25 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/9727/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРищенко А. Ю.
при секретаріЦалко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради про визнання неправомірним рішення та скасування державної реєстрації права на нерухоме майно,-
18.05.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати неправомірним рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 23.09.2009 року по реєстрації права власності на нерухоме майно - магазин з навісами та спорудами по АДРЕСА_3 у складі: літ. С-1 - будівля магазину, літ С1-1 - прибудова під літ С-1, С1-1 - підвал, над літ. С1-1 дахова котельна (загальна площа 877,2 кв.м), літ с-1, с1-1 - навіси, літ с (під с3), с1 (під с1-1) - приямки, літ с2 (під с1-1) - вхід в підвал, літ с3 - сходи з площадкою, літ.Т - навіс, №1 - огорожа, №2, 3 - хвіртка, І, ІІ - замощення за ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію права на нерухоме майно, проведену на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2009 року у справі №2-5219/2009; визнати неправомірним рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2009 року про реєстрацію права власності на зазначене майно за ТОВ «АТБ-Інвест» та скасувати державну реєстрацію права на нерухоме майно, проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «АТБ-Інвест» /ВМО №448095, реєстр №3237 / 09.10.2009 року/, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5; визнати неправомірним рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 23.11.2009 року по реєстрації права власності на зазначене майно за ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» та скасувати державну реєстрацію права на нерухоме майно, проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» /ВМО №448359, ВМО №448360, реєстр №4929 / 16.11.2009 року/, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1. З жовтня 2008 року поряд з його будинком було розпочато будівництво супермаркету без будь-яких дозвільних документів. Вказана обставина на його думку створювала небезпеку та загрозу життю та здоров'ю мешканців сусідніх будівель. У зв'язку з чим, ОСОБА_3 звернувся до суду та отримав ухвалу про заборону ведення будівництва на зазначеній земельній ділянці, але будівництво продовжувалось. Крім того, позивачу стало відомо про прийняття Бабушкінським районним судом рішення про визнання права власності на зведене приміщення за ОСОБА_4 без акту введення в експлуатацію під час дії заборони на проведення будівельних робіт. На підставі зазначеного рішення відповідачем було проведено реєстрацію права власності на зазначене майно. Дізнавшись про існування зазначеного рішення ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою за результатами розгляду якої ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області було скасовано рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська. Вважає, що рішення про реєстрацію відповідачем права приватної власності суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та інші речові права» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, а тому витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно є недійсними. Також позивачу стало відомо про здійснення продажу зазначеного майна ТОВ «АТБ-Інвест», а потім ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ», які також були зареєстровані відповідачем, що є незаконним та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позов у повному обсязі та пояснили, що діями відповідача порушуються права позивача на безпечні умови життя, і вказані обставини були встановлені ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що на його думку позивач не є особою, яка має право звернення з даним позовом, адже зі змісту позову не зрозуміло яким саме чином порушено його права. Крім того, пояснив, що державна реєстрація зазначених прав власності на нерухоме майно проводилась згідно вимог законодавства.
Представник третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» заперечував проти задоволення позову, та пояснив, що договір купівлі-продажу укладений між ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» є дійсним, його не скасовано, а тому останнє є добросовісним набувачем. Крім того, вважав, що при реєстрації прав власності на зазначене майно відповідачем не було допущено порушень.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 та ТОВ «АТБ-Інвест», в судове засідання не з'явились хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд заслухавши пояснення сторін та третьої особи, вивчивши та оцінивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступних висновків.
З другої половини 2008 року на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_2 проводились земляні та будівельні роботи.
ОСОБА_3 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду з позовом до ОСОБА_4 про заборону вчинення дій. В межах згаданого провадження позивач надав заяву про забезпечення позову, яка була розглянута судом та 29.05.2009 року постановлено ухвалу, якою заборонено ОСОБА_4 чи іншим фізичним, чи юридичним особам проводити будь-які будівельні або земляні роботи, або роботи з реконструкції об'єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_2 до вирішення цивільної справи по суті.
17.08.2009 року Бабушкінським районним судом у справі №2-5219/2009 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та визнання за нею права приватної власності на нерухоме майно: літ. С-1 - будівля магазину, літ С1-1 - прибудова під літ С-1, С1-1 - підвал, над літ. С1-1 дахова котельна (загальна площа 877,2 кв.м), літ с-1, с1-1 - навіси, літ с (під с3), с1 (під с1-1) - приямки, літ с2 (під с1-1) - вхід в підвал, літ с3 - сходи з площадкою, літ.Т - навіс, №1 - огорожа, №2, 3 - хвіртка, І, ІІ - замощення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 без акту введення в експлуатацію.
