копія
17 червня 2011 р. Справа № 2а-14267/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Барановського Р.А., судді Букіної Л.Є., судді Рищенко А.Ю.
при секретаріБринзі О.В.
за участю:
представника позивача
представників відповідачів Федоріної М.А.
Вергун С.І. та Мазур-Каскевича В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт" до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання нечинними актів, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області. Звернувшись до суду позивач просить, з урахуванням уточнень до позовних вимог:
- визнати нечинним Припис Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 29.05.2009 р. до акту № 15-5/3.21-46;
- визнати нечинним Припис Державної інспекції з енергозбереження та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 29.05.2009 р. доакту № 15-5/3.21-46; Визнати нечинним Припис Державної інспекції з енергозбереження від 29.05.2009 р. до акту № 15-5/3.21-46;
- визнати нечинною Постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 29.05.2009 р. № 15-5/3.12-60 про застосування економічних санкцій (енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів);
- визнати нечинною Постанову Державної інспекції з енергозбереження та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 29.05.2009 р. № 15-5/3.12-60 про застосування економічних санкцій (енергетичного збору за нераціональне(неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів)
- визнати нечинною Постанову Державної інспекції з енергозбереження від 29.05.2009 р. № 15-5/3.12-60 про застосування економічних санкцій (енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів)
- визнати нечинною Постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 29.05.2009 р. № 15-5/3.12-61 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) ;
- визнати нечинною Постанову Державної інспекції з енергозбереження та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 29.05.2009 р. № 15-5/3.12-61 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів);
- визнати нечинною Постанову Державної інспекції з енергозбереження від 29.05.2009 р. № 15-5/3.12-61 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень, що оскаржено.
Представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представники відповідачів позов не визнали.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області під час комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів МКП «Дніпропетровський електротранспорт», встановлено факти недотримання технологічної дисципліни:
- перевитрати електроенергії в електричних мережах підприємства за рахунок зниженого коефіцієнту потужності з причин: не задовільна робота компенсуючих пристроїв (довідка підприємства: нормативне значення tgф = 0,25, а фактичне складає tgф = 0,41)
- перевитрати електроенергії, за рахунок перевищення встановлених норм питомих витрат електроенергії на перевезення 1000 пасажирів, тобто нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до п. "є" ст. 27 Закону України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 року № 74/94 -ВР, є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.
Відповідно до статі 11 Закону України «Про енергозбереження», встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:
е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Отже, встановлені два види заходів- введення плати у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами та економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Постановю № 15-5/3.12-101 до підприємства застосовано підвищену плату за нераціональне (неефективне ) використання газу та інших ПЕР, тобто застосовано правову норму п. «е» ст.11 Закону «Про енергозбереження» - введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Законом України «Про внесення зміни до закону України «Про енергозбереження» » від 22 грудня 2005 року №3260-ІУ визначено поняття нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.
Таким чином, до нераціонального (неефективного) використання ПЕР відносяться і є невід'ємними складовими частинами - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів -нормами питомих витрат палива та енергії.
На підставі вищевикладеного Інспекція в своїй діяльності не застосовує економічні санкції передбачені нормою ст. 11 «є» Закону України „ Про енергозбереження", а застосовує правову норму спи 11 «е» цього Закону - введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
У відповідності до «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року №64 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за №653/4874, визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати.
Планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік (мається на увазі календарний період).
За результатами перевірки підприємства, відповідно до п.12 Порядку складається Акт комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів та припис, який є обов'язковий для виконання підприємством.
Якщо в ході перевірки встановлено, що підприємством недодержується технологічна дисципліна, що призводить до перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, складається постанова про сплату підвищеної плати одразу на підставі акта комплексної перевірки, що відповідає правовій нормі постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" № 699 від 2.09.93.
«Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження». (Абзац другий додатка із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 1308 від 28.10.96р., № 1071 від 07.07.2000р.)
Всі матеріали комплексної перевірки, в тому числі і Постанова про застосування підвищеної плати були складені у відповідності з «Додатками 1; 2; 3;» до Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Держкомітету України з енергозбереження 04.08.00р. № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.00р. за №653/4874, яким визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати.
Відповідно до п. 15 Порядку: «Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки ... і оформляється постановою про сплату підвищеної плати».
У відповідності з п.16 „Порядку" підприємство повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови.
Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за :
а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;
б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників конгенераційних установок кваліфікаційним показникам;
Законом окремо визначено, що за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.
Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Законодавством визначені різні види правопорушень та різні види санкцій за такі порушення.
