91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
13.02.12 Справа № 4/5014/243/2012
Розглянувши матеріали справи за позовом
Луганського транспортного прокурора в інтересах держави -Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі структурного підрозділу -Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахта “Білоріченська”, смт. Білоріченський Луганської області
про стягнення 8875 грн. 00 коп.
Суддя: Старкова Г.М.
секретар судового засідання: Макаренко В.А.
у присутності представників сторін:
від заявника - Кудіна Т.А., посвідчення № 184 від 16.01.2007;
від позивача - ОСОБА_2., довіреність № Н-01/3308 від 28.09.2009;
від відповідача - не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 8875 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні № 66934076 відправленого у листопаді 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Шахта “Білоріченська” за накладною № 51223923.
Представник заявника та позивача у судовому засіданні 13.02.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2012 у справі № 4/ 5014/ 243/ 2012 від начальника станції Збірна Донецької залізниці надійшов лист від 03..2012 № 9, яким зазначено, що контрольне переваження вагону № 66934076 у накладній № 51223923 по станції Збірна Донецької залізниці не відбулось, вагон відправився зі станції за вагою відправника. Вказаний лист долучається до матеріалів справи.
Представник позивача надав у судовому засіданні 13.02.2012 лист яким просить долучити до матеріалів справи надані документи. Вказаний лист судом розглянутий та долучається до матеріалів справи з наданими до нього документами.
Заявник у судовому засіданні 13.02.2012 надав клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить суд залучити до матеріалів справи фіскальний чек та опис вкладення до нього. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволено та долучається до матеріалів справи з наданими документами.
Заявник у судовому засіданні 13.02.2012 надав пояснення, яким зазначив, що при складанні загальних актів № 3 від 18.11.2012 та № 4 від 18.11.2011 був присутній представник відповідача-помічник начальника завантаження ОСОБА_3., про що свідчить її підпис на вказаних актах. Вказане пояснення долучається до матеріалів справи.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -
У листопаді 2011 року, відповідно до накладної № 51223923 зі станції Збірна Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю “Шахта “Білоріченська” (відповідач у справі) здійснено відправлення вагону № 66934076 з вантажем вугілля кам'яне марки Г-газовий до станції призначення Сороче Донецької залізниці, одержувач СЕ «Зуївська ТЕС».
При проходженні вагону на попутній станції Родакове Донецької залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51223923 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 66934076. Про даний факт було складено акт загальної форми № 3 від 18.11.2011.
На станції Родакове Донецької залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:
- у вагоні № 66934076 в накладній № 51223923 вказана маса нетто вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса нетто вантажу складає 72440 кг, що на 3440 кг більше ніж вказано у накладній.
По даним фактам складено комерційний акт БИ № 563314/4 від 18.11.2011 та акт загальної форми № 3 від 18.11.2011 (а.с. 12-13).
Згідно акту загальної форми № 4 від 18 листопада 2011 року силами відповідача надлишок вантажу був завантажений до автомобілю ЗІЛ ВВ 3657 ВО. Зазначений акт був складений представниками залізниці за участю представника відповідача - помічника начальника навантаження ОСОБА_3, яка діяла від імені ТОВ „Шахта „Білоріченська" на підставі довіреності № 01-2371 від 18.11.2011 (а.с.14).
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 28.11.2011 № 412/989 з вимогами про сплату штрафу у розмірі 8875,00 грн. Відповідач відповідь на претензію не надав, оплату штрафу не провів.
За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 8875 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до нижчевикладеного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен
надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 66934076 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Так, проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні вагонів на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51223923 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 66934076. Про даний факт було складено комерційний акт БИ № 563314/4 від 18.11.2011 та акт загальної форми № 3 від 18.11.2011 (а.с. 12-13).
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту БИ № 563314/4 від 18.11.2011 (а.с.12) контрольне переважування вагону № 66934076 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено:
- у вагоні № 66934076 в накладній № 51223923 вказана маса нетто вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса нетто вантажу складає 72440 кг, що на 3440 кг більше ніж вказано у накладній.
Згідно акту загальної форми № 4 від 18 листопада 2011 року силами відповідача надлишок вантажу був завантажений до автомобілю ЗІЛ ВВ 3657 ВО. Зазначений акт був складений представниками залізниці за участю представника відповідача - помічника начальника навантаження ОСОБА_3, яка діяла від імені ТОВ „Шахта „Білоріченська" на підставі довіреності № 01-2371 від 18.11.2011 (а.с.14).
