Справа №2-817/12
27 січня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі : Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на об?єкт нерухомого майна, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею разом з підвалом 399, 6 кв.м., з яких житлової 194, 5 кв.м., який позначений в технічному паспорті Київського міського БТІ під літерою Д (на плані технічного паспорту Д-ІІ) і складається з таких приміщень: 1 -передпокій площею 10,9 кв.м., 2 -хол площею 30,7 кв.м., 3 - кухня площею 23,4 кв.м., 4 -вітальня площею 36,7 кв.м., 5 -кабінет площею 16,3 кв.м., 6 -комора площею 2,8 кв.м., 7 -санвузол площею 8,0 кв.м., 8 -коридор площею 16,2 кв.м., 9 -комора площею 2,8 кв.м., 10 -санвузол площею 7,9 кв.м., 11 -житлова кімната площею 19,4 кв.м., 12 -житлова кімната площею 21,0 кв.м., 13 -житлова кімната площею 23,4 кв.м., 14 -ванна площею 7,5 кв.м., 15 -гардероб площею 6,8 кв.м., 16 -кабінет площею 16,3 кв.м., 17 -сходи площею 19,4 кв.м., 18 -пральня площею 12,8 кв.м., 19 -котельня площею 8,7 кв.м., 20 -комора площею 10,7 кв.м., 21 -комора площею 9,9 кв.м., 22 -бібліотека площею 22,3 кв.м., 23 -більярдна площею 39,1 кв.м., 24 -комора площею 10,7 кв.м., 25 -душова площею 6,7 кв.м., 26 -сауна площею 7,9 кв.м., 27 -душова площею 1,3 кв.м.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.02.2006 року рішенням Київської міської ради №65/3156 ОСОБА_1 було надано у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 та виданий відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.04.2006 року №06-7-02228.
В 2005 році ОСОБА_1 були розпочаті підготовчі роботи пов'язані з будівництвом жилого будинку, а після отримання державного акту на землю розпочаті самі роботи.
Будівництво будинку було закінчено в 2008 році, а 16.12.2011 року була зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації, а житловий будинок з цієї дати введений в експлуатацію.
09.09.2011 року Київським міським БТІ був виготовлений технічний паспорт на вищевказаний житловий будинок та було заведено інвентаризаційну справу №16134/63922, реєстровий номер №28991. Згідно з технічним паспортом збудований будинок прийнято в експлуатацію, про що зроблений запис 22.12.2011 року, загальна вартість новоствореного майна (будинку, споруд) відповідно до технічного паспорту складає 1116546,00 грн.
В 2009 році ОСОБА_2 позичила ОСОБА_1 гроші в сумі 300000,00 грн., які були повернені останнім в 2010 році.
Проте, ОСОБА_2 постійно звертається до ОСОБА_1 з вимогою передати їй житловий будинок, оскільки на її переконання позикові кошти надавалися нею для виконання будівельних робіт щодо будівництва будинку, після закінчення яких будинок підлягав передачі їй у власність.
Зазначив, що всі наявні документи, є достатніми доказами підтвердження факту побудови житлового будинку ОСОБА_1 за власні кошти та власними силами на відведеній для цього йому земельній ділянці, що є підтвердженням його права власності на спірний житловий будинок.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та росив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.02.2006 року рішенням Київської міської ради №65/3156 ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0618 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням земельної ділянки: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та видано відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.04.2006 року №06-7-02228.
Роботи пов'язані з будівництвом житлового будинку були розпочаті в 2005 році, а саме будівництво закінчено в 2008 році.
16.12.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві була зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації, згідно з якою об'єкт можна вважати закінченим та готовим до експлуатації.
09.09.2011 року Київським міським БТІ був виготовлений технічний паспорт на вищевказаний житловий будинок та було заведено інвентаризаційну справу №16134/63922, реєстровий номер №28991. Згідно з технічним паспортом збудований будинок прийнято в експлуатацію, про що зроблений запис 22.12.2011 року, загальна вартість новоствореного майна (будинку, споруд) відповідно до технічного паспорту складає 1116546,00 грн.
18.04.2009 року ОСОБА_2 дала в борг ОСОБА_1 300000,00 грн., які він зобов'язався повернути, про що ним власноручно була написана розписка. 02.08.2010 року ОСОБА_1 було повернуто ОСОБА_2 борг в повному обсязі, про що остання написала власноручно розписку.
21.09.2011 року та 04.12.2011 року ОСОБА_2 зверталась до ОСОБА_1 з листами, в яких вимагала віддати ключі та документи від будинку, оскільки він побудований за її кошти та відповідно є її власністю.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, з матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що договір позики укладений між сторонами був виконаний ОСОБА_1 в повному обсязі, тобто борг був повернутий, про що свідчить розписка ОСОБА_2 від 02.08.2010 року, будь-яких додаткових або виняткових умов сторонами в договорі позики не передбачалось.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 2823,00 грн.
Керуючись ст. ст. 321, 328, 331, 3921049 ЦК України, ст.ст. 10, 27-30, 58, 60, 169, 174, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на об?єкт нерухомого майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею разом з підвалом 399, 6 кв.м., з яких житлової 194, 5 кв.м., який позначений в технічному паспорті Київського міського БТІ під літерою Д (на плані технічного паспорту Д-ІІ) і складається з таких приміщень: 1 -передпокій площею 10,9 кв.м., 2 -хол площею 30,7 кв.м., 3 -кухня площею 23,4 кв.м., 4 -вітальня площею 36,7 кв.м., 5 -кабінет площею 16,3 кв.м., 6 -комора площею 2,8 кв.м., 7 -санвузол площею 8,0 кв.м., 8 -коридор площею 16,2 кв.м., 9 -комора площею 2,8 кв.м., 10 -санвузол площею 7,9 кв.м., 11 -житлова кімната площею 19,4 кв.м., 12 - житлова кімната площею 21,0 кв.м., 13 -житлова кімната площею 23,4 кв.м., 14 -ванна площею 7,5 кв.м., 15 -гардероб площею 6,8 кв.м., 16 -кабінет площею 16,3 кв.м., 17 -сходи площею 19,4 кв.м., 18 -пральня площею 12,8 кв.м., 19 -котельня площею 8,7 кв.м., 20 -комора площею 10,7 кв.м., 21 -комора площею 9,9 кв.м., 22 -бібліотека площею 22,3 кв.м., 23 -більярдна площею 39,1 кв.м., 24 -комора площею 10,7 кв.м., 25 -душова площею 6,7 кв.м., 26 -сауна площею 7,9 кв.м., 27 -душова площею 1,3 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суму сплаченого судового збору 2823,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя