14.02.2012 Бродівський районний суд Львівської області
Справа № 2-162/12
14.02.2012 року Бродівський районий суд Львівської області у складі: головуючої - судді Бунда А.О.
при секретарі Музичка Л.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, суд,-
Представник позивача звернувся в суд з даним позовом, де в свої вимогах покликається на те, що 16.08.2010р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу у Львівську філію ТзОВ "Орлан-Транс-груп" на посаду водія. Під час виконання перевезення на автопоїзді 29616 КА/ВМ-АТ806 за маршрутом Україна-Німеччина-Україна згідно подорожнього листа №279714 від 29.01.2011р. при виїзді автомобіля в рейс в паливних баках залишалося 277 літрів палива. Відповідачем було придбано 2484 літри дизельного палива. При поверненні автомобіля залишок палива в паливних баках склав 200 літрів. Згідно норми витрат палива даного автомобіля, автомобіль при виконанні даного перевезення повинен використати 2509 літрів палива, згідно ж даних подорожнього листа та розшифровки до нього, поданих відповідачем, витрата палива склала 2561 літр. Перевитрата палива по даному перевезенню склала 52 літри дизельного палива на загальну суму 443,66 грн. (277+2484-2509-200=52). При виконанні перевезення на автопоїзді 29616КА/ВМ-АТ531 за маршрутом Україна-Угорщина-Україна згідно подорожнього листа №279748 від 03.03.2011 р. при виїзді автомобіля в рейс в паливних баках залишалося 186 літри палива. Відповідачем було придбано 2095 літрів дизельного палива. При поверненні автомобіля залишок палива в паливних баках склав 75 літрів. Згідно норми витрат палива даним автомобілем, автомобіль при виконанні даного перевезення повинен використати 2069 літрів палива, згідно ж даних подорожнього листа та розшифровки до нього, поданих відповідачем, витрата палива склала 2206 літрів. За рахунок підприємства зважаючи на стан автомобільних доріг було списано 70 літрів палива. Отже, перевитрата палива по даному перевезенню склала 68 літрів дизельного палива на загальну суму 652,80 грн. (186+2095-2069-75-70=68).
Загальна сума збитків, завдана відповідачем позивачу перевитратою палива становить 1096,46 грн. Жодних документів, які б обґрунтували таку витрату палива відповідачем надано не було.
Позивачем у період із 01 березня 2011 року по 1 квітня 2011 року було забезпечено відповідача грошовими коштами (авансом) на службові відрядження в межах України та за кордоном в розмірі 25673,10 грн. наступним чином: а)6500,00 гривень шляхом видачі з каси підприємства; б)19173.10 гривень шляхом перерахування грошової суми на відповідний рахунок для використання із застосування платіжної картки №НОМЕР_1, користувачем якої був відповідач. Про використання відповідачем грошових коштів (авансу) на службові відрядження перерахованих на рахунок для використання із застосування платіжної картки НОМЕР_1 складено авансовий звіт №0/00000505 від 01 квітня 2011 року на суму 21467,56 грн. Проте відповідачем не подано звіт про використання коштів, наданих на відрядження у розмірі 4205,54 гривень, як то передбачено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон. Оскільки відповідачем не повернено суми надміру сплачених коштів до закінчення третього банківського дня (п.п.170.9.3 п. 170.9 ст.170 Податкового кодексу України), з нього на підставі п 167 ч.1 ст. 167 Податкового кодексу України стягнуто податок на доходи фізичних осіб в розмipi 742,16 гривні. Дана сума податку перерахована позивачем в дохід держави. Відповідно до наказу Львівської філії ТзОВ «Орлан-Транс-Груп»№66-кф від 19.05.2011 відповідача було звільнено з займаної посади за прогул згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Проте, відповідачем ні до звільнення, ні на дату подання даної позовної заяви не повернено до каси позивача суму збитків, завданих перевитратою палива в розмірі 1096,46 гривень, залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження у розмірі 4205,54 гривень та сума податку на підставі Податкового кодексу в розмірі 742,16 гривні. На підставі вищезазначеного, просить стягнути з відповідача на заборгованість в розмірі 6044,16грн. та судові витрати в розмірі 185грн.
Відповідач подав суду письмове заперечення обґрунтовуючи його тим, що в своїй позовній заяві позивач вказує, що ним перевитрачено 52 літри дизельного палива на загальну суму 443.66 гривень при виконанні перевезення на автопоїзді 29616КА/ВМ-АТ806 за маршрутом Україна-Німеччина-Україна в період з 30.01.2011 р. по 01.03.2011р. Вважає дану суму неправильною, оскільки ця перевитрата палива не є його. Мотивуючи тим, що він їздив в рейс не одним і тим самим автомобілем. Приходилося сідати на автомобілі, які приїжджали з рейсу, а водій ішов відпочивати. 29.01.2011 р. він сів за кермо автопоїзда, яким до цього керував водій по імені Олександр, прізвища не пам'ятає і приїхав він з м.Перечино Закарпатської області. У нього дійсно був борг в 52 л. дизпалива. Тому, виїжджаючи в рейс цей борг приписали йому, оскільки він сів за руль даного автопоїзда. Він звернув увагу керівництва на цей факт і йому відповіли, що вони про це знають і коли він приїде з рейсу, то напише пояснення з приводу цього боргу і йому спишуть даний борг. Дійсно повернувшись з рейсу він написав пояснюючу записку і вважав що цей борг списано.
З приводу перевитрат 68 л. дизпалива, яке йому записали при виконанні перевезення на автопоїзді 29616КА/ВМ-АТ531 за маршрутом Україна-Угорщина-Україна в період з 3.03.2011р. по 30.03.2011 р., пояснює, що йому незрозуміло яким чином і звідки взялася ця перевитрата. Незрозуміло яким чином зважаючи на стан автомобільних доріг ТзОВ «Орлан-Транс-Груп»списано саме 70 л. дизпалива, не більше і не менше. Незрозуміло якими саме нормативними актами вони керувалися списуючи конкретну кількість дизпалива. Чому в такому випадку зважаючи на стан автомобільних доріг, не списали тих 52 літрів дизпалива про які згадано вище. Хоча варто зазначити, що дійсно стан автомобільних доріг часто був незадовільний і це впливало на перевитрату палива. В кожному випадку приїжджаючи з рейсу він писав пояснювальну записку в якій зазначав додаткові витрати на дизпаливо, оскільки були непередбачувані зміни маршруту, наприклад, об»їзд в зв»язку з ремонтом дороги, а це додаткові кілометри, оплату стоянок і робота двигуна під час стоянок, оскільки це був холодний період часу, чи інші непередбачувані витрати. Крім того з'їжджаючи з автобану для вивантаження цистерни приходилося проїжджати додаткові кілометри в пошуках карточки для платного в»їзду на автобан, оскільки в місці розвантаження таку карточку не було можливості купити. Крім цього, додаткова витрата дизпалива йшла на підігрів продукту, який перевозив в цистерні. Крім основного паливного баку на 500 л. є ще додатковий бак на 50 л., який знаходився на цистерні. Там був окремий двигун, який постійно підігрівав перевозимий продукт.
З приводу авансу в 6 500 грн. може пояснити, що даних грошей він фактично не отримав, а тільки розписався у видатковому касовому ордері. Йому пояснили, що це є борг за попередній рейс. Він почав вимагати підтвердження даного боргу документально, але йому сказали, що все пояснять після рейсу. Оскільки потрібно було їхати у відрядження, то він вирішив всі фінансові питання вирішити після рейсу. Він став виясняти, що за борги йому пишуть по перевитратах пального і незрозуміло який є борг в 6 500 грн., але керівництво автотранспортного підприємства нічого конкретного пояснити не змогло, а знову посилали його в черговий рейс. Тоді відмовився від поїздки, оскільки справедливо вважав, що борги будуть збільшуватися, так як йому не пояснюють про причину попередніх боргів.
Крім цього відповідачу не виплати преміальних і в нього з керівництвом виник конфлікт, після чого його звільнити за прогули. Просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та пояснила, що відповідач по справі, не погоджується з кількістю перевитраченого та списаного за рахунок підприємства палива під час виконання ним перевезення на автопоїзді 29616КА/ВМ-АТ806 за маршрутом Україна-Німеччина-Україна згідно подорожнього листа №279714 від 29.01.2011р. та при виконанні перевезення на автопоїзді 29616КА/ВМ-АТ531 за маршрутом Україна-Угорщина-Україна згідно подорожнього листа №279748 від 03.03.2011р. Однак, у транспортних документах на дані перевезення (шляхові листи та роздруківки до них), що підтверджують кількість перевитраченого палива, стоять підписи ОСОБА_1, відповідача по справі, без жодних заперечень. При виконанні перевезення на автопоїзді 29616КА/ВМ-АТ531 за маршрутом Україна-Угорщина-Україна згідно подорожнього листа №279748 від 03.03.2011р. маршрут руху пролягав через гористу місцевість, тому підприємство, врахувавши дану обставину, віднесло на власні витрати 70 літрів перевитрати палива по даному перевезенню.
Що стосується забезпечення відповідача грошовими коштами (авансом) на службові відрядження в межах України та за кордоном в розмірі 6500,00 гривень шляхом видачі з каси підприємства, то єдиним належним доказом цього є видатковий касовий ордер №228 від 03.03.2011р., на якому стоїть підпис ОСОБА_1
Про використання відповідачем грошових коштів (авансу) на службове відрядження з 03.03.2011р по 30.03.2011р., отриманих в сумі 25673,10 грн., складено авансовий звіт №0/00000505 від 01 квітня 2011 року на суму 21467,56 грн., куди включено і добові як за кордоном, так і по Україні на суму 5085,00 грн. Проте, відповідачем не повернено в касу підприємства залишок невикористаних коштів, а також не подано звіт про використання коштів, наданих на відрядження у розмірі 4205,54 гривень, як то передбачено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник позов не визнали дали пояснення аналогічні наведеним у запереченні на позов. Просять відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що відповідач був прийнятий на роботу в ТзОВ «Орлан-Транс-Груп»з 16.08.2010 р. на посаду водія автотранспортних засобів для перевезення вантажів у міжміському, міжобласному та міжнародному сполученні на вантажні автомобілі всіх марок на підставі наказу від 16.08.2010 р. №100-кф (а.с.7-8) та звільнений з займаної посади з 22.04.2011 р. на підставі наказу № 66-кф від 19.05.2011 р. (а.с.11). Факт перебування на роботі у позивача в зазначений період позивачем не заперечувався.
Згідно даних подорожнього листа та розшифровки до нього під час виконання відповідачем рейсу Україна-Німеччина-Україна перевитрата палива становила 52 л. (а.с.13-14). Згідно даних подорожнього листа та розшифровки до нього під час виконання відповідачем рейсу Україна-Угорщина-Україна перевитрата палива становила 68 л. (а.с.15-16).
Твердження відповідача про те, що йому безпідставно приписали перевитрату палива, спростовується долученими до матеріалів справи подорожніми листами та розшифровками до них, з яких вбачається, що відповідач з результатами звіту був згоден, про що засвідчив своїм підписом (а.с.13 зворот, а.с.15 зворот). При цьому будь-яких застережень чи зауважень щодо неправильності нарахування перевитрати палива відповідачем не зазначено.
Відповідно до п.1.11 Порядку відрядження в межах України Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.
Відповідно до п.1.15 Порядку відрядження за кордон після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
Відповідно до п.1.16 Порядку відрядження за кордон у разі неповернення працівником залишку коштів у визначений термін відповідна сума стягується з нього підприємством у встановленому чинним законодавством порядку.
На відрядження у період з 01.03.2011 р. по 01.04.20011 р. відповідача було забезпечено грошовими коштами в сумі 25 673. 10 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордера №228 від 03.03.2011р. про видачу з каси підприємства 6500 грн. (а.с.20) та копією виписки по карті НОМЕР_1, виданої ЦФ ПАТ «Кредобанк»про перерахування 19173.10 гривень на відповідний рахунок із застосування платіжної картки №НОМЕР_1, користувачем якої був відповідач (а.с.24).
Про використання відповідачем грошових коштів (авансу) на службові відрядження перерахованих на рахунок для використання із застосування платіжної картки НОМЕР_1 складено авансовий звіт №0/00000505 від 01 квітня 2011 року на суму 21467,56 грн. (а.с.21), який відповідачем не був підписаний, про що складений акт від 01.04.2001 р. (а.с.23).
Оскільки відповідачем не повернено суми надміру сплачених коштів до закінчення третього банківського дня, з позивача стягнуто податок на доходи фізичних осіб в розмipi 742,16 гривні, що підтверджено довідкою від 19.07.2011 р. №121 (а.с.25).
Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факту безпідставного нарахування перевитрати пального при здійсненні ним перевезень, а також безпідставного нарахування заборгованості коштів на відрядження.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
На підставі ст.1166 ЦК України, Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, керуючись ст.ст. 8,10,11,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Орлан Транс Груп»заборгованість в сумі 6044.16 грн. та 185 грн. сплачених судових витрат, а всього 6229.16 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:А. О. Бунда