Справа № 22ц- 862/ 07
Категорія -66
Головуючий у 1 інстанції Воробей I.I.
Доповідач - Киця С.І.
16 жовтня 2007 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Расевича С.І.
суддів Киці С.І., Свистун О.В.
при секретарі Гордійчук І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 за апеляційною скаргою заявника закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Турійського районного суду від 10 серпня 2007 року.
Особи, які беруть участь у справі: заявник - Закрите акціонерне товариство комерційний банк (далі - ЗАТ КБ) «ПриватБанк», представник заявника - Янсон Євген Валерійович. боржники -ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Колегія суддів
Заявник подав апеляційну скаргу на ухвалу Турійського районного суду від 10 серпня 2007 року, якою відмовлено ЗАТ КБ «ПриватБанк» в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1., ОСОБА_2.
В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі апелянт, покликаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та передати питання на новий судовий розгляд. Вказує, що з наданих матеріалів про видачу судового наказу на підставі правочину, вчиненому у письмовій формі не вбачається спору про право.
Апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Разом з тим, як це передбачає стаття 100 цього Кодексу, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Із матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1. 28 лютого 2006 року був укладений кредитний договір б/н відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати кредитний ліміт в розмірі 2575 грн. на кредитну картку №4405885027672853 із сплатою 4% відсотків на місяць з розрахунку 360 днів в році. Строк дії кредитного ліміту відповідає терміну дії картки.
28 лютого 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SAMDN20000005940752. ОСОБА_2. поручилась перед банком за виконанням ОСОБА_1. зобов'язань за договором про відкриття картрахунку і обслуговування кредитної карти від 28.02.2006року. Згідно умов даного договору строк повернення кредиту встановлений до 28 лютого 2008 року, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи погашення кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники. Кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.
Заявник зазначає, що ОСОБА_1. прострочив повернення суми кредитного ліміту та сплати відсотків, станом на 26 липня 2007 року заборгованість по кредиту становить 2295 грн. 89 коп., по несплачених відсотках - 1802 грн. 54 коп., а всього на загальну суму 4098,43грн. Вимога, що була пред'явлена до поручителя щодо виконання зобов'язання, залишена без задоволення.
Таким чином, спір між сторонами повинен вирішуватись в передбаченому законом порядку, оскільки не врегульований шляхом переговорів. Неповернута сума кредиту, розмір нарахованих відсотків за користування кредитом, які просить стягнути заявник з боржника та поручителя солідарно, є спірними.
Колегія суддів прийшла до висновку, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2., ОСОБА_2. виник спір про право, а тому суд першої інстанції підставно відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали, яка постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити, а ухвалу Турійського районного суду від 10 серпня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.