Справа-22-7586-2006 p. Категорія : 21
Головуючий у 1 інстанції : Слоілова Т.В. Доповідач : Кіянова С.В.
6 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Алексєєва А.В.
суддів Кіянової С.В., Азевича В.Б.
при секретарі Позняковій Т.В.
за участю відповідача Іванова І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську на рішення Красно армійського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красно армійську за участю 3-ї особи ДП "ВК Краснолиманська" про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Краматорського міськрайонного суду від 16.06.2006 року вказаний позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 5000 грн. При цьому суд виходив з того, що позивач працював у шкідливих умовах і небезпечних умовах і 17.01.2002 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що складено акт за формою Н-1. Висновком МСЕК від 20.05.2002 року йому вперше встановлено 15% втрати професійної працездатності по вказаному трудовому каліцтву безстроково. Внаслідок втрати здоров'я та змін в його житті позивач несе моральні страждання.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду і приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове про відмову позивачу в позові, оскільки судом при ухваленні судового рішення були порушені норми матеріального і процесуального права, тобто не враховано, що відповідно до ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинені, позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди , висновок МСЕК з цього приводу відсутній, не враховано, що позивачу не надано групу інвалідності.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час працював на підземних роботах на підприємстві вугільної промисловості і 17.01.2002 року під час виконання своїх трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок, внаслідок чого йому було травмовано палець правої кісті. Висновком МСЕК від 20.05.2002 року йому вперше було встановлено 15% втрати професійної працездатності за вказаним нещасним випадком безстроково. Вважав, що втратою здоров'я, тім, що він змушений був звільнитися з зазначеної роботи, втрату професійної працездатності йому встановлено безстроково, йому спричинено моральну шкоду. Просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 40000 грн.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
При розгляді справи суд 1 інстанції встановив, що позивач дійсно працював на підприємстві вугільної промисловості тривалий час. Працюючи у шкідливих і небезпечних умовах, 17.01.2002 року з ним стався нещасний випадок на виробництві і висновком МСЕК від 20.05.2002 року йому вперше було встановлено 15% втрати професійної працездатності за вказаною виробничою травмою безстроково.
При таких обставинах, суд дійшов до обгрунтованного висновку, що позивач має права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності" від 23.09.1999 року. Моральна шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, тім, що він постійно відчуває фізичний біль, втратив фалангу 5-го пальця і відновлення стану здоров'я неможливо, тобто змінилися умови його життя.
В даному конкретному випадку ОСОБА_1 дійсно несе фізичні страждання і розмір моральної шкоди встановлений судом 1 інстанції з урахуванням характеру і наслідків виробничої травми, того, що втрату професійної працездатності в розмірі 15% йому встановлено безстроково, тобто відновлення стану здоров'я неможливо, він змушений був змінити місце роботи, відповідає нормам матеріального і процесуального права та не порушує принцип справедливості і розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод. При цьому судом враховано, що відповідно до роз"яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Встановлений судом 1 інстанції розмір відшкодування моральної шкоди позивачу не перевищує меж, встановлених п.З ст.34 вказаного Закону і заявлених вимог, відповідає характеру та обсягу .. заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим
Доводи відповідача про те, що Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний закон не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК на підтвердження заподіяної моральної шкоди, суд також не може прийняти до уваги, оскільки вказаний висновок є нічим іншим як одне з доказів спричинення такої шкоди.
Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року з наступними змінами та постановлено з урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України № 1-9\2004 р. від 27.01.2004 року
При встановлені фактів і постановлені рішення судом 1 інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду не має.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.