Цивільна справа № 2-1446/12
10 лютого 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шевчук Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за неповнолітньою ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що батьку ОСОБА_2 -ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належала 1/5 частина вказаної квартири, і після смерті останнього відкрилася спадщина у вигляді цієї частки. Іншими спадкоємцями є батьки померлого - відповідачі у справі.
Проте, як вказує позивач, відповідачі відмовляються надати до нотаріальної контори відповідні правовстановлюючі документи на квартиру, що необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, яка звернулась до нотаріуса з відповідною заявою 05.08.2008 року та якій 04.10.2011 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів.
Таким чином позивач вважає, що відповідачі вчиняють перешкоди в отриманні спадщини, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду за захистом прав дитини як спадкоємця.
Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просила позов задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні вирішення позову залишили на розсуд суду, зазначивши про те, що позивачу має належати лише та частка, яка визначена законом.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, направивши до суду пояснення, в яких просила справу розглядати у відсутність їхнього представника.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в рівних долях (тобто по 1/5) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житла Залізничного району 13.04.1998 року (а.с 40).
Позивач у справі ОСОБА_2, від імені якої діє мати ОСОБА_1., є донькою ОСОБА_5, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження в матеріалах справи (а.с. 6).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть в матеріалах справи (а.с. 5), а отже після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України - у першу чергу право на спадкування за законом мають дiти спадкодавця, у тому числi зачатi за життя спадкодавця та народженi пiсля його смертi, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги і відповідно має право на спадщину у вигляді 1/15 частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог статей 548, 549 ЦК України 1963 року для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, та/або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як встановлено судом з матеріалів спадкової справи №1023, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, позивач, яка діяла від імені та в інтересах неповнолітньої 05 серпня 2008 року, тобто в межах шестимісячного строку, подала до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
З матеріалів спадкової справи також встановлено, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність в нього правовстановлюючих документів на спадкове майно, які зі слів позивача знаходяться у відповідачів.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачі своєю відмовою надати правовстановлюючі документи на квартиру, що є спадковим майном, порушують право позивача, як спадкоємця, а тому таке порушене право підлягає захисту.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню, і відповідно за ОСОБА_2 необхідно визнати в порядку спадкування за законом право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину суд вважає необхідним відмовити, оскільки позовні вимоги можуть стосуватись лише відповідачів у справі, в той час як нотаріальна контора зазначена позивачем як третя особа.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 1216-1221, 1258, 1259, 1261, 1264 Цивільного кодексу України, , статтями 548, 549 ЦК України 1963 року, статтями 10, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 224, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно -задовольнити частково.
Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/15 (одну п'ятнадцяту) частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
В задоволенні решти вимог -відмовити.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається суду апеляційної інстанції через Солом'янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: