10 лютого 2012 року Справа № 07/5026/2826/2011
За позовом спілки громадян-власників (співвласників) земельних та майнових паїв реорганізованого КСП “Серп і Молот” -“Лан”
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лан”
про стягнення 127715 грн. 08 коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Гирич В.В. - голова спілки, ОСОБА_1. -за довіреністю від 15.01.2012р.;
від відповідача: ОСОБА_2. -за довіреністю від 09.02.2012р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 127715 грн. 08 коп., у тому числі: 66000 грн. основного боргу у вигляді не перерахованих коштів із фонду відтворення на утримання штату спілки та нарахованих на цю суму, 23903 грн. інфляційних нарахувань, 5309 грн. 84 коп. 3% річних та 32561 грн. 90 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем договору оренди майна від 12.10.2005р. щодо щорічного перерахування коштів з фонду відтворення на утримання штату спілки.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив зазначивши при цьому, що договір оренди майна від 12.10.2005р. в силу ст. 220 Цивільного кодексу України є нікчемним, оскільки в порушення вимог ст. 793 Цивільного кодексу України не був нотаріально посвідчений. Крім того, відповідач вказав на те, що позивач не є стороною договору оренди майна від 12.10.2005р., тому він не має права вимагати сплати йому коштів з фонду відтворення, які можуть спрямовуватись лише на певні цілі, а не на утримання штату спілки.
Також відповідач заявив про застосування господарським судом при вирішенні цього спору строку позовної давності.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
12 жовтня 2005р. голова комітету ОСОБА_3., як представник співвласників майна реорганізованого КСП “Серп і Молот”, яке належить їм на праві спільної часткової власності, та директор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лан” Кривошия П.С. підписали і скріпили печатками викладений у формі єдиного документа договір оренди.
У вступній частині договору оренди від 12.10.2005р. вказано, що ОСОБА_3. діє від імені співвласників майна на підставі довіреності (договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності). Такої довіреності чи вказаного договору позивач господарському суду не надав.
Згідно п. 1.1 договору оренди від 12.10.2005р. співвласники передають належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Лан” в оренду.
Відповідно до п. 1.2 договору оренди від 12.10.2005р. розмір майнової частки (паю) кожного з співвласників у спільному майні визначається у вартісному виразі і у відсотках (список громадян з зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні визначений в додатку 1).
Згідно з п. 2.1 договору оренди від 12.10.2005р. перелік основних засобів, що передаються в оренду за цим договором, визначений в додатку 2 до цього договору.
Додатків 1 та 2 до договору оренди від 12.10.2005р. позивач господарському суду не надав, оскільки такі додатки не сторонами не складалися і не підписувалися.
Разом з тим, позивач надав суду сумарний підрахунок паїв членів КСП “Серп і Молот” та акт приймання -передачі товариству майна, що є спільною частковою власністю співвласників. За твердженням представників позивача ці документи були складені не у зв'язку з укладенням договору оренди від 12.10.2005р., а задовго до того, але вони містять ті ж самі відомості, які мали місти додатки 1, 2 до цього договору.
У п. 3.3 договору оренди від 12.10.2005р. його сторони встановили, що господарство зобов'язане своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і перераховувати щорічно з фонду відтворення на утримання штату спілки суму 11000 грн. Ця сума щорічно уточнюється.
Пунктом 4.1 договору оренди від 12.10.2005р. визначено, що орендна плата є платежем, який господарство сплачує співвласникам майна безпосередньо за користування основними засобами
Згідно з п. 4.2, п. 4.4. договору оренди від 12.10.2005р. за користування основними засобами кожному співвласнику майна орендар сплачує орендну плату в розмірі 1,5 відсотка вартості основних засобів, яка безпосередньо розподіляється між співвласниками відповідно до частки кожного з них у спільному майні і виплачується безпосередньо кожному із співвласників. Виплату орендної плати орендар зобов'язується здійснювати не пізніше 1 грудня поточного року.
Пункт 4.7 договору оренди від 12.10.2005р. передбачає, що частину орендної плати в розмірі сум амортизаційних відрахувань орендар акумулює в спеціальному цільовому фонді відтворення орендованих основних засобів, який використовується на реконструкцію та модернізацію орендованих основних засобів й розширення виробництва.
Відповідно до п. 4.8 договору оренди від 12.10.2005р. порядок використання фонду відтворення орендованих основних засобів визначається в положенні про фонд, який є невід'ємною частиною цього договору.
Такого положення про фонду відтворення сторони господарському суду не надали через його відсутність.
У п. 7.1 договору оренди від 12.10.2005р. його сторони встановили, що договір набуває чинності з дня його укладання і діє протягом 5 років.
Згідно п. 7.3 договору оренди від 12.10.2005р. строк дії договору може бути продовженим за згодою сторін.
Згідно з п. 1 статуту спілки громадян -власників (співвласників) земельних та майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства “Серп і Молот” -“Лан” і витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ця спілка створена відповідно до рішення зборів її засновників від 21.02.2004р. на підставі ст. 36 Конституції України та Закону України “Про об'єднання громадян” і зареєстрована як юридична особа 02.04.2004р.
Відповідач не перераховував позивачу передбачені п. 3.3 договору оренди від 12.10.2005р. кошти із фонду відтворення на утримання штату спілки, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу до сплати 66000 грн. основного боргу у вигляді не перерахованих коштів із фонду відтворення на утримання штату спілки за 2005-2011 роки, а також за прострочення виконання грошового зобов'язання 23903 грн. інфляційних нарахувань і 5309 грн. 84 коп. 3% річних за період з 12.10.2006р. по 16.12.2011р. і 32561 грн. 90 коп. пені за період з 12.10.2006р. по 05.12.2011р.
Стаття 638 Цивільного кодексу України передбачає, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Стаття 793 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 12.10.2005р., передбачала, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному
Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 12.10.2005р., договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на один рік, підлягає державній реєстрації.
Частиною 1 ст. ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З огляду на викладені обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Відсутність додатків 1, 2 до договору оренди від 12.10.2005р. або посилань у ньому на інші документи, які б містили відомості про співвласників і основні засоби, що передаються в оренду, а також відсутність положення про фонд відтворення орендованих основних засобів означає про недосягнення сторонами згоди щодо його істотних умов, які мали бути викладені у вказаних додатках до договору та у положенні про фонд відтворення орендованих основних засобів.
Наявність будівель або інших капітальних споруд у складі основних засобів, які за твердженням позивача передані в оренду відповідачу строком на 5 років, означає про необхідність нотаріального посвідчення договору оренди від 12.10.2005р. і його державної реєстрації. Відсутність такого нотаріального посвідчення цього договору в силу ч. 1 ст. ст. 220 Цивільного кодексу України означає про його нікчемність.
Позивач не є стороною договору оренди від 12.10.2005р. і цим договором не передбачено виконання відповідачем зобов'язання щодо перерахування коштів із фонду відтворення саме на користь позивача.
Отже, з такого договору оренди від 12.10.2005р. у позивача не виникло право на отримання від відповідача заявлених у позові сум.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити повністю
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко
Повне рішення складено і підписано 15.02.2012р.