16.02.12 Справа № 5021/2601/2011.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-С», м. Суми
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в особі Сумського управління Центрального регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк», м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк», м. Київ
про розірвання договору
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 15/11 від 27.07.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_2., довіреність від 05.10.2011 року;
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.
Суть спору: згідно позовної заяви № 62-10/11 від 28.10.2011 року позивач просить суд розірвати Кредитний договір №11162446000 від 05.06.2007 року, укладений між ТОВ «Еко-С» та АКІБ «УкрСиббанк», а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та подав суду заяву № 06-02/12 від 16.02.2012 року з доказами направлення копії позовної заяви третій особі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особи подав суду пояснення по справі, на виконання вимог ухвали суду від 23.01.2012 року, відповідно до якого пояснив суду, що умови Кредитного договору щодо надання кредиту Банком виконано в повному обсязі, в свою чергу позивач своєчасно не повернув кредит, що підтверджено рішенням суду.
Відповідно до п. 5.12 Договору банк має право відмовити в наданні кредиту (траншу) частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий. Таким чином, відмова відповідача надати позивачу кредит в сумі 30 000,00 грн. є законною та обґрунтованою. Крім того, третя особа вважає, що відмова відповідача у надані коштів не може бути підставою для розірвання договору, тому просить суд відмовити позивачу з задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні докази по справі, суд встановив:
05 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-С» було укладено Кредитний договір №11162446000, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 880 000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у Договорі рахунок Банку.
Відповідно до розділу 3 Договору, Банк зобов'язується надати кредит Позивальнику відповідно до умов цього Договору.
Кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника №26009104135600 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням або оплати Банком платіжних документів Позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов Договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.
В розділі 4 Кредитного договору зазначається, що Позичальник (позивач) зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому Договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісії та інших платежів у порядку та терміни, встановлені Договором.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного Договору не надав йому кредитних коштів в сумі 30 000,00 грн. необхідних для сплати по рахунку №51 від 20.09.2011 року про які зазначалося в листі №60-09/11 від 27.09.2011 року, який було надіслано на адресу банківської установи.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 1.1, 1.5 Договору АТ «УкрСиббанк» надав ТОВ «Еко-С» транш шляхом зарахування коштів у розмірі 880 000, 00 грн. на поточний рахунок позивача №26009104135600, чим виконав свої зобов'язання, встановлені Кредитним договором, що підтверджується випискою по вказаному рахунку, що знаходиться в справи.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Преамбулою Кредитного договору визначено, що поновлювальною кредитною лінією за цим договором є форма надання кредиту, яка передбачає надання кредиту Позичальнику в майбутньому одним траншем або декількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії та в межах встановленого строку (термінів кредитування), як це встановлено цим Договором. При цьому, по мірі повернення раніше наданих коштів (траншів) ліміт кредитної лінії поновлюється.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-С» зобов'язувалось повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісії, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок №3739311162446 в АКІБ «УкрСиббанк».
Крім того, п. 5.12. Договору передбачено право Банка на відмову в наданні кредиту (траншу) частково або в повному обсязі за наявності обставин, які явно свідчать про те, що наданий позивачу кредит своєчасно не буде повернутий.
Як свідчить довідка-розрахунок заборгованості за кредитом станом на 16.11.2011 року, видана АТ «УкрСиббанк», що знаходиться в справі, ТОВ «Еко-С» не повернув в повному обсязі наданий транш та неналежно виконував свої зобов'язання по Договору. У зв'язку з чим у відповідача не було підстав для поновлення кредитної лінії.
Ст. 610 ЦК України свідчить про те, що Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивачем не доведено наявності завданої шкоди будь-якими діями АТ «УкрСиббанк» внаслідок відмови в наданні траншу згідно умов Кредитного договору, тому вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО
Повний текст рішення підписано 17.02.2012 року.