борг був визначений Нікопольською ОДПІ на підставі акту перевірки №623/231.20238780, складеного 30.03.2006 року за наслідками виїзної документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року, яка проводилась Нікопольською ОДПІ у період з 06.03.2006 року по 27.03.2006 року.
За наслідками проведеної перевірки та подальшого адміністративного оскарження відповідачем податкового рішення-повідомлення від 11.04.2006 року №0000862342/0/14317 Нікопольською ОДПІ на адресу Відкритого акціонерного товариства «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту» було направлено податкове повідомлення-рішення №0000862342/3/39654 від 16.10.2006 року, яким відповідачеві було визначено заборгованість з ПДВ в загальній сумі 206694,00 грн., в тому числі 137796,00 грн. основного боргу та 68898,00 грн. штрафних санкцій.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року у справі №А38/45-07 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень зобов'язання відповідача по сплаті ПДВ в сумі 206694,00 грн., які були визначені податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2006 року №0000862342/0/14317 (а згодом і податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2006 року №0000862342/3/39654, прийнятим за наслідками апеляційного оскарження) були залишені в силі.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
За таких обставин, зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту» по сплаті ПДВ в сумі 206694,00 грн. є узгодженими з дня набрання чинності постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №А38/45-07, тобто з 28.11.2007 року.
У встановлений законом строк вказана сума податкового зобов'язання сплачена не була, в зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.
Порядок узгодження податкових зобов'язань встановлений статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 1.3 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійне узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Відповідно до п. 1.6 Закону № 2181 примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Згідно п. 1.7 Закону № 2181 активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами податковий борг відповідача є узгодженим, а тому позивач має право і повинен застосовувати до платника податків заходи щодо його погашення, які передбачені статтями 8-10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в межах граничних строків стягнення податкового боргу, визначених п. 15.2 цього Закону, а саме протягом 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Зазначене свідчить про неможливість застосувати примусове стягнення шляхом звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки примусове стягнення активів платника податків за рішенням суду в рахунок погашення його податкового боргу можливе лише у разі відсутності попереднього узгодження суми податкового боргу платником податків.
Враховуючи, що податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, а будь-яких доказів, які б свідчили про порушення права (та обов'язку) позивача на примусове стягнення податкового боргу в порядку, визначеному Законом №2181, суду не надано, на час звернення ДПІ з позовною заявою будь-яких порушень його прав фактично не існувало, а мало місце невиконання позивачем свого обов'язку вживати заходи по стягненню податкового боргу в порядку, визначеному Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і з врахуванням положень ст. 19 Конституції України.
За таких обставин позовні вимоги Нікопольської ОДПІ до відповідача про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Р.А. Барановський