Матеріалами справи підтверджено, що при складанні загальних актів № 3 від 18.11.2012 та № 4 від 18.11.2011 був присутній представник відповідача-помічник начальника завантаження ОСОБА_3., про що свідчить її підпис на вказаних актах, яка діяла від імені ТОВ „Шахта „Білоріченська" на підставі довіреності № 01-2371 від 18.11.2011(а.с.13-14).
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею«(зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом БИ № 563314/4 від 18.11.2011 та акт загальної форми № 3 від 18.11.2011.(а.с. 12-13).
Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:
- провізна плата по накладній № 51223923 (вагон № 66934076) -1775,00 грн., сума штрафних санкцій - 1775 грн. 00 коп. х 5 = 8875 грн. 00 коп.
Сума штрафу складає 8875 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 51223923, у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Переваження вантажу на станції Родакове Донецької залізниці проводилося на 150 тонних вагах (технічний паспорт ваг), яких проведена повірка 20.09.2011, згідно якої технічний стан та метрологічні характеристики ваг відповідають вимогам Інструкції №279 від 25.04.04 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 32-38).
Під час перевезення на попутній станції Родакове ДП „Донецька залізниця", відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, шляхом переважування на 150-тонних тензометричних вагах перевірено правильність відомостей зазначених у накладній № 51223923, а саме маси вантажу у вагоні № 66934076. В результаті встановлено, що у зазначеному вагоні вантажу на 3440 кг більше ніж зазначено у документі та понад вантажопідйомність вагону.
На ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2012 у справі № 4/ 5014/ 243/ 2012 від начальника станції Збірна Донецької залізниці надійшов лист від 03..2012 № 9, яким зазначено, що контрольне переваження вагону № 66934076 у накладній № 51223923 по станції Збірна Донецької залізниці не відбулось, вагон відправився зі станції за вагою відправника.
Необхідність захисту державних інтересів покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави - позивача в суді відповідно до положень ст. 121 Конституції України.
Згідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Вимоги ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначають, що підставою для представництва є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави і громадянина в господарському і цивільному судочинстві і положень ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що представництво полягає в здійсненні прокурором від імені держави процесуальних дій, направлених на захист в суді інтересів держави або громадянина у випадках, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форми його здійснення і може реалізувати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому законом.
Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 267 від 29.02.96 визначено, що Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Міністерству транспорту та зв'язку.
До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Міністерством транспорту та зв'язку.
Таким чином, державне підприємство „Донецька залізниця" та її структурна одиниця Луганська дирекція залізничних перевезень входять до складу Укрзалізниці та підвідомчі Міністерству транспорту та зв'язку України, яке є центральним органом державної виконавчої влади України та відповідно ст. 4 Закону України „Про залізничний транспорт", ст. 9 Закону України „Про транспорт" та розділу 1 Статуту залізниць України відносяться до єдиного технологічного транспортного комплексу України, що виконує функцію по забезпечуванню потреб суспільного виробництва та населення держави.
Згідно до ст. 11 Закону України „Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України.
Поряд з тим, у випадку спричинення збитків Луганській дирекції залізничних перевезень ДП „Донецька залізниця" фінансовим інтересам держави спричиняються матеріальні збитки у зв'язку з непередбаченим витрачанням грошових коштів та неналежним надходженням до бюджету коштів від діяльності залізниці, яка є виключно державною власністю.
Викладене свідчить, що відповідачем дані внесені до накладної не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню .
Суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8875 грн. 00 коп., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в накладній, нарахований позивачем обґрунтовано, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю .
У судовому засіданні 13.02.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Статутом залізниць України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахта “Білоріченська”, смт. Білоріченський Луганської області, код ЄДРПОУ 00176897 на користь Державного підприємства “Донецька залізниця”, вул.Артема,68, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957 в особі структурного підрозділу -Луганської дирекції залізничних перевезень, вул. Кірова,44, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 25926039, штраф у розмірі 8875 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахта “Білоріченська”, смт. Білоріченський Луганської області, код ЄДРПОУ 00176897:
- на користь Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, МФО 804013, код ОКПО 37991503, одержувач -УДКСУ у м. Луганську, банк отримувача -ГУДКСУ у Луганській області, код класифікації доходів (ККД) 22030001, символ 206, судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп., наказ видати Державній податковій інспекції у Лутугинському районі.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено і підписано -20.02.2012.
Суддя Г.М.Старкова