09 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15916/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді -С.В. Чабаненко
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання не чинною та скасування податкової вимогу,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання не чинною та скасування податкової вимоги від 02.09.2011 року, про сплату податкового боргу в сумі 4500 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 червня 2010р. відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»зобов'язане виплатити йому 42000 гривень в порядку компенсації за спричинену моральну шкоду від отриманого професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків. Вказане рішення суду було оскаржене. За рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 йому було призначено до виплати 30000 грн. в порядку компенсації за спричинену моральну шкоду від професійного захворювання, отриманого при виконанні трудових обов'язків на ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Вищевказане судове рішення було виконано і він отримав від ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»30000 гривень в порядку компенсації за спричинену йому моральну шкоду.
Позивач також зазначив, що Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області всупереч вимогам підпункту "а" 4.2.10 пункту 4.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»N889-ХV від 22 травня 2003 року, та приписам пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України вимагала сплатити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4500 грн.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Позивачем у позові зазначено про розгляд справи без його участі; відповідачем про причини неприбуття в судове засідання не повідомлено.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вказаної норми Кодексу справа судом розглянута у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Громадянин ОСОБА_1 отримав відшкодування моральної шкоди, заподіяної у зв'язку із втратою професійної працездатності від ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»у сумі 30000 грн. шляхом перерахування сум на депозитний рахунок Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, про що було подано «Декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року» ( вх. № 892 від 21.03.2011 р.)
В вересні 2011р. позивач отримав від відповідача податкову вимогу Центральної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 02.09.2011 року № 9, про необхідність сплати суму податкового боргу в розмірі 4500 гривень.
Відповідно до пп.4.2.10 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІУ від 22.05.2003р.( далі - Закон №889 ), який діяв до 01.01.2011р. дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу. Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року.
Підпунктом 164.2.14. ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Як вбачається із рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 червня 2010 року, та рішення Дніпропетровського апеляційного суду по справі 22ц-23321/2010 від 29 вересня 2010 року - в березні 2010 року гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про стягнення моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах на підземних роботах. Висновком МСЕК від 05.06.2009 року йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 55%, з них: 35% - по радикулопатії, 20% - по деформуючому артрозу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 червня 2010 року позов гр.ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком»на користь гр.ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 42000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 червня 2010 року, було змінено в частині розміру сум відшкодування моральної шкоди з 42000 грн. до 30000 грн., в інший частині рішення залишено без змін. Крім цього, згідно рішення Дніпропетровського апеляційного суду, на підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відшкодування позивачу у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням моральної шкоди відповідачем, з вини якого її заподіяно, та при цьому посилався на ст. 173 КЗпП України, якою передбачено - шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, 30000 грн., отримані гр. ОСОБА_1, як суму компенсації за спричинену моральну шкоду від професійного захворювання, отриманого при виконанні трудових обов'язків на ВАТ «Криворізькому залізорудному комбінаті»та відповідно до приписів п.п. 164.2.14. ст.164 Податкового кодексу України, не підпадає під суми, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.
Окрім того, як вже зазначалося вище, із рішення Дніпропетровського апеляційного суду вбачається, що згідно резолютивної частини рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 червня 2010 року суми, які стягуються в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягуються без утримання податку з доходів фізичних осіб, та в цій частині рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу залишено Дніпропетровським апеляційним судом без змін.
Таким чином, утримання такого податку від суми доходу у вигляді відшкодованої моральної шкоди за судовим рішенням за рахунок платника податку - фізичної особи, на користь якої відбулося відшкодування, призведе до порушення приписів ст. 124 Конституції України, за якими судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, оскільки б фактично було зменшено суму відшкодування, присудженого до стягнення судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. 164.2.14. ст.164 Податкового кодексу України, ст. 124 Конституції України, суд,-
Позов громадянина ОСОБА_1 до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання не чинною та скасування податкової вимоги задовольнити.
Визнати не чинною та скасувати податкову вимогу Центральної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 02.09.2011 року № 9, про необхідність сплати суму податкового боргу в розмірі 4500 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
С.В. Чабаненко