"21" лютого 2012 р. Справа № 5019/2409/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могила С.К., Борденюк Є.М., Вовка І.В.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 року у справі № 5019/2409/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" до Національного університету водного господарства та природокористування про зобов'язання укласти договір,
Подана ТОВ "Санком-Рівне" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, (далі -Інструкція), при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
У пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" від 21.11.2011 року № 01-16/1625/2011 зазначено, що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита. Тому, у вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Як вбачається з наявних матеріалів, до касаційної скарги додано примірник платіжного доручення від 24.01.2012 № 2496 з написом кредитної установи: "Зараховано в дохід бюджету 536.50 грн., 24 січня 2012р." та містить лише один підпис - заступника директора банку Шажко А.Є., що не відповідає вимогам зазначеного пункту Інструкції.
Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 року повернути без розгляду.
Судді С.Могил
Є.Борденюк
І.Вовк