Справа №2-1798/11
02 грудня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді: Оксюти Т.Г.
при секретарі: Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності, поділ спадкового майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ спадкового майна.
Згідно уточнень до позовної заяви позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Розділити в натурі домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та відповідачем та встановити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько - ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_2 є донькою померлого та рідною сестрою позивача. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
Домоволодіння за вказаною адресою складається з будинку, загальною площею 120 кв.м., житловою 80 кв.м., двох гаражів, літньої кухні та підсобних приміщень.
Зазначив, що вони своєчасно звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 нотаріальна контора відмовилась, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Відповідач приховує від позивача правовстановлюючий документ на будинок, та відмовляє йому в його отриманні, чим порушує права позивача.
Вважає, що він має рівне з відповідачем право на Ѕ частину майна померлого батька ОСОБА_3, що складається з Ѕ частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2011 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спадкового майно було залишено без розгляду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Проте, суд вважає неявку відповідача неповажною з огляду на наступне.
Клопотання про відкладення розгляду справи було подано до загальної канцелярії суду особисто відповідачем 01.12.2011 року та було додано до нього листок непрацездатності.
З листка непрацездатності, наданого відповідачем, вбачається, що у ОСОБА_2 невиробнича травма та вона звільнена від роботи з 30.11.2011 року по 02.12.2011 року.
Слід зазначити, що листок непрацездатності видається після закінчення лікування, на якому відповідно медичною установою ставиться печатка та штамп, а тому відповідач не могла його додати до клопотання про відкладення, будучи хворою.
Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого хворобою відповідача.
Суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Зокрема, вбачається, що ОСОБА_2 хвороба хребта не завадила здати до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, натомість прийти у судове засідання ОСОБА_2 не вбачає за можливе.
Крім того, у відповідача не виявлено захворювання (інфекційного, вірусного і т.і.), яке б заважало їй з'явитись у судове засідання.
Також, слід наголосити, що ОСОБА_2 жодного разу не з'являлась до суду особисто, оскільки її інтереси представляв адвокат ОСОБА_4, який відповідно до вимог ЦПК України вважається також повідомленим про дату судових засідань (а.с. 45-47).
Головне управління юстиції у м. Києві в судове засідання свого представника не направило, про дату та час розгляду справи повідомлено належним чином, надіслало на адресу суду заяву в якій при розгляді справи по суті покладалось на розсуд суду, та просила справу розглядати без участі їх представника.
Вислухавши думку позивача та його представника, врахувавши заяву Головного управління юстиції у м. Києві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві.
Відповідач ОСОБА_2 є донькою померлого та рідною сестрою позивача.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
Домоволодіння за вказаною адресою складається з будинку, загальною площею 120 кв.м., житловою 80 кв.м., двох гаражів, літньої кухні та підсобних приміщень.
Встановлено, що сторони по справі своєчасно звернулися у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 нотаріальною конторою позивачу було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила шостої книги цього кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України позивач та відповідач є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3
Як пояснив в судовому засіданні позивач, ОСОБА_2 приховує від нього правовстановлюючий документ, на підставі якого нотаріальною конторою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на будинок, та відмовляє в його отриманні, чим фактично порушує його права, на що слід зазначити наступне.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з тим, що з боку відповідача чиняться перешкоди позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, про необхідність визнання за ОСОБА_1 право власності за законом на частину спадкового майна, що залишилося після смерті його батька та складається з Ѕ частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Позивач також просив розділити в натурі домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами та встановити порядок користування земельною ділянкою, на що слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється за їхньою згодою.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч. 4, 5 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі чи споруди, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо.
Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.
При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
Такі ж самі правила щодо встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, що перебуває у власності, поширюються і на випадки перебування земельної ділянки у постійному користуванні.
Згідно висновку №18/69/10-11 судової будівельно -технічної експертизи від 24.03.2011 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5 можливі варіанти №1 та №2 поділу в натурі домоволодіння та варіанти №1 і №2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність розподілу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 який викладено у дослідницькій частині висновку та зображено на схемі додатку №4 та №6.
Згідно варіанту №2 будинок поділяється на дві ізольовані квартири №1 і №2, що наочно наведено на плані в додатку №4, а саме для:
квартири №1 загальною площею 42,7 кв.м. у складі приміщень: №1-1 -коридор площею 5,0 кв.м., №1-2 -житлова кімната площею 4,4 кв.м., №1-3 -житлова кімната площею 10,2 кв.м, №1-6 -житлова кімната площею 7,5 кв.м., №1-7 -санвузол площею 6,3 кв.м., №1-8 кухня площею 9,3 кв.м.
До квартири №1 відходять надвірні будівлі та споруди: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», погріб літ. «без літери», ворота з хвірткою літ №1, частина огорожі літ. №2 довжиною 5,79 м.
