07 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/843/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чорної В.В.
при секретарі судового засідання Молчановій В.В.
за участі представників сторін:
позивача Палагушкіна С.О.
відповідача Третьякової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт»до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішень про нарахування фінансових санкцій та пені від 29.09.2010 року № 2166, № 2167, № 2168, № 2169, № 2170, -
10 січня 2011 року Міське комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням редакції позовної заяви від 28 лютого 2011 року, просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.09.2010 року № 2166, № 2167, № 2168, № 2169, № 2170 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що, відповідно до рішення № 2166 від 29.09.2010 р., підприємству нарахована пеня в сумі 61 грн. 47 коп., при цьому, сума штрафу не нарахована. Посилаючись на норми п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі якого винесено оскаржуване рішення, пеня в розмірі 0,1% нараховується на суми простроченої заборгованості (недоїмки) по сплаті страхових внесків та несплачених фінансових санкцій за кожен день прострочення платежу. Оскаржуваним же рішенням позивачу нарахована пеня на суму не6існуючої несвоєчасної сплати, а отже, це рішення не відповідає вимогам закону. Крім того, позивач посилається на те, що у відповідності до ст. 218 Господарського кодексу України, штраф є мірою відповідальності за вчинене правопорушення. Натомість, вини позивача у несвоєчасному перерахуванні страхових внесків до органу Пенсійного фонду, немає, оскільки МКП «Дніпропетровський електротранспорт»є нерівноправним суб'єктом господарювання, не одержує прибутку, тому що не має можливості вести господарську діяльність та отримувати прибуток на свій розсуд, натомість, повинно застосовувати тарифи, встановлені органом місцевого самоврядування, які не покривають витрат на перевезення пасажирів. Посилаючись на наведені обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити, та скасувати оскаржувані рішення відповідача (а.с. 31-35).
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що нараховані за рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.09.2010 року № 2166, № 2167, № 2168, № 2169, № 2170 від 30.08.2010 року фінансові санкції та пеня були застосовані до Вагоноремонтної майстерні МКП «Дніпропетровський електротранспорт»(яка є структурним підрозділом позивача) у зв'язку з несвоєчасною сплатою нарахованих страхових внесків за період з 20.01.2010 року по 27.04.2010 року, про що свідчать дані картки особового рахунку. Розмір штрафу (10%) відповідає порушенню, та застосований у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058. Доводи позивача ґрунтуються на невірному тлумаченні законодавства, і не спростовують наявних підстав для застосування фінансових санкцій. Щодо доводів позивача про неправомірне нарахування пені згідно рішення № 2166 від 29.09.2010 р., без нарахування штрафних санкцій, відповідач зазначив, що зазначене рішення було виставлене Вагоноремонтній майстерні МКП «Дніпропетровський електротранспорт»на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки станом на 25.05.2010 р. підприємство мало борг в сумі 23 795,77 грн. по несплаченим фінансовим санкціям (згідно рішень № 0067, № 0068 від 18.01.2010 р. на вказану суму). Зазначені рішення оскаржувалися позивачем до головного УПФУ у Дніпропетровській області. Рішенням останнього від 06.05.2010 р. № 7820/09-10, рішення № 0067, № 0068 від 18.01.2010 р. залишені без змін. Таким чином, підприємство узгодило вказані санкції 11.05.2010 р. і повинно було сплатити їх протягом 10 днів (до 25.05.2010 р.). Натомість, фактично зазначені санкції були сплачені 28.05.2010 р., після чого за три дні прострочення була нарахована пеня.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Міське комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт»є юридичною особою, має структурний підрозділ Вагоноремонтну майстерню, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р., страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 11.11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно додатку 23.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п. 5.1.4 названої Інструкції передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Відповідно до пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 12 ст. 106 Закону України № 1058, та п.10.1 Інструкції, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Згідно пп. 9.6. п. 9 та пп. 10.6 п. 10 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, суми штрафів та пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу ПФУ або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу ПФУ, посадовими особами якого прийнято це рішення.