Тобто ст. 17 Закону України «Про енергозбереження» - енергетичний збір до підприємства МКП «Дніпропетровський електротранспорт» застосована вірно .
Перевитрати електроенергії) за рахунок перевищення встановлених норм питомих витрат електроенергії на перевезення пасажирів склали 87,59 тис. кВт*год.
Розрахунки перевитрат електроенергії в електричних мережах здійснювались відповідно до Наказу Мінпаливенерго України від 17.01.2002р. № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 01.02.2002р. за № 93/6381 ««Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії» пунктом 1.1. цієї Методики зазначено: «Методика орієнтована на ринкові відносини електропередавальних організацій зі споживачами при державному економічному регулюванні цих відносин за напрямками енергозбереження, підвищення якості електроенергії та надійності електропостачання. Зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах».
Цим же пунктом визначено: «Ефективне економічне регулювання реактивних перетікань потрібне також для забезпечення першочергових стандартних умов якості електричної енергії, а саме рівнів напруги на межі балансової належності електромереж електропередавальної організації та для зменшення аварійності основного електрообладнання в енергосистемі та у споживачів електроенергії.»
Згідно з пунктом 3.8. визначено нормативну величину, до споживання реактивної потужності, обмежену значенням граничного коефіцієнту потужності cos ф = 0,97 (tgф = 0,25).
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996р. за № 417/1442 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» п. 1 «Загальні положення» встановлено:
п.1.1. абзац - 31 : «компенсація перетікань реактивної електричної енергії -комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнитної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності.
- реактивна потужність - складова повної потужності, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні втрати активної енергії та впливає на показники якості електричної енергії»
п. 10.2. «Споживач електричної енергії зобов'язаний
п. 8 здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії».
Посилання Позивача, що плата за перевитрати електроенергії за рахунок відхилення кофіціента потужності від величин нормативного значення cos ф1 cos ф2 здійснюється відповідно до договору про технічне забезпечення електропостачання споживача є некоректним, оскільки сплата за перетікання реактивної електроенергіії з урахуванням надбавки за недокомпенсацію реактивної потужності не є підставою для усунення факту перевитрат активної електроенергії, які виникають у зв'язку з перевитратами реактивної електроенергії у зв'язку із недостатнім оснащенням електричної мережи споживача засобами компенсації реактивних потужностей».
Відповідно до п.6.35. Правил користування електричною енергією споживачем здійснюється плата за перетікання реактивної енергії «до впровадження технологічних заходів на вирішення питань компенсації перетікань реактивної енергії». Тобто, розмір плати (надбавка) за перетікання реактивної енергії є критерієм дотримання ними технологічної дисципліни споживання електричної енергії.
Таким чином, підвищена плата за перевитрати електроенергії за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного значення cos ф1 cos ф2 активної енергії, ніякого відношення до плати за спожиту реактивну енергію не має.
Перетоки реактивної електроенергії спричиняють значні перевитрати активної електроенергії в мережах, що вкрай негативно впливає, як на технологічні витрати електроенергії енергосистеми України (сприяє їх росту), так і на якість електроенергії.
Коефіцієнт потужності визначено відповідно до «Методики обчислення плати за перетікання реактивної енергії», яка затверджена наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 №19, зареєстрована в Міністерстві юстиції України і становить для промислових споживачів соsф=0,97 (tgф=0,25).
Відповідно до п.6.35. Правил користування електричною енергією споживачем здійснюється плата за перетікання реактивної енергії «до впровадження технологічних заходів на вирішення питань компенсації перетікань реактивної енергії». Тобто, розмір плати (надбавка) за перетікання реактивної енергії є критерієм дотримання ними технологічної дисципліни споживання електричної енергії.
На сьогоднішній день розрахунки перевитрат електричної енергії внаслідок низького коефіцієнта потужності виконуються відповідно до довідок підприємства про фактичне споживання електричної енергії на підприємстві, підписаних представниками підприємства. Копії Довідки про споживання активної та реактивної електроенергії МКП «Дніпропетровський електротранспорт».
Перевитрати електроенергії в електричних мережах підприємства за рахунок зниженого коефіцієнту потужності з причин не задовільній роботи компенсуючих пристроїв складають 29,88 тис. кВт*год/рік.
З огляду на викладене рішення, що оскаржено є правомірними. Тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 22.06.2011р.
Головуючий суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Постанова не набрала законної сили 22.06.11
СуддяР.А. Барановський
Л.Є.Букіна
А.Ю.Рищенко
Р.А. Барановський