91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.02.12 Справа № 26пд/5014/281/2012.
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Комунального підприємства „Сєвєродонецьктеплокомуненерго”, м.Сєвєродонецьк Луганської області
до Державного підприємства „Сєвєродонецька ТЕЦ”, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання договору №СТ6/06/11 від 15.10.2011 дійсним
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача -заступник начальника юридичного відділу ОСОБА_1., довіреність №12-01-153/1414 від 21.09.2011;
заступник директора з економіки та фінансів ОСОБА_2., довіреність №12-01-14/241 від 16.02.2012.
Обставини справи: заявлено вимогу про визнання договору №СТ6/06/11 від 15.10.2011 на транспортування теплової енергії та підігрів води дійсним.
Відповідач відзивом №12-03-281 від 15.02.2012 вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві.
Позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Суд, з урахуванням думки відповідача, вирішив розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
Позивач надає послуги по транспортуванню теплової енергії споживачам Державного підприємства „Сєвєродонецька ТЕЦ”, тобто населенню, внутрішньоквартальними тепловими мережами, які знаходяться на балансі Комунального підприємства „Сєвєродонецьктеплокомуненерго” та здійснює підігрів води центральними тепловими пунктами. Позивач зазначив, що надаючи послуги з транспортування теплової енергії та підігріву води ЦТП, він виконує функції держави по забезпеченню життєво необхідних прав і свобод людини, що гарантовані Конституцією.
На початку опалювального сезону згідно з рішенням №1334 виконкому Сєвєродонецької міської ради від 11.10.2011 „Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, сім'ї, молоді та спорту” керівники теплопостачальних підприємств міста - Державного підприємства „Сєвєродонецька ТЕЦ” та Комунального підприємства „Сєвєродонецьктеплокомуненерго”, повинні були з 14.10.2011 забезпечити поетапну подачу тепла в першу чергу на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади та школи, а з 15.10.2011 -забезпечити поетапну поставку тепла на об'єкти житлового фонду, що і було зроблено позивачем.
Як зазначив позивач, він не дочекавшись від Державного підприємства „Сєвєродонецька ТЕЦ” пропозицій щодо укладення договору на транспортування теплової енергії та підігріву води ЦТП сам направив проект договору на транспортування теплової енергії та підігріву води ЦТП на адресу відповідача.
Листом від 17.11.2011 відповідач вимагав додаткового обґрунтування прямих та адміністративних витрат кошторису від позивача, які було надано листом від 22.11.2011.
Відповідач відповіді або підписаного договору на адресу позивача не направив, що і стало підставою для звернення останнього з позовом про визнання договору №СТ6/06/11 від 15.10.2011 дійсним.
Також позивач просив суд поновити строк для звернення до суду з даним позовом.
Суд залишає без розгляду вказане клопотання та відмовляє у задоволенні позову, враховуючи наступне.
Дані позовні вимоги не відповідають встановленим способам захисту порушеного права.
Способи захисту порушених майнових прав повинні відповідати способам, передбаченим чинним законодавством (ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Спосіб захисту порушеного права, визначений позивачем у межах розгляду справи в порядку господарського судочинства, вказаними нормами законодавства не передбачений (наведені вище норми не передбачають захисту порушеного права шляхом визнання договору дійсним, а тому не підлягають судовому захисту у даний спосіб).
Позивач в позовній заяві посилається як на нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог на ч.2 ст.275 Господарського кодексу України, якою передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, але не наводить інших підстав обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Отже, підстав визнати договір дійсним, за нормами, на які посилається позивач у позові (на ст.179, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України), у суду немає.
За вказаних обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні 16.02.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 20.02.2012.
Суддя С.С. Єжова