Справа №2-1771/12
14 лютого 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Ковальській К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, -
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення аліментів на утримання дитини та визначення місця її проживання.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що Позивач знаходиться в зареєстрованому шлюбі з Відповідачем з 31.07.2010 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначає, що спільне життя з Відповідачем у неї не склалося, між ними відсутнє взаєморозуміння. На сьогодні вони з чоловіком проживають окремо, дитина живе з Позивачем. ОСОБА_1 вказує, що між сторонами є спір з приводу місця поживання дитини, бажає, щоб дитина залишилась проживати з нею. Крім того, враховуючи, що батько дитини (Відповідач) недостатньою мірою бере участь у матеріальному забезпеченні дитини, Позивач просить стягнути з нього аліменти в розмірі 800 гривень, посилаючись на те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований та постійного заробітку не має.
В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що ніякого спору з приводу місця проживання дитини немає, він жодним чином не заперечує проти того, щоб їх з Позивачем син проживав разом з матір'ю, що, на його думку, є природнім і доцільним у такому віці для дитини. Крім того, Відповідач зазначив, що він бажає бачитись з дитиною, брати участь у її вихованні, проте протягом певного періоду не мав для цього можливості, оскільки хворів на туберкульоз та змушений був проживати окремо. На сьогодні, зі слів Відповідача, він вилікувався, має намір більше спілкуватися з дитиною.
Що стосується стягнення з нього аліментів, то Відповідач підтвердив, що постійного офіційного заробітку він не мав, проте зараз перебуває у пошуках роботи, бажає працевлаштуватись. Він не заперечує проти стягнення з нього аліментів, проте з урахуванням усіх обставин справи просить визначити для стягнення з нього мінімальний розмір аліментів, а в подальшому, за наявності у нього такої можливості, не заперечуватиме про збільшення їх розміру, наскільки дозволятиме його матеріальне становище.
Орган опіки та піклування Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації у письмовому повідомленні зазначив, що не має підстав для надання висновку про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, оскільки він проживає з матір'ю у Голосіївському районі м. Києва.
Зважаючи на відсутність спору між батьками щодо місця проживання дитини судом визнане недоцільним залучати до участі в справі Орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації.
Суд, вислухавши пояснення Сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що 31.07.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб (а.с. 9).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 10)
Встановлено, що Позивач проживає разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_1, а Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Встановлено, що способи виконання обов'язку утримувати дитину Сторонами не погоджені. Позивач вказує на недостатній рівень матеріальної допомоги з боку батька дитини.
Частина 3 ст.180 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.ст.182, 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, та не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Встановлено, що Відповідач офіційно не працевлаштований, регулярного доходу не має, має проблеми зі здоров'ям, а тому суд вважає можливим стягнути з нього аліменти на утримання дитини в мінімально допустимому розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст.191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У судовому засіданні встановлено, що батьки фактично досягли згоди щодо місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який буде проживати разом із матір'ю. За таких обставин суд не має підстав для відмови у задоволенні вимоги про визначення його місця проживання саме з ОСОБА_1.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 107,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 160-161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11 , 57-60, 88, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.01.2012 року, до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 107,30 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: