"14" лютого 2012 р.
Справа № 9/17-4871-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг";
До відповідача: Приватного підприємства "Прогресфарм";
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „УкрсоцБанк”;
про зобов'язання повернути майно
та за зустрічним позовом
За позовом: Приватного підприємства "Прогресфарм";
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг";
про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача (за первісним позовом): не з'явився;
Від відповідача (за первісним позовом): не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 30.11.2011р. за вх. №4719/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (далі -Позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання повернути майно Приватним підприємством "Прогресфарм" (далі - Відповідач за первісним позовом).
Ухвалою суду (суддя Меденцев П.А.) від 01.12.2011 р. було порушено провадження у справі №9/17-4871-2011.
27.12.2011 р. за вх. №7903/2011 Приватне підприємство "Прогресфарм" (далі -Позивач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (далі -Відповідач за зустрічним позовом) про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.
Ухвалою суду від 29.12.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву до провадження суддею Меденцевим П.А.
Ухвалою суду від 18.01.2012 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „УкрсоцБанк”.
Позивач на первісних позовних вимогах наполягає, а проти зустрічного позову заперечує у повному обсязі.
Відповідач у судових засіданнях проти первісного позову заперечував, посилаючись на положення викладені у відзиві, а на зустрічних позовних вимогах наполягає, та підтримує їх у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „УкрсоцБанк”, у судовому засіданні надавала усні пояснення щодо суті спору, підтримуючи позицію Позивача за первісним позовом.
Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 14.02.2012 року Ухвалою суду від 18.01.2012 року.
По справі 13.02.2012р. о 11 год. 00 хв., у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва на 14.02.2012р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
29.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" та Приватним підприємством "Прогресфарм" було укладено договір №20081072 оперативного лізингу обладнання.
Відповідно до положень вищенаведеного договору, Позивач (за первісним позовом) надає у виключне користування Відповідачу (за первісним позовом) на визначений строк транспортні засоби, що набуваються Позивачем (за первісним позовом) у власність за погодженням Відповідача (за первісним позовом) у відповідного постачальника транспортного засобу, за умовами сплати Відповідачем (за первісним позовом) періодичних лізингових платежів.
З позовної заяви випливає, що Лізингодавець 05.09.2008 року передав у строкове платне користування Лізингоодержувачу автомобіль Chevrolet Epica (Шевроле Епіка), державний номер АА 7213 НР.
Зважаючи, що строк користування умовами договору встановлено 36 місяців, автомобіль повинен був бути повернутий 05.09.2011 року, але на час подання позовної заяви, повернення майна не вчинено.
Таким чином, Позивач за первісним позовом просить суд зобов'язати Приватне підприємство "Прогресфарм" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" автомобіль Chevrolet Epica (Шевроле Епіка), державний номер АА 7213 НР, номер кузова КL1FL69KE8B130015.
27.12.2011 року за вх. №7903/2011 Приватне підприємство "Прогресфарм" подало до суду зустрічну позовну заяву про зобов'язання укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" договір купівлі-продажу, посилаючись на наступне.
Відповідно до Лізингової угоди, укладеної між Позивачем (за первісним позовом) та Відповідачем (за первісним позовом), Приватне підприємство "Прогресфарм" має право викупу автомобіля Chevrolet Epica (Шевроле Епіка), державний номер АА 7213 НР, номер кузова КL1FL69KE8B130015.
Згідно п. 13.3 Угоди, підставою для укладення договору купівлі-продажу об'єкту лізингу є виключно рішення Лізингоодержувача щодо викупу об'єкту лізингу.
Приватне підприємство "Прогресфарм" стверджує, що навпаки Позивач за первісним позовом порушував умови договору, не надаючи відповіді на оферту Приватного підприємства "Прогресфарм", щодо викупу об'єкту лізингу.
На підставі викладеного, Приватне підприємство "Прогресфарм" просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" укласти з Позивачем (за зустрічним позовом) договір купівлі-продажу автомобіля Chevrolet Epica (Шевроле Епіка), державний номер АА 7213 НР, номер кузова КL1FL69KE8B130015.
У судовому засіданні від 13.02.2012 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (за первісним позовом): Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „УкрсоцБанк”, надаючи додаткові пояснення стосовно заявлених вимог обома сторонами, стверджує наступне.
Об'єктом договору оперативного лізингу є автомобіль державний номер АА 7213 НР, номер кузова КL1FL69KE8B130015, який на час вирішення спору перебуває у заставі банку, тому, укладення договору купівлі-продажу між сторонами по справі, за звичайних умов, не є можливим.
Існує практика виведення такого майна з-під застави або переведення усіх обов'язків боржника на покупця такого майна, але в даному випадку, Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „УкрсоцБанк” пояснює, що потрібна згода самого власника майна та згода банку, але так як Позивач (за первісним позовом) є недобросовісним боржником, скоріше за все, банк таку згоду не надасть.
