2
Справа № 2-77/08
06 травня 2008 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Карпенко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на ? частину квартири та визначення порядку користування квартирою,
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2008
року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину квартири та
визначення порядку користування квартирою позовні вимоги ОСОБА_1.
задоволені.
31.03.2008 року від ОСОБА_2. надійшла заява про ухвалення додаткового
рішення у зв'язку із тим, що судом не було вирішено питання стосовно судових
витрат, не визначено вартість частки, присудженої позивачу, не визначено розмір
компенсації в результаті присудження позивачу додатково ? частки квартири та не
визначено розмір жилої площі, виділеної у користування ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні підтримали заяву.
Представник позивача у судовому засіданні просила розглянути питання щодо
ухвалення додаткового рішення на розсуд суду.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може
ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішуючи питання про право, не зазначив
точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає
передачі, або які дії треба виконати.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може
ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1., звертаючись до суду з позовом, був звільнений від оплати судового
збору і не платив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Таким чином, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2. підлягає
стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЦПК України, витрати по проведення судової будівельно-
технічної експертизи були покладені на позивача. У позовні заяві та у судовому
засіданні позивач та його представники не просили стягнути дані витрати з
відповідачки, тому суд не вбачає підстав для стягнення витрат на проведення
експертизи з відповідачки.
При ухваленні рішення судом було визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, але не було зазначено розмір жилої площі кімнат, які виділені у користування сторонам. Тому суд
вважає за необхідне визначити, що ОСОБА_1виділено у
користування кімнату жилою площею 10,4 кв. м., ОСОБА_2
виділено у користування кімнату жилою площею 17,1 кв. м.
Інші вимоги, по яким відповідачка та її представник просили постановити
додаткове рішення, не були зазначені позивачем як позовні вимоги і тому в цій
частині заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 81, 86, 88, п. 2. п.4 ч.1 ст. 220 , ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір у розмірі
1700 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у
розмірі 30 грн.
Виділити ОСОБА_1у користування кімнату жилою площею 10,4
кв. м., ОСОБА_2- кімнату жилою площею 17,1 кв. м.
В іншій частині відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої
інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про
апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної
скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
С.Г. Зосименко