31 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/1149/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
при секретаріВербному Д. С.
за участю:
представника позивача:
представника відповідача: Єрьоменко К.В.,
Саржан І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення невідшкодованних витрат
12.01.2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області витрати по виплаті особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання державну адресну допомогу та витрати на її доставку за період з вересня 2011 р. по листопад 2011 р. (включно) на загальну суму 120220,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області проводилась виплата адресної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, однак Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області згідно складених актів не приймає до відшкодування суми виплаченої адресної допомоги і витрати на її доставку.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з такого.
Судом встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області підписані акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з вересня 2011 р. по листопад 2011 р. включно, однак не прийнято до заліку суми виплаченої державної адресної допомоги та суми витрат на її доставку:
- у вересні 2011 р. в розмірі 40327,37 грн. та в розмірі 259,14 грн. відповідно;
- у жовтні 2011 р. в розмірі 41109,70 грн. та в розмірі 267,02 грн. відповідно;
- у листопаді 2011 р. в розмірі 37989,78 грн. та в розмірі 267,74 грн. відповідно.
Згідно розрахунку, який міститься у справі, заборгованість по відшкодуванню коштів Управлінню Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, пов'язаних з виплатою державної адресної допомоги за період з вересня 2011 р. по листопад 2011 р. включно складає 120220,75 грн.
Ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та у повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697 (далі - Порядок), останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до п. п. «а», «в», «г» ст. 26, ст. ст. 37, 38 та пенсії, виплачені відповідно до ст. ст. 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1094.
П. 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
-сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
-щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
-допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
-сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Слід зазначити, що перелік сум, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів та підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, встановлений п. 4 цього Порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає і серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно Порядку, відсутні державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку.
Тобто, наведені вище норми дають можливість зробити висновок про відсутність правових підстав та визначеного законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених Управлінням Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.
Отже, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області не прийнявши до відшкодування суми виплаченої державної адресної допомоги та витрати на її доставку, понесені Управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області у період з вересня 2011 р. по листопад 2011 р. включно, діяв у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
Крім того, враховуючи той факт, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги та її доставку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, позивачем не доведені обставини, на яких грунтуються його вимоги, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. ст.11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення невідшкодованих витрат - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2012 року
Суддя
Р.З. Голобутовський