"16" лютого 2012 р. Справа № 5016/279/2011(13/23)
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Грінко-Миколаїв”
вул. 4-а Поздовжня, 76, м. Миколаїв, 54028
відповідач Дочірнє підприємство комунального підприємства
“Миколаївкомунтранс” “Абонентська служба “Заводський”,
вул. Фрунзе, 84, м. Миколаїв, 54020
адреса для листування: а/с 27, м. Миколаїв-1,54001
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на стороні відповідача -
Адміністрація Заводського району Виконавчого
комітету Миколаївської міської ради,
54000, вул. Чигрина, 9, м. Миколаїв,
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 776 від 05.10.2011р.
Від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 02422-04 від 17.02.2011р.
Від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення грошових коштів у загальній сумі 485214,87 грн. - заборгованості за договором про надання послуг з вивезення ТПВ та неодержаного прибутку,
Позивачем неодноразово змінювалися розміри позовних вимог.
Заявою від 16.02.2012 р. позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача неодержаний прибуток у сумі 717,26 грн. за період з червня по листопад 2010 р.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 16.02.2012 р.
Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд, -
В лютому 2011 позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення суми
340 264,11 грн. основного боргу, 5 117,94 грн. 3% річних, 22 561,40 грн. пені, 21 286,42 грн. інфляційних втрат, внаслідок порушення останнім умов укладеного 01.03.2010 між сторонами договору "Про надання послуг завантаження та вивезення твердих побутових відходів" зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем послуг за період червень -листопад 2010 року, 95 985 грн. неодержаного доходу за період червень -листопад 2010 року.
До прийняття рішення у справі, згідно з останньою заявою від 16.02.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача неодержаний за період з початку червня 2010 року по листопад 2010 року прибуток (упущену вигоду) у розмірі 717,26 грн. грн.
В своїх поясненнях (т.4 а.с.42) відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що через систематичне порушення з боку позивача умов договору щодо якості послуг, він змушений був шукати іншого виконавця послуг, оскільки діяв в інтересах кінцевих споживачів. Крім того, при розрахунку неодержаного прибутку позивач не врахував обов'язкові платежі та інш. витрати. Якщо вважати доведеним факт заподіяння шкоди, то неодержаний прибуток складає 717.26грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:
01.03.2010р. між сторонами було укладено договір про надання послуг завантаження та вивезення твердих побутових відходів , на підставі конкурсу, проведеного 25.02.2010 адміністрацією Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, за яким позивач визнаний переможцем із вивезення твердих побутових відходів з першого та третього санітарних районів м. Миколаєва.
Пунктом 10.1 договору було встановлено, що договір укладається строком з 01.03.2010 по 28.02.2011.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Листами № 107 від 02.06.2010 та № 119 від 03.06.2010 відповідач повідомив позивача про те, що вивезення твердих побутових відходів з території ТОВ "Миколаївдомсервіс", що належить до третього санітарного району міста Миколаєва, передано іншому виконавцю, з 07.06.2010 вказаний санітарний район переданий іншій організації.
В зв'язку з чим, позивач надіслав відповідачу претензію від 19.07.2010 р. за № 272 про усунення перешкод у виконанні умов укладеного сторонами договору та неможливості одночасного укладення з іншим виконавцем договору на послуги, виконання яких покладено на позивача.
Таким чином, в порушення вимог ст.11 ГПК України, ст.188 ГК України, ст.ст. 651, 652 ЦК України, відповідач в односторонньому порядку відмовився від зобов'язання.
Отже, починаючи з початку червня 2010 року позивач був позбавлений можливості надавати згідно умов вказаного договору послуги з вивезення твердих побутових відходів з території ТОВ "Миколаївдомсервіс", що належить до третього санітарного району міста Миколаєва, та отримати у вказаний період доходи.
За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками, в даному випадку, розуміються не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Зменшуючи позовні вимоги та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, позивач виходив із графіку вивезення ТВП у травні 2010 року (т.3 а.с.32), згідно якого позивачу належало вивезти з третього санітарного району ТПВ в обсязі 569, 25 куб. м.
Розрахунок виконано за 6 місяців з початку червня до листопада 2010р., виходячи з чистого прибутку - 0.21грн. (1% рентабельності) при тарифі 21,33 грн., який узгоджено сторонами в договорі.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги як підстава у відмовлені у позові.
Враховуючи, що позивач за визначений період позбавився саме чистого прибутку, на який він мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем, він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток, а тому позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню , судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства комунального підприємства “Миколаївкомунтранс” “Абонентська служба “Заводський” ( вул. Фрунзе, 84, м. Миколаїв, код 36486760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Миколаїв” (вул. 4-а Поздовжня, 76, м. Миколаїв, код 35989651) неодержаний прибуток в сумі 717,26 грн. (сімсот сімнадцять грн. 26 коп.), державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
Наказ видати позивачу.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 16.02.2012р.