91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.02.12 Справа № 10/5014/87/2012
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м. Івано-Франківськ
до Приватного акціонерного товариства "Криворізьке", м. Брянка Луганської області
про стягнення 41 405 грн. 00 коп.
Суддя Мінська Т.М.
представники сторін:
від позивача -представник не прибув;
від відповідача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 791 від 07.05.2011.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 48327159 маси вантажу у розмірі 41405 грн. 00 коп.
Відповідач проти позову заперечував відзивом на позов від 23.01.2012 № 84. В судовому засіданні 16.02.2012 відповідач усно визнав обґрунтованість позовних вимог та клопотанням від 14.02.2012 просить суд зменшити розмір штрафу в у зв'язку з тим, що ПАТ "Криворізьке" перебуває у дуже складному фінансовому становищі
Розглянувши матеріали справи, суд
15.08.2011 зі станції Стаханов Донецької залізниці Приватним акціонерним товариством "Криворізьке" здійснило відправлення вагону № 65944134 (надалі-вагон) згідно групової накладної № 48327159 на станцію Бурштин - Львівської залізниці.
Провізна плата за вказаний вагон 8281 грн. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано -на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.
При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.
Контрольне переважуванні спірного вагону проводилось на 150-тонних вагонних вагах про що було складено комерційний акт АА № 040623/436/104 від 18.08.2011. Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по даному вагону не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при комісійному зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить -тара -25000 кг, нетто -67300 кг, фактично виявилось -брутто -96460 кг, тара -25000 кг, нетто -71460 кг, що більше проти відомостей зазначених у накладній на 4160 кг.
Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).
А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.
Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.
Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 8281 грн. х 5 = 41405 грн.
За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 41405 грн.
Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу судом враховуються такі обставини:
- якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. По даній справі позивач не навів доказів наявності конкретних збитків у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у накладній.
- враховується майновий стан відповідача, наявність значної кредиторської заборгованості Відповідача, що підтверджується наданими суду документами (баланст Відповідача за 2011 рік, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 та від 30.11.2011, яким надавалась розстрочка виконання постанов суду про стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків строком на 60 місяців в сумі 789486,4 грн. та податкового боргу строком на 15 місяців в сумі 436577,9 грн.)
Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 16562 грн. 00 коп., що становить 8281 грн. Х 2, в решті вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, а розмір штрафу зменшено судом.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізьке", м. Брянка