Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" лютого 2012 р. Справа № 5023/10507/11
вх. № 10507/11
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Боброва Д.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Коваленко Ю.В., посвідчення №102 від 22.06.2010р.;
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 26.11.2010р.;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Прокурора Московського району м. Харкова, в особі Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", м. Харків;
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;
про стягнення коштів
Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 3830,69грн., пені у розмірі 1391,05грн., 3% річних у розмірі 269,24грн., інфляційних витрат у розмірі 845,54грн. та витрат зі сплати судового збору, з урахуванням заяви прокурора про виправлення описки (вих.№1501-09 від 06.02.2012р.).
13.02.2012р. прокурор надав до канцелярії суду заяву про зміну позовних вимог (вих.№1501-09 від 10.02.2012р.), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди у розмірі 3732,48грн., пеню у розмірі 360,71грн., 3% річних у розмірі 285,84грн., інфляційні втрати у розмірі 761,56грн. Разом із заявою були надані документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі й докази направлення вказаної заяви відповідачу.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
При розгляді заяви прокурора про зміну позовних вимог (вих.№1501-09 від 10.02.2012р.) суд керується приписами Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. Так, пнктом 3.11. вказаної Постанови визначено, що, оскільки статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
З урахуванням вищевказаного, суд встановив, що, фактично, заява про зміну позовних вимог (вих.№1501-09 від 10.02.2012р.), подана прокурором, є заявою про зменшення позовних вимог.
А тому, суд, розглянувши заяву прокурора про зменшення позовних вимог, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду.
Представник прокуратури в судовому засіданні 14.02.2012р. підтримав позов повінстю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2012р. підтримав позов прокурора в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 14.02.2012р. не з"явився, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав, причини неявки у судове засідання не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 21.12.2011р. було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, що співпадає з адресою у довідці з ЄДРПОУ (61135, АДРЕСА_1), але вона повернулась 25.01.2012р. до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, в той час як відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні і не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
01.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" (найменування юридичної особи було змінено на Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди №48/08. Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець зобов"язався надати за плату орендарю в строкове користування, а орендар зобов"язався прийняти в строкове користування приміщення, визначене в п.1.2. Договору, та зобов"язався сплачувати орендодавцю орендну плату. Згідно п.1.2. Договору, об"єктом оренди є приміщення №2 та №3, загальною площею 81,0кв.м., розташовані в корпусі літ. "К-3" в цокольному поверсі нежитлової будівлі у АДРЕСА_2.
Факт передачі орендованих приміщень відповідачу підтверджується матеріалами справи, а саме Актом прийому-передачі приміщення в оренду (Додаток №1 до Договору №48/08 від 01.01.2008р., арк. спр. 24).
Пунктом 5.1. Договору було встановлено, що розмір орендної плати та плати за послуги із забезпечення електроенергією, водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, а також відшкодування витрат орендодавця на утримання та експлуатацію будівель розраховується за тарифами наведеними у Додатку №2 до Договору (арк. спр. 25).
Згідно п.4.1. Договору оренди, строк дії договору був встановлений з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. та вподальшому продовжений, за заявою відповідача (арк. спр. 27), ще на один рік - до 01.12.2009р, що знайшло відображення у Додатковій угоді №1 від 01.01.2009р.
Крім того, Додатком №2 від 01.01.2009р. до Додаткової угоди №1 від 01.01.2009р. до договору №48/08 від 01.01.2008р. (арк. спр. 29) сторонами було встановлено новий розмір орендної плати та суми відшкодування витрат, що діють з 01.01.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявою відповідача (арк. спр. 30), на підставі п.4.2. та п.4.3., Договір оренди №48/08 від 01.01.2008р. було достроково розірвано та сторонами було складено Акт повернення приміщень від 03.09.2009р. (арк. спр. 26).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за Договором оренди №48/08 від 01.01.2008р., в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 3732,48грн., а саме відповідачем не було оплачено рахунок-фактуру №207 від 06.07.2009р. в сумі 1866,24грн. та рахунок-фактуру №238 від 03.08.2009р. в сумі 1866,24грн. (арк. спр. 31).
Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, в особі позивача, та є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що орендна плата перераховується щомісячно на поточний рахунок орендодавця, згідно виставлених рахунків, протягом п"яти банківських днів з моменту отримання рахунку.
Прокурор, в заяві про зменшення позовних вимог, на підтвердження направлення рахунків відповідачу, зазначає, що всі рахунки на сплату орендної плати та послуг виставляються на підприємстві позивача в перших числах кожного місяця та в день виставлення розносяться всім орендарям. Слід зазначити, що відповідач протягом дії строку Договору оренди №48/08 від 01.01.2008р., зокрема, у період з 01.01.2008р. по 01.06.2009р. відповідач належним чином виконував свої зобов"язання зі сплати орендних платежів. Крім того, п.5.3. Договору встановлено, що орендар зобов"язаний на протязі строку оренди, з дати прийняття об"єкту оренди, перераховувати орендну плату за поточний місяць.
Як вже зазначалось вище, договір оренди №48/08 від 01.01.2008р. припинив свою дію 03.09.2009р., отже у період з 01.07.2009р. по 01.09.2009р. відповідачем мало бути оплачено орендну плату за вказані місяці та вжито усіх заходів для належного виконання своїх зобов"язань за Договором.
Нормами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, заявлена прокурором, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 3732,48грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; розірвання договору.
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що у разі прострочення орендних платежів орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більше подвійних облікових ставок НБУ.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини відповідача у невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 360,71грн. пені.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 285,84грн. та інфляційних втрат в сумі 761,56грн., нараховані вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача в сумі 1411,50грн. та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статтями 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти заяву прокурора про зменшення позовних вимог до розгляду.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" (61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, р/р 26008010060936 у Комінтернівському відділенні ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 00216488) заборгованість за договором оренди у розмірі 3732,48грн., пеню у розмірі 360,71грн., 3% річних у розмірі 285,84грн., інфляційні втрати у розмірі 761,56грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок №31215206783003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1411,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рильова В.В.
Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2012р.
Справа №5023/10507/11