29.09.2010 р. начальником Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийняті наступні рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені:
- № 2166 - про нарахування пені в сумі 61 грн. 47 коп. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 25.05.2010 р. по 28.05.2010 р. (а.с. 20);
- № 2167 - про застосування штрафу в сумі 9 033 грн. 65 коп. (10 % від суми недоплати), та нарахування пені в сумі 993 грн. 71 коп. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 22.02.2010 р. по 05.03.2010 р. (а.с. 19);
- № 2168 - про застосування штрафу в сумі 9 471 грн. 63 коп. (10 % від суми недоплати), та нарахування пені в сумі 1041 грн. 88 коп. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 22.03.2010 р. по 02.04.2010 р. (а.с. 18);
- № 2169 - про застосування штрафу в сумі 578 грн. (10 % від суми недоплати), та нарахування пені в сумі 92 грн. 50 коп. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 20.01.2010 р. по 05.02.2010 р. (а.с. 17);
- № 2170 - про застосування штрафу в сумі 11 487 грн. 06 коп. (10 % від суми недоплати), та нарахування пені в сумі 802 грн. 68 коп. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 20.04.2010 р. по 27.04.2010 р. (а.с. 16).
Зазначені рішення про застосування до Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт»фінансових санкцій та нарахування пені оскаржувалися позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 19.10.2010 року за № 21546/09-28 скаргу страхувальника залишено без задоволення, а рішення УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.09.2010 р. №№ 2166 -2170 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені - без змін (а.с. 13).
Розрахунки фінансових санкцій і пені, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, проведено на підставі облікових даних картки особового рахунку платника, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно, та інших узгоджених зобов'язань платника страхових внесків, у відповідності до п. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. 9.3.2 п.9, п.п. 10.1 п. 10 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».
У відповідності з п.п. 10.1, 10.5 п. 10 зазначеної Інструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, за формою згідно з додатком 14, та на підставі документів, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями (виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів тощо), яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.
Нараховані позивачу за оскаржуваними рішеннями УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська фінансові санкції та пеня застосовані до нього у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно обчислених страхових внесків за період з 20.01.2010 року по 27.04.2010 року із строками затримки платежу від 7 до 15 календарних днів, про що свідчать дані картки особового рахунку платника.
Також, за рішенням № 2166 від 29.09.2010 р. позивачу була нарахована пеня в сумі 61 грн. 47 коп. (в розмірі 0,1 % від суми сплачених із затримкою на 3 календарних дні узгоджених фінансових санкцій згідно рішень УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0067, № 0068 від 18.01.2010 р. на суму 23795,82 грн., строк сплати яких був до 25.05.2010 р. Натомість, зазначені санкції фактично були сплачені 28.05.2010 року, після чого за три дні прострочення була нарахована пеня).
Суд зазначає, що факт несвоєчасної сплати підприємством самостійно обчислених страхових внесків протягом вказаного в оскаржуваних рішеннях періоду, а також узгоджених фінансових санкцій згідно рішень УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0067, № 0068 від 18.01.2010 р. на суму 23795,82 грн. із затримкою на 3 календарних дні, позивачем не заперечується.
Так само, у позовній заяві відсутнє обґрунтування неправильності розрахунку фінансових санкцій та пені.
Оцінюючи доводи позивача про наявність поважних причин несвоєчасної сплати страхових внесків, що, на його думку, має звільняти підприємство від нарахування фінансових санкцій та пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно п.п. 5.1.3, 5.1.4. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати, а нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до п. 6 ст. 18 цього Закону, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Аналізуючи наведені правові норми, які є нормами регулювання відносин в сфері нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд приходить до висновку, що нараховані за відповідний базовий період страхові внески повинні бути сплачені страхувальником не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суму яких нараховані страхові внески.
Враховуючи встановлені обставини справи (наявність факту несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків, а також узгоджених фінансових санкцій), дії відповідача по нарахуванню позивачу фінансових санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, та відмову у їх задоволенні у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 12.12.2011 року.
Суддя В.В.Чорна