У судовому засіданні від 13.02.2012 року представником Відповідача (за первісним позовом) надано додаткові пояснення по справі, де Приватне підприємство "Прогресфарм" стверджує, що правомірно утримує об'єкт лізингу, користуючись правом притримання, що заперечувалось Позивачем (за первісним позовом) у повному обсязі.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.ст. 806 - 809 ЦК України, За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір оперативного лізингу №20081072 від 29.07.2008 року, згідно з яким, позивач (за первісним позовом) -Лізингодавець, надає у виключне користування Відповідачу (за первісним позовом) -Лізингоодержувач, на визначений строк транспортні засоби, що набуваються Позивачем (за первісним позовом) у власність за погодженням Відповідача (за первісним позовом) у відповідного постачальника транспортного засобу, за умовами сплати Відповідачем (за первісним позовом) періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч.1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2 Додатку №1 до Лізингової угоди „Лізинговий протокол”, строк лізингу становить 36 календарних місяців, а датою повернення транспортного засобу є дата, що визначена в Акті прийому-передачі.
Господарським судом визначено, що Позивач (за первісним позовом) належним чином виконав умови договору, що підтверджується актом №2008/379 приймання-передачі об'єкта лізингу від 05.09.2008 року, підписаним обома сторонами.
На Лізингоодержувача ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України покладено обов'язок одразу після закінчення строку договору лізингу повернути автомобіль, у нормальному сталі Лізингодавцю.
Зазначений обов'язок кореспондується із обов'язком негайно повернути предмет лізингу, покладений па лізингоодержувача і пунктом 13.1 Лізингової угоди, відповідно до якого відразу після закінчення строку лізингу або припинення лізингу транспортного засобу, лізингоодержувач зобов'язаний за власний кошт повернути транспортний засіб лізингодавцеві у тій самій комплектації, в якій автомобіль було передано лізингоодержувачу у відповідності до даного договору, з урахуванням нормального зносу, за адресою лізингодавця.
Зважаючи, що строк користування умовами Договору встановлено - 36 місяців, автомобіль повинен був бути повернутий 05.09.2011 року.
Починаючи з вказаної дати Лізингоодержувач володіє та користується транспортним засобом безпідставно.
Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України у разі якщо у зобов'язанні вказано строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають викопуватися належним чином, відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Господарським судом встановлено, що Відповідач (за первісним позовом) помилково трактує пункт Договору лізингу 13.3, що є основним доводом у відзиві на первісний позов та твердженням зустрічного позову.
П. 13.3 Договору лізингу встановлено, що Лізингоодержувач має приоритетне право викупу Транспортних Засобів після закінчення строку лізингу згідно залишкової вартості, вказаної в Додатку 2. В разі викупу Транспортних Засобів Лізингоодержувач попереджає про своє рішення Лізингодавця письмово за один місяць до закінчення лізингу. Викуп транспортних засобів здійснюється шляхом підписання Угоди купівлі-продажу.
02.08.2011 року за вих. №305/08 Приватне підприємство "Прогресфарм" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" лист, що був отриманий 03.08.2011 року за вх. №40, про намір купівлі об'єкту лізингу, як оферта, щодо продажу транспортного засобу за ринковими цінами та наданням знижки.
Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії, відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України.
Господарський суд доходить до висновку, що за відсутності відповіді Позивача (за первісним позовом) про бажання укласти договір купівлі-продажу, жодної попередньої угоди між сторонами укладено не було.
Можливість надання об'єкту лізингу для викупу саме для Лізингоодержувача, є правом Лізингодавця, але жодним чином не його обов'язком.
Враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" є власником транспортного засобу, тому будь-якого спору між сторонами щодо права власності на вказане Обладнання не має, а вимоги щодо його повернення є належним способом захисту майнових прав та інтересів Лізингодавця.
Приватне підприємство "Прогресфарм" у додаткових поясненнях по справі стверджує, що відповідно до п. 13.3. Угоди підставою для укладання угоди купівлі продажу об'єкту лізингу є виключно рішення Лізингоодержувача щодо викупу об'єкту лізингу, а в порушення Угоди, Позивач (за первісним позовом) не відповів на оферту щодо викупу об'єкту лізингу, яка направлялася Позивачу (за первісним позовом). Таким чином Відповідач (за первісним позовом) здійснив захист своїх прав, шляхом застосування ст. 594 ЦК.
Дослідивши статтю 594 Цивільного кодексу України, суд звертає увагу на наступне: Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.
Положення вищенаведеної статті ніяким чином не має відношення до Відповідача (за первісним позовом) та не застосовується при вирішенні даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті судового збору за первісний позов слід віднести за рахунок Відповідача (за первісним позовом).
Суд доходить висновку про недоведеність позивачем (за зустрічним позовом), в порушення ст. 33 ГПК України, обставин, що входять до предмету спору, у зв'язку з чим у задоволенні заявлених зустрічних позовних вимог слід відмовити із покладенням судових витрат на позивача (за зустрічним позовом).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" до Приватного підприємства "Прогресфарм" про зобов'язання повернути майно - задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Приватне підприємство "Прогресфарм" (67668, Одеська область, Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Південна, буд. 59, код ЄДРПОУ 33137689) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (07400, Київська область, м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код ЄДРПОУ 31033785) автомобіль Chevrolet Epica (Шевроле Епіка), державний номер АА 7213 НР, номер кузова КL1FL69KE8B130015.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Прогресфарм" (67668, Одеська область, Біляївський район, село Великий Дальник, вул. Південна, буд. 59, код ЄДРПОУ 33137689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (07400, Київська область, м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код ЄДРПОУ 31033785) - 985,00 грн. судового збору.
4. У зустрічному позові Приватного підприємства "Прогресфарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" - відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 15 лютого 2012 року.