16 лютого 2012 року Справа № 16/5026/91/2012
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки до Приватного підприємства "АРТБУД ВЕКТОР" про визнання недійсним договору
У відповідності до уточнених позовних вимог позивачем заявлено позов про визнання недійсним укладеного між Авторемонтно-агрегатним заводом Черкаської облспоживспілки та приватним підприємством "АРТБУД ВЕКТОР" договору № 116 на виконання робіт від 14 жовтня 2011 року з підстав укладення його не уповноваженою особою з боку відповідача по справі. У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в засідання жодного разу не з'явився, у направленому відзиві на позов (а.с. 17-18) відповідач проти задоволення позову заперечив повністю, а розгляд справи просить провести без свого представника.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2011 року між сторонами по справі було укладено договір № 116 на виконання робіт. Від імені відповідача даний договір укладено керівником ОСОБА_2, що діє на підставі статуту.
За умовами спірного договору відповідач зобов'язався на користь позивача виконати роботи з ремонту приміщень під котельню -- установити віконні пройоми та двері в котельню, закласти цеглою наскрізні пройоми та запінити щілини, а позивач зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх.
За умовами розділу 2 Договору загальна вартість робіт становить 2 539,00 грн. Робота вважається виконаною після підписання Акту виконаних робіт представниками сторін, а договір діє до повного виконання робіт відповідачем.
Суд вважає, що при укладенні спірного договору сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами, що необхідні для договорів даного виду, спірний договір сторонами виконувався, що підтверджується поясненнями і доказами від обох сторін.
За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір є договором підряду та відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, у відповідності до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.
У відповідності до ст. 1 ГПК України, до господарського суду зацікавлені підприємства та організації звертаються за захистом свого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Позивача судом було зобов'язано надати пояснення про те, яке його право було порушено укладенням спірного договору та які негативні наслідки вже настали для позивача на час подачі позову, а також яка обставина спонукала заявити позов. Представник позивача пояснив, що в даний час не настали ніякі негативні наслідки від укладеного сторонами спірного договору, але позивач має інформацію про проведення перевірок відповідача та побоюється претензій з боку податкових органів і до позивача в частині податків, які повинен був сплатити відповідач. У позивача виникла підозра щодо відсутності повноважень у директора відповідача на укладення спірного договору, оскільки той не надав позивачу доказів свого директорства на момент укладення договору, посада ОСОБА_2 у договорі вказана як керівник, що є лише загальним терміном. При цьому представник позивача письмово підтвердив, що роботи за спірним договором відповідач на користь позивача виконав повністю, якістю робіт позивач задоволений, роботи позивач відповідачу вже оплатив у повній сумі та має намір продовжувати користуватися послугами відповідача.
Факт виконання відповідачем спірного договору підтверджено наявною у справі копією акту здачі-приймання виконаних робіт від 21.10.2011 року (а.с. 16), в якому вказано, що відповідач якісно виконав весь обсяг передбачених договором робіт, вони приймаються позивачем та підлягають оплаті.
Як вказано вище, доказів настання негативних наслідків від укладення спірного договору, які вже повинні мати місце на момент звернення до суду, позивач суду не надав. Відсутність порушеного права є самостійною підставою для відмови позивачу у позові.
Суд вважає, що обов'язки, що були покладені за умовами спірного договору на відповідача та на самого позивача, були взаємно виконані ними у повному обсязі, претензій позивача по якості робіт чи незгоди із виконанням умов укладеного договору на адресу відповідача не надходило.
Потреба позивача у визнанні спірного договору недійсним та яке порушене право хоче відновити позивач за результатами вирішення спору, суду не зрозумілі. Питання про застосування реституції до договору за результатами вирішення спору позивач не ставить, а саме по собі визнання договору недійсним до відновлення порушеного права не призводить.
Відповідач у відзиві на позов ( а.с. 14-15) проти позову заперечує з мотивів, що на момент укладення спірного договору директор ОСОБА_2 мав всі повноваження на його підписання і він, як директор, внесений у ЄДР, що вважається достовірними даними для всіх третіх осіб ( згідно ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Відповідач не надав суду копію наказу про призначення ОСОБА_2 директором. Однак за даними спеціального витягу із ЄДР, який отримав суд самостійно, за період з дати державної реєстрації підприємства-відповідача 31.08.2006 року ніяких змін про керівника підприємства до ЄДР не вносилося і цим керівником завжди був ОСОБА_2. Такі відомості є достовірними для всіх третіх осіб, а тому підписання ОСОБА_2 спірного договору як керівником підприємства-відповідача було правомірним.
Суд вважає, що доводи про відсутність повноважень директора на представництво юридичної особи при укладенні договору можуть використовуватися як підстава для визнання договору недійсним лише стороною, неповноважна особа якої видавала себе за директора. Позивач по справі, як протилежна сторона, права на використання цього аргументу (на думку суду) позбавлений з причини, що порушене право позивач повинен захищати і обґрунтовувати лише власними обставинами, які його стосуються безпосередньо та настали саме для позивача.
Як вказано вище, у відповідності до положень чинного законодавства, підставами для визнання угод недійсними є не лише порушення угодами вимог чинного законодавства, в наявності повинно бути і порушене право у зацікавленої особи, що просить визнати договір недійсним.
Спірний договір є оспорюваним правочином, недійсність якого може бути встановлена за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Суд вважає, що спірний договір є укладеним, оскільки сторонами було досягнуто згоди за усіма їх істотними умовами, які вимагаються для договорів підряду і спірний договір виконувався обома сторонами.
У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повина мати необхідний обсяг дієздатності. Свою дієздатність юридичні особи реалізовують через органи управління, повноваження яких визначаються статутом або довіреністю (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Згідно чинного ЦК України, відсутність чи недостатність повноважень у особи, яка підписала договір, на його укладення, ще не є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Суд вважає, що виконання відповідачем договору у виді виконання робіт згідно технічного завдання, є прямим свідченням того, що підприємство відповідача погодило спірний договір та виконувало його умови, навіть якщо б виявилося, що на час укладення спірного договору ОСОБА_2 і не був повноважним директором підприємства. Дана обставина унеможливлює визнання спірного договору недійсним з підстав відсутності повноважень у особи, що його підписала від імені підприємства-відповідача.
Отже, позивач не довів суду ні порушення його прав укладенням спірного договору, ні наявності підстав для визнання його недійсним.
За таких обставин, із заявлених позивачем правових підстав та обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
При відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських
Повний текст рішення підписано 17 лютого 2012 року