19 грудня 2011 р. Справа № 2а-17512/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В.
при секретаріМоісєєвій А.В.
за участю:
представника позивача:
представника відповідача1:
представник відповідача 2: Лось Д.М.
Мирошниченко С.С.
не з'явився (заява про розгляд справи без його участі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови, стягнення надмірно сплаченого мита -
Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду із адміністративним позовом до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області з позовними вимогами, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог про: - визнання рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. протиправним; - скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за № 113030000/9/000110 від 26.11.2009р.; - стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області на користь ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 13 520,42 грн.; - стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області на користь Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» шкоду у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4 732,15 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30.10.2009р. при митному оформленні партії товару Криворізькою митницею прийняте Рішення про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1, на підставі якого 26.11.2009р. стосовно придбаного позивачем товару оформлено картку відмови за № 113030000/9/000110. Всі вимоги законодавства позивачем при митному оформленні товару виконані, ним обґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору. Прийняте відповідачем - 1 рішення та картку відмови вважає протиправним та просить скасувати та стягнути на його користь суму надмірно сплаченого мита.
Відповідач 1 адміністративний позов не визнав, направив на адресу суду заперечення та додаткові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що станом на 14.11.2011р. є постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2010р. про відмову в задоволенні позову, яка набрала законної сили з того самого спору - визнання протиправним та скасування рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів, між тими самими сторонами. Дії Криворізької митниці при винесенні оскаржуваного позивачем рішення про визначення митної вартості товарів, та оскаржуваної картки відмови відповідають чинному законодавству, Митному кодексу України, постанові Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. якою затверджено Порядок декларування митної вартості які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження. Податкове зобов'язання самостійно нараховане та визначене згідно з поданою ВМД від 27.11.2009р., вважається узгодженим з дня подання декларації та платником податків не може бути оскаржено. В задоволенні позову з вказаних вище підстав просив відмовити.
Відповідач 2 направив на адресу суду заперечення, згідно з якими зазначив, що будь-яких протиправних дій відносно позивача не вчиняв, повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється на підставі Висновку митного органу, що займався оформленням митної декларації, вказані Висновки на його адресу не надходили. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2010р. провадження в адміністративній справі зупинялось до набрання законної сили рішенням по адміністративній справі № 17706/09/0470, яка перебувала на розгляді у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді, та Вищому адміністративному суді України.
Згідно ухвали суду від 25.10.2011р. за клопотанням Дніпропетровської митниці провадження у справі поновлено, після набрання законної сили рішенням у справі № 17706/09/0470 за позовом ВАТ «Інгулецький ГЗК» до Криворізької митниці, Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів на підставі Ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.10.2011 р.
За клопотання позивача у справі, у зв'язку зі зміною найменування позивача (що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А 01 № 565007 Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Статутом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»), на підставі ст..55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво, шляхом заміни позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Ухвалою суду, за клопотанням відповідача у зв'язку з припиненням Криворізької митниці (що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Криворізької митниці Серії А 00 № 425448 зі штампом «державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 17.03.2011р.»), на підставі ст..55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво замінено відповідача 1 Криворізьку митницю її правонаступником Дніпропетровською митницею.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну позовних вимог та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на доводи викладені в запереченнях, та додаткових запереченнях, в задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з врахуванням вимог ст..128 КАС України суд ухвалив розглянути справу без участі представника відповідача 2.
Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської міської Ради 17.01.1997р. Ідентифікаційний код 00190905 що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А01 № 565007.
15.04.2009р. між Позивачем та ВАТ «Белшина», республіка Беларусь укладено зовнішньоекономічний контракт № 2335-09, згідно з умовами якого, постачальник зобов'язався здійснити поставку шин 33.05-51 для автомобілів з великою вантажопідйомністю.
30.10.2009р. митний орган відмовив позивачу у митному оформленні товару на підставі митної декларації 113030000/2009/014020, та прийняв Рішення про визначення митної вартості товарів №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. щодо визначення митної вартості товарів за шостим методом. Згідно вказаного рішення ціна товару відповідачем відкоригована із суми 99000,00 доларів США. на суму 107 520,00 доларів США. Джерелом інформації що використовувалось митним органом було зазначено ЄАІС ДМСУ.
Позивач 26.11.2009р. для здійснення митного контролю та митного оформлення подав до відділу митного оформлення Криворізької митниці вантажну митну декларацію № 113050000/9/015736.
Відповідно до змісту декларації Позивач задекларував шини безкамерні, пневматичні, гумові, нові : - марки 33.00-51 ФТ-116АМ2; з нормою слойності 58 (в комплекті з ущільнюючіми кільцями) - 12 шт. Продавцем товару заявлено ВАТ «Белшина», Білорусь вагою 25 750 кг., ціна товару 790515,00 (за ціною 8 250 доларів США за одиницю.)
Митна вартість товару була заявлена Позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1, за ціною договору (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, а саме: 8 250 доларів США за одиницю.
Посадова особа відповідача здійснила перевірку правильності визначення митної вартості товару згідно з чинним законодавством та у зв'язку з невідповідністю ціни товару заявленого до митного оформлення з рівнем митної вартості товарів що вже оформлені (витяг з цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ) прийшла до висновку про необхідність відмови в митному оформленні.
За результатами розгляду митної декларації, товаросупровідних та інших документів винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113030000/9/110 від 26.11.2009р., згідно якої зазначено, заявлену у вантажній митній декларації митну вартість на товар, що надходить за контрактом від 15.04.2009 № 2335-09 та додатковою угодою від 25.09.2009 № 3 відкориговано (збільшено). Рішенням ВКМВ Криворізької митниці від 30.10.2009 № 113000010/2009/000257/1. Порушення вимоги ЗУ від 11.07.02 № 92-ІУ «Митний Кодекс України», ПКМУ від 20.12.06 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» та ПКМУ від 09.04.08 № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів». Вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України : виконати вимогу ВКМВ Криворізької митниці від 30.10.2009 № 113000010/2009/000257/1 або скористатись порядком, що визначений наказом Держмитслужби від 17.03.2008 № 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України.
Підприємство позивача при наступному декларуванні товару за вказаним контрактом, при оформленні вантажної митної декларації № 113030000/9/015796 від 27.11.2011р. керувався митною вартістю, визначеною Криворізькою митницею в рішенні від 30.10.2009 № 113000010/2009/000257/1.
Згідно Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2010р. по справі № 2а-17706/09/0470 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Криворізької митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області за участю прокуратури Дніпропетровської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, в задоволенні позову відмовлено. Вказана постанова згідно Ухвали Вищого адміністративного Суду України від 04.10.2011 р. по справі К /9991/23944/11 набрала законної сили. Предметом спору у вказаній адміністративній справі була, в тому числі оцінка правомірності винесеного Криворізькою митницею рішення про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. Згідно з висновками суду у вказаній адміністративній справі, об'єктивно перевірено та встановлено неможливість застосування відповідачем 2, 3, 4, 5 методів визначення митної вартості товару. При визначенні митної вартості товару за 6 методом митниця діяла відповідно до вимог ст..256 Митного кодексу України. Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про проведення митної оцінки і відмови в митному оформленні, митниця діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства. При цьому позивачем не надані відповідачу відповідні документи у відповідний термін після випуску товарів у вільний обіг.
Ч.1 ст.15 Митного кодексу України передбачено, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Відповідно до абзацу 3,4 частини 2 статті 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно із ст.265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до абз.1 п.5 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості.
Згідно із абз.1 п.6 вищевказаного Порядку № 1766, декларант заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Згідно із п.10 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
Відповідно до абз.1 п.11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Термін подання додаткових документів становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД , затвердженого наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719 та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005р. за № 1562/11842, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів, через митний кордон України з оформленням Картки відмови, зазначивши в ній вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення.
Оскільки, митним органом неможливо здійснити завершення митного оформлення за наданою позивачем ВМД , на підставі п.11 Порядку, Криворізькою митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу скоригувати митну вартість згідно рішення про визначення митної вартості, що в подальшому позивачем було зроблено.
Приймаючи рішення по суті поданого позову суд виходив з наступного.
Згідно Ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ч.1,2 ст.255 КАС України встановлено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
П.4 ч.1 Ст.157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
За вказаних вище підстав, норм чинного законодавства та наявності Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2010р. по справі № 2а-17706/09/0470, яка набрала законної сили згідно Ухвали Вищого адміністративного Суду України від 04.10.2011 р. по справі К /9991/23944/11 предметом спору в якій була, в тому числі оцінка правомірності винесеного Криворізькою митницею рішення про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у вказаній адміністративній справі, в частині позовних вимог про визнання рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. протиправним.
Щодо позовних вимог в частині скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за № 113030000/9/000110 від 26.11.2009р., то суд зазначає, що в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та проведеним раніше митним оформленням ідентичного товару того ж виробника за вищою митною вартістю і прийнятим раніше рішенням про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р., відповідно митницею було правомірно відмовлено в митному оформленні товару згідно картки відмови № 113030000/9/000110 від 26.11.2009р.
Таким чином, з огляду на вимоги ч.1 ст.72, ч.2 ст.255 КАС України та враховуючи що митним органом правомірно відмовлено в митному оформленні товару згідно картки відмови № 113030000/9/000110 від 26.11.2009р., оцінка правомірності винесеного Криворізькою митницею рішення про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. вже надана судом касаційної інстанції, яке визнано законним та обґрунтованим, суд приходить до висновку щодо дії митного органу в здійсненні митного оформлення товару виходять із дій передбачених компетенцією суб'єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством, здійснені в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, а відповідно правові підстави для задоволення адміністративного позову в частині скасування оскаржуваної картки відмови за № 113030000/9/000110 від 26.11.2009р., та стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита, у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 157, 255 КАС України суд, -
Провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови, стягнення надмірно сплаченого мита, в частині позовних вимог про визнання рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009р. протиправним, - закрити.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови, стягнення надмірно сплаченого мита, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови буде складений 24.12.2011 року.
Суддя
Н.В. Турлакова