Квартира №2 загальною площею 36,5 кв.м. у складі: №1-2 -кімната площею 2,0 кв.м., №1-4 -житлова кімната площею 17,7 кв.м., №1-5 -житлова кімната площею 16,8 кв.м.
До квартири №2 відходять надвірні будівлі та споруди: частина огорожі літ. №І довжиною 35,18 м.
Отже, є всі правові підстави для виділення в натурі домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою позивача із спільної часткової власності з відповідачем.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про виділення співвласникам частини домоволодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою по варіанту №2 висновку №18/69/10-11 судової будівельно -технічної експертизи від 24.03.2011 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5, проти чого не заперечував і позивач у судовому засіданні.
Крім того, відповідно до висновку№18/69/10-11 судової будівельно -технічної експертизи від 24.03.2011 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5, за варіантом №2 частка для квартири №1 з господарськими будівлями має вартість 53049,00 грн., що на 7860,50 грн. (53049,00 грн. -45188,50 грн.) більше за ідеальну частку та становить 59/100 частки (53049,00 грн. : 90377,00 грн.), а частка для квартири №2 з господарськими будівлями має вартість 37328,00 грн., що на 7860,50 грн. (45188,50 грн. -37328,00 грн.) менше за ідеальну частку та становить 41/100 частки (37328,00 грн. : 90377,00 грн.).
За цим варіантом №2 власнику квартири №1 необхідно здійснити грошову компенсацію на користь власника квартири №2 у розмірі 7860,50 грн.
На підставі викладеного, та з урахуванням того, що частина земельної ділянки, яка виділяється для ОСОБА_1 у користування більша за ідеальну частку, суд приходить до висновку про стягнення з останнього на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в сумі 7860,50 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 5700,00 грн., суми сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись Пленумом Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. 120 ЗК України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 331, 356, 358, 361, 364 ЦК України, ст. ст. 57-58, 60, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності, поділ спадкового майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 79,2 кв.м. та земельної ділянки загальної площею 0,0554 га.
Розділити між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_1 по варіанту №2 висновку №18/69/10-11 судової будівельно -технічної експертизи від 24.03.2011 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5, а саме:
Виділити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 42,7 кв.м. у складі приміщень: №1-1 -коридор площею 5,0 кв.м., №1-2 -житлова кімната площею 4,4 кв.м., №1-3 -житлова кімната площею 10,2 кв.м, №1-6 -житлова кімната площею 7,5 кв.м., №1-7 -санвузол площею 6,3 кв.м., №1-8 кухня площею 9,3 кв.м.
Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,5 кв.м. у складі: №1-2 -кімната площею 2,0 кв.м., №1-4 -житлова кімната площею 17,7 кв.м., №1-5 -житлова кімната площею 16,8 кв.м.
Встановити порядок користування між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельною ділянкою АДРЕСА_1, по варіанту №2 висновку №18/69/10-11 судової будівельно -технічної експертизи від 24.03.2011 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5, а саме:
Виділити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у користування частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, з яких: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В», погріб літ. «без літери», ворота з хвірткою літ №1, частина огорожі літ. №2 довжиною 5,79 м.
Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у користування частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, з яких: частина огорожі літ. №І довжиною 35,18 м.
Лінія розподілу проходить:
межа поділу між земельними ділянками починається від межі А-Б, що проходить вздовж суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 (точка на плані 21 додатка № 6) на відстані 8,12 м від рогу парканів (точка на плані 11 додатка № 6), утвореного на розі меж Г-В, що проходить вздовж проїзду та В-Б, що проходить вздовж пров. АДРЕСА_1 в напрямку житлового будинку довжиною 4,19 м (точки на плані 21-22 додатка № 6) до перетинання зі стіною житлового будинку (точка на плані 22 додатка № 6) на відстані 3,00 м від правого рогу фасадної частини житлового будинку; посередині внутрішніх стін між квартирами № 1 і № 2 жилого будинку за варіантом № 2 поділу будинку (додаток № 4) довжинами 7,12 м, 0,5 м, 2,84 м (точки на плані 22-23-24-25 додатка № 6); від тильної зовнішньої стіни житлового будинку (точка на плані 25 додатка № 6) на відстані 4,49 м від лівого рогу тильної частини житлового будинку в напрямку гаражу літ. Д довжиною 6,09 м (точки на плані 25-26 додатка № 6), де точка 26 має бути на відстані 6,84 м від лівого рогу гаражу літ. Д та 6,00 м від іншого рогу цього гаражу; поворот в напрямку суміжної земельної ділянки № 4 довжиною 13,45 м (точки на плані 26-27 додатка № 6) до перетинання з парканом (точка на плані 27 додатка № 6), що проходить по межі А-Б на відстані 4,62 м від тильного лівого рогу сараю літ. б1.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 грошову компенсацію в сумі 7860,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 5700,00 грн., суми сплаченого ним судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня ухвалення рішення, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя