91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.02.12 Справа № 26/5014/175/2012
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ
до Комунального підприємства „Стахановсвітло”, м.Стаханов Луганської області
про стягнення 6196 грн. 94 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -начальник юридичного відділу ОСОБА_1, довіреність б/н від 26.07.2011;
від відповідача -головний інженер ОСОБА_2., довіреність №23 від 15.02.2012.
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором №3/1 від 01.08.2008 в сумі 3850 грн. 54 коп., пені в сумі 1596 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 237 грн. 92 коп., інфляційних нарахувань в сумі 511 грн. 80 коп.
Відповідач листом №22 від 15.02.2012 вимоги позову визнав частково, в сумі основного боргу, проти нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань заперечив, оскільки вважає, що їх розрахунок здійснений невірно.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” (позивач, виконавець) та Комунальним підприємством „Стахановсвітло” (відповідач, замовник) 01.08.2008 був укладений договір №3/1 від 25.01.2010 (далі -договір), за умовами якого виконавець зобов”язався надати замовнику послуги, які входять у сферу його діяльності (п.1.1).
Відповідно до п.1.2 договору відомості про послуги -виконання хімічного аналізу ливньових вод.
Згідно п.3.1 договору оплата за цією угодою здійснюється по факту отримання послуг.
У випадку оплати по факту поставки протягом 3-х днів після підпису угоди. У цьому випадку „Замовник” оплачує послуги не пізніше як через 3 дні після отримання послуг (п.4.1.2).
Відповідно до п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за угодою винна сторона несе відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій у розмірі однієї облікової ставки національного банку України від суми угоди: 6.1.2 замовник -за кожний день прострочення оплати починаючи з дня після закінчення терміну оплати наданих послуг, передбачено в п.4.1.2.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за 21.10.2010 на суму 8683 грн. 39 коп., в т.ч. ПДВ (а.с.18).
Відповідач в порушення умов договору оплату здійснював несвоєчасно і не в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 3850 грн. 54 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.900 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензію позивача №1378 від 08.12.2011 відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позовних про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з хімічного аналізу линьових вод у сумі 3850 грн. 54 коп.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.4.1.2 договору строк надані послуги не оплатив, має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом п.6.1 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за угодою винна сторона несе відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій у розмірі однієї облікової ставки національного банку України від суми угоди: 6.1.2 замовник -за кожний день прострочення оплати починаючи з дня після закінчення терміну оплати наданих послуг, передбачено в п.4.1.2.
За своєю правовою природою вказана штрафна санкція з урахуванням вищенаведених приписів законодавства є пенею.
Виходячи із змісту даного пункту договору, відповідач взяв на себе зобов'язання у разі несвоєчасної оплати послуг сплатити позивачу штрафні санкції у розмірі однієї облікової ставки НБУ саме від суми угоди, тобто від 17366 грн. 80 коп.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 25.10.2010 по 01.01.2012 в сумі 1596 грн. 68 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Правомірно позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 25.10.2010 по 16.01.2012 в сумі 237 грн. 92 коп. та інфляційні нарахування за період листопад 2010 -грудень 2011 в сумі 511 грн. 80 коп., які і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
У судовому засіданні 16.02.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” до Комунального підприємства „Стахановсвітло” задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства „Стахановсвітло”, вул.60 років Жовтня, б.9, м.Стаханов Луганської області, код 31348933 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 заборгованість в сумі 3850 грн. 54 коп., пеню в сумі 1596 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 237 грн. 92 коп., інфляційні нарахування в сумі 511 грн. 80 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 20.02.2012.
Суддя С.С. Єжова