Вказане рішення набрало законної сили станом на 26.08.2009 року.
На підставі вказаного рішення суду та наданої заяви ОСОБА_4 відповідачем 23.09.2009 року було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3
28.10.2009 року відповідачем було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «АТБ-Інвест» на підставі договору купівлі-продажу укладеного з ОСОБА_4 09.10.2009 року.
На підставі договору купівлі продажу від 16.11.2009 року відповідачем було зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_3, 23.11.2009 року за ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ».
26.11.2009 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області було скасовано рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2009 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
З тексту позовної заяви та наданих в судовому засіданні пояснень вбачається, що на його думку, реєстрацією відповідачем права власності на нерухоме майно було порушено право позивача на безпечні умови життя, через близкість розташованої будівлі до газорозподільчого пункту, а також порушенням будівельних норм при будівництві зазначеного майна.
Проте, на думку суду вказані права не були порушені відповідачем, а прийняті ним рішення про реєстрацію права власності відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Рішенням Бабушкінського районного суду від 17.08.2009 року, яке міститься також в матеріалах реєстраційної справи, за ОСОБА_4 визнано право приватної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, без акту введення в експлуатацію та зазначено, що рішення підлягає реєстрації в КП «ДМБТІ».
Відповідно до ст. 124 Конституції України, рішення суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Таким чином, виконуючи зазначене рішення суду щодо реєстрації права приватної власноті за ОСОБА_4 відповідач виконував обов'язок закріплений Конституцією України.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачає вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав.
Зокрема у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті зазначено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Враховуючи, що підстави для відмови передбачені вказаною нормою були відсутні, відповідач не мав повноважень та підстав відмовляти в реєстрації права власності на зазначене майно.
Щодо скасування рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська про визнання права власності за ОСОБА_4 суд зазначає, що на момент звернення ОСОБА_4 до відповідача з приводу реєстрації права власності рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська не було скасоване та набрало законної сили.
Таким чином, на підставі заяви ОСОБА_4, виконуючи вимоги рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2009 року, яке набрало законної сили, відповідачем не було порушено вимог законодавства щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Під час судового засідання позивачем неодноразово зверталася увага на факт проведення реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 під час дії ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.05.2009 року про забезпечення позову. Проте, суд вважає дані посилання помилковими, адже вказана ухвала стосувалася заборони проведення будівельних робіт, а не речових прав на зазначене майно. Крім того, в матеріалах реєстраційної справи на вказаний об'єкт нерухомого майна містяться листи позивача про направлення копії зазначеної ухвали та відповідні копії, не завірені належним чином, на що також зверталася увага відповідачем у своїх відповідях та пропонувалася її надання оформлену належним чином.
Щодо проведення відповідачем подальших реєстрацій права на зазначене нерухоме майно за ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» суд зазначає, що відповідно до матеріалів реєстраційної справи вказані дії були проведенні відповідно вимог чинного законодавства на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, заяви про проведення реєстрації права власності та доказів сплати державного мита.
Таким чином, ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» було надано всі необхідні документи для здійснення реєстрації права власності за договорами купівлі-продажу передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
На підтвердження неправомірності державної реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно позивач зазначав, що договір купівлі-продажу укладений між ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» не є правомірним адже фактично договір укладено між юридичними особами директором яких є одна і та сама особа. Проте суд не бере до уваги вказані доводи, адже стосовно визнання вказаного договору недійсним не вирішувалося в судовому порядку, а перебування особи на посадах директора обох сторін договору купівлі-продажу не суперечить вимогам чинного законодавства.
Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухома майно розташоване за адресою: АДРЕСА_3 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2009 року та на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «АТБ-Інвест» 09.10.2009 року суд зазначає, що відповідно до п.3.9 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації речових прав власності на нерухоме майно у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.
Тобто вимоги щодо скасування вказаних записів не підлягають задоволенню адже вони скасовані на підставі п.3.9 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації речових прав власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги про скасування державної реєстрації на зазначене нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ТОВ «АТБ-Інвест» та ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ» від 16.11.2009 року також не підлягають задоволенню до вирішення питання по справі №22ц-6280/2009 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку передбаченому ст.380 ЦПК України, а також вирішення питання про недійсність укладених правочинів.
Враховуючи викладене, а також не встановлення під час судового розгляду порушення прав позивача у правовідносинах щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірними рішень та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 30.01.2012 року.
Суддя
А. Ю. Рищенко