09 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/213/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровську до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд»про стягнення заборгованості, -
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Дніпропетровську 04 січня 2012 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» про стягнення заборгованості в сумі 152955,04грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок неповної сплати податкових зобов'язань, визначених податковою декларацією з податку на прибуток підприємств №9006211138 від 05.08.2011р. та декларацією збору за спеціальне використання води №9010621895 від 31.10.2011р., у зв'язку з чим податкова заборгованість відповідача складає 152955,04 грн.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, просив в задоволенні позову відмовити.
Згідно частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Молочна фабрика „Рейнфорд" (далі - ТОВ „Молочна фабрика „Рейнфорд") зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.02.1999 року та знаходиться на податковому обліку як платник податків в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська (далі - Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська) і на даний час має заборгованість перед бюджетом.
Підприємством ТОВ „Молочна фабрика „Рейнфорд" до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська було подано декларації з податку на прибуток підприємств та декларацію збору за спеціальне використання води, проте самостійно визначені суми податкових зобов'язань підприємством сплачено не було, а саме:
- по декларації з податку на прибуток підприємств №9006211138 від 05.08.2011р., якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 240 134,00грн. Проте, на особовому рахунку підприємства обліковувалась переплата в сумі 96 174,47грн., отже сума заборгованості склала 143959,53 грн.;
- по декларації збору за спеціальне використання води №9010621895 від 31.10.2011р., якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 8507,33 грн. Проте, на особовому рахунку підприємства обліковувалась переплата в сумі 1 009,59грн., отже сума заборгованості склала 7497,74 грн.
Крім того, на особовому рахунку підприємства обліковується пеня в розмірі 1497,77 грн.
Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Лівобережною МДПІ у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу відповідно до ст.59 ПК України на адресу боржника була виставлена податкова вимога №1320 від 01.08.2011р., яка отримана боржником 26.08.2011 року, що підтверджується копією повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному та в судовому порядку відповідачем не надано, отже податкове зобов'язання є узгодженим.
Таким чином, податковий борг ТОВ « Молочна фабрика «Рейнфорд» становить 152955,04грн.
Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Право податковий органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровську до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути заборгованість з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення частини податкового боргу в сумі 152955,04 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 04 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя
В.С. Парненко