Справа № 33ц- 554кс/07 Категорія 19
20 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Лисенка П.П., Данилової 0.0., Кутової Т.З.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 6 липня 2005 року,
Ухвалою судді Ленінського районного суду М.Кіровограда від 7 лютого 2005 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду від 13 січня 2005 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення від 8 листопада 2000 року у справі за її позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвалою того ж судді від 28 лютого 2005 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від б липня 2005 року, апеляційна скарга на ухвалу суду від 13 січня 2005 року повернута позивачу відповідно до ч.2 ст. 139 ЦПК України 1963 року.
В касаційній скарзі на судові ухвали позивач посилається на порушення судами процесуальних норм та її права на судовий захист.
Колегія не вбачає підстав для перегляду оскаржених рішень, передбачених ч.2 ст.324 ЦПУ України, виходячи з наступного.
Повертаючи позивачеві апеляційну скаргу на ухвалу від 13 січня 2005 року за ч.2 ст. 139 ЦПК України 1963 року, суддя виходив з того, що апеляційна скарга за формою і змістом не відповідає вимогам ч.2 ст.293 ЦПК України 1963 року, а саме невірно зазначені особи, які брали участь у справі, та не обгрунтовано, у чому полягає неправильність оскаржуваної ухвали, і цей недолік апелянт не усунув у визначений суддею строк.
З таким застосуванням норм процесуального законодавства погодився і суд апеляційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують наявність підстав для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.139 ЦПК України 1963 року, а тому не доводять порушення судами процесуальних норм.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення судом норм процесуального права, відсутні і передбачені ч.1 ст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення, колегія вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
2
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 6 липня 2005 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.