Справа № 2/1519/1998/11
2/1519/1347/12
03 лютого 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Дімітрової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В Малиновський районний суд м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом про стягнення боргу зі ОСОБА_2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що 15 жовтня 2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав від нього грошові кошти у сумі 12 550 грн., про що написав розписку. Позивач зазначив, що відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У ч.2 ст. 1047 ЦК України зазначено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Відповідно до ст. 545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином факт знаходження боргового документа у позивача підтверджує наявність боргу. Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття заочного рішення за наявними в справі доказами, що відповідає положенням ст. 169, 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з врахуванням диспозитивності та змагальності цивільного процесу заявлений позов при відсутності заперечень відповідача при заочному розгляді справи підлягає задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач надав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 12 550 грн. В свою чергу відповідач надав розписку про отримання зазначеної суми грошей та зобов'язався їх повернути. Строк повернення боргу в розписці не зазначено. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З врахуванням положень ст.ст. 11, 509, 626, 639, 1046, 1047 ЦК України суд вважає встановленим, що сторони знаходяться в зобов'язальних договірних відносинах які кваліфікуються судом як позикові.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні, які відбувались під головуванням судді Маркарової С.В., позов не визнав, проте факт складання розписки особисто не заперечував. У зв'язку з цим можна зробити висновок, що відповідачу відомо про існування спору, але він, не скористався своїм процесуальним правом щодо надання будь-яких доказів або заперечень, не підтвердив законність та обґрунтованість своєї правової позиції. Таким чином, з врахуванням зібраних по справі доказів, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Таким чином суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати у розмірі 245 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 20, 509, 524, 526, 626, 639, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215. 224-226 ЦПК України, СУД -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 12 550 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривен.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість судові витрати у розмірі 125 грн., витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК