"15" лютого 2012 р. Справа № 5016/4223/2011(12/238)
м. Миколаїв
За позовом: Державного підприємства “ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН”
(54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКОНІ”
(54017, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 24, оф.5, 6)
про: стягнення 17384,20 дол. США.
Суддя А.К.Семенов
Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність № 9 від 30.12.2011 року.
Від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність № б/н від 17.01.2012 року.
Позов поданий про стягнення заборгованості з канального збору.
Заявою від 26.12.2011 року ДП “ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН” розмір позовних вимог збільшило та просить стягнути з відповідача 17384,20 дол. США - суми , яка відповідає розміру податку на додану вартість, включена позивачем в суму канального збору, але відповідачем не сплачена.
Позов обґрунтовується тим, що судна, яким були надані послуги за заявкою відповідача, заходили до портів Миколаївського регіону в баласті (без вантажу), що по ствердженню позивача не є міжнародним перевезенням, а тому за прохід каналом під час проходу в баласті, в канальний збір позивачем включена сума податку на додану вартість. Оскільки пільга, по сплаті ПДВ, яка передбачена пунктом 197.9 ст.197 Податкового Кодексу України, в цьому випадку не застосовується.
Відповідач з цим не погоджується, письмовій відзив надав, проти позовних вимог заперечує повністю. Тобто, фактично, спір виник щодо правомірності включення позивачем суми податку на додану вартість в суму канального збору.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.02.2012 року оголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
20.12.2010 року між Державним підприємством “ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН” (за договором Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МАРКОНІ” (за договором Агент) було укладено договір № 106/п-10 (а.с.10-13).
Відповідно до п. 2.1.1 договору підприємство зобов'язалося за заявками агента у встановленому даним договором порядку, відповідно до діючих Правил плавання, обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту, тощо (далі - Правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ.
Відповідно до п. 2.1.2. договору підприємство зобов'язалося надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог даного договору.
Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що агент зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.
Відповідно до п. 2.2.4 агент повинен сплачувати виставлені рахунки підприємством у терміни, визначені цим договором.
Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
Відповідно до п. 5.5. договору, агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.
У вересні - листопаді 2011 року позивач надав послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден та право проходження Бузько -Дніпровсько -лиманським каналом суднами, які знаходяться під агентуванням відповідача. Це підтверджується лоцманськими квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден.
Для оплати наданих послуг відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 233781,29 дол. США (94459,85 дол. США - за вересень 2011 року + 139321,44 дол. США -за жовтень-листопад 2011 року) .
Зазначені рахунки були оплачені відповідачем частково, в сумі 216397,09 дол. США (89262,97 дол. США + 127134,12 дол. США).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з канального збору в розмірі 17384,20 (5196,88 дол. США + 12187,32 дол. США).
В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, наказ Міністерства транспорту України №214 від 27.06.1996 року та Постанову КМ України № 1544 від 12.10.2000 року, якою затверджено Положення про портові збори і зазначає те, що судна, яким надавались послуги за заявками відповідача, заходили або виходили до/з портів (терміналів) Миколаївського регіону в баласті (без вантажу), тобто під час заходу/виходу в порт не здійснювали міжнародного перевезення, то за прохід Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом в одну сторону під час проходу в баласті, канальний збір визначався позивачем з нарахуванням податку на додану вартість, оскільки пільга, передбачена п. 197.9 статті 197 Податкового кодексу України в цьому випадку не застосовувалась. Також, ДП “ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН” в обґрунтування позову (як на підставу для нарахування податку на додану вартість на портові збори) посилається на лист ДПА у Миколаївській області від 07.02.2011 року №271/10/15-210 згідно якого «… судна, які прямують в баласті для/після навантаження /розвантаження до/з портів (терміналів) України не можна вважати такими, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів,їхнього багажу і вантажів. Прямування суден між портами (терміналами) України для довантаження кваліфікується як каботажні перевезення. Враховуючи вище зазначене, нарахування податку на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються з суден, які прямують в баласті для/після навантаження/розвантаження до/з портів (терміналів) України або прямують для довантаження між портами (терміналами) України, здійснюються на загальних підставах».
Відповідач, як вже вище вказано, свого представника в судове засідання направив, письмовій відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує, мотивуючи це неправомірністю включення позивачем в суму канального збору суми податку на додану вартість, а саме. Підставою звільнення від оподаткування податком на додану вартість канального збору, є підтверджені належними доказами факти здійснення суднами міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень, перетин державного кордону України та відповідне митне оформлення.
В обґрунтування заперечень проти позову посилається п. 197.9 ст. 197 Податкового Кодексу України, ст.ст. 84, 85, 91 Кодексу торгового мореплавства України, Лист Державної податкової адміністрації України № 8019/7/16-1517 від 23.03.2011 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.
У відповідності до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.
Розмір портових зборів та порядок їх справляння встановлений Положенням “Про портові збори ”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 (далі - Положення).
Згідно п. 11 Положення на суми портових зборів нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Пунктом 197.9 статті 197 Податкового кодексу України визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
Отже, підставою звільнення від оподаткування податком на додану вартість канального збору є підтверджені належними доказами факти здійснення судном міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень, перетин державного кордону України та відповідне митне оформлення.
Підтвердженням митного оформлення вантажу, що перевозився суднами та знаходження судна та вантажу під митним контролем є відповідні відмітки митниці на вантажних маніфестах та інших доданих документах та оформлення їх у режимі “експорт” або “імпорт”.
Відповідно з ст. 194 Митного кодексу України “експорт -це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу ”, тобто, і за межі державного кордону України у процесі міжнародного перевезення вантажу від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.
Ст. 188 Митного кодексу України передбачено, що “імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу ” тобто, з за межі державного кордону України, шляхом міжнародного перевезення вантажу від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.
У даній справі мали місце міжнародні перевезення вантажу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями документів, а саме: рахунками, додатками до рахунків, лоцманськими квитанціями, квитанціями про виконані послуги, інформаціями для виставлення рахунків, реєстром одержаних рахунків, (17-39,73-95). Крім того, дані документи з огляду на визначення у них назв суден, вантажу, іноземних портів/країн відвантаження/завантаження та українських портів завантаження/вивантаження, назв іноземного вантажовідправника або вантажоодержувача, є також доказами здійснення суднами міжнародних перевезень вантажу.
За змістом п. 18 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року №1544 Положення “Про портові збори ” нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за визначеними ставками.
Вартість послуг, що включається до складу портових зборів, надаються під час прямування судна до пункту (місця) митного оформлення для навантаження (довантаження) вантажів (посадки пасажирів) чи з пункту (місця) митного оформлення після вивантаження (часткового вивантаження) вантажів (висадки пасажирів) і є невід'ємною складовою послуг з міжнародного перевезення вантажу (пасажирів).
У даному спорі мали місце міжнародні перевезення вантажу, а прохід суден каналом “в баласті ” (без вантажу) до/з порту призначення є складовою частиною та невід'ємним елементом операції (договору) з міжнародного перевезення, адже без цієї складової (прямування судна до/з порту під завантаження/розвантаження) перевезення вантажу неможливо.
Статтею 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” Державній податкові адміністрації України надано право надавати методичні рекомендації з питань оподаткування.
У листу ДПА України від 23.03.2011 року № 8019/7/16-1517 вказується, що з урахуванням пункту 197.9 статті 197 Кодексу та пункту 11 Положення N 1544 не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються із суден у закордонному плаванні, що:
- здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їх багажу, вантажів та міжнародних
відправлень;
- прямують між портами України для здійснення навантаження/розвантаження з по-
дальшим перетином державного кордону України;
- прямують транзитом через територію України без митного оформлення на її терито-
рії.
Вартість послуг, що включається до складу портових зборів, які надаються під час прямування судна до пункту (місця) митного оформлення для навантаження (довантаження) вантажів (посадки пасажирів) чи з пункту (місця) митного оформлення після вивантаження (часткового вивантаження) вантажів (висадки пасажирів), є невід'ємною складовою послуг з міжнародного перевезення вантажу (пасажирів, їхнього багажу) за умови включення її до складу загальної вартості послуги з міжнародного перевезення.
Тобто, прохід суден каналом “в баласті ” (без вантажу) до/з порту призначення є складовою частиною та невід'ємним елементом операції (договору) з міжнародного перевезення.
Посилання ДП “ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН” в обґрунтування позову (як на підставу для нарахування податку на додану вартість на портові збори) на лист ДПА у Миколаївській області від 07.02.2011 року №271/10/15-210 необґрунтовано з наступного.
Лист Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області є індивідуальною консультацією позивача (відповіддю на лист “ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН” від 10.01.2011 року № 82) ), а тому може мати наслідки лише для останнього при визначенні ним податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість.
В обґрунтування заперечення проти позову відповідач посилається на лист Державної податкової адміністрації України № 8019/7/16-1517 від 23.03.2011 р.
Представник позивача заперечує проти посилання відповідача на вище зазначений лист, як на підставу обґрунтування заперечення проти позову, оскільки листом від 28.04.2011 року за № 3915-0-4-11/101 Міністерство юстиції України «Щодо проведення правової експертизи листів ДПАУ та Держмитслужби»лист Державної податкової адміністрації України № 8019/7/16-1517 від 23.03.2011 р. визнало таким, що суперечить чинному законодавству та пропонувало його скасувати та відкликати.
Однак, зазначені доводи позивача необґрунтовані, оскільки станом на час розгляду справи лист Державної податкової адміністрації України № 8019/7/16-1517 від 23.03.2011 р. не відкликано та не скасовано.
Наявність у матеріалах справи доказів здійснення суднами міжнародного перевезення вантажу, митного оформлення та перетинання кордону України, доводить, що канальний збір, який стягується з цих суден, звільняється від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 197.9 статті 197 Податкового кодексу України.
Отже, нарахована позивачем сума податку на додану вартість на канальний збір, сплаті не підлягає.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає повністю.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 16.02.2012 року.
Суддя А.К.Семенов