12 жовтня 2011 р.Справа № 1608/2а-1522/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Водолажської Н.С.
Суддів: Тацій Л.В. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 30.05.2011р. по справі № 1608/2а-1522/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив суд визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області за вих. № 35/С-02 від 25.02.2011 р., в здійсненні перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 та її нарахування в цілому в період з 07.07.2009 р.; зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області з 07.07.2009 р. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 та ст. 67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати недоплаченої додаткової пенсії за результатами даного перерахунку.
Постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 30.05.2011р. по справі № 1608/2а-1522/11 позовні вимоги задоволено частково: визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі Полтавської області щодо невиплати ОСОБА_1, як у часнику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, додаткової пенсії в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 39. 51 Закону України «Про стату с та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.09.2010 по 30.05.2011 року та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком передбаченої ч .2 ст. 5 І Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вказаний період із врахуванням ст 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 30.05.2011р. по справі № 1608/2а-1522/11 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити,посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 2, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченям серії НОМЕР_1
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 01.07.1992 р. особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсі виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року, № 530 «Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 30.05.2011р. по справі № 1608/2а-1522/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Водолажська Н.С.
Судді< підпис >
< підпис >Тацій Л.В. Перцова Т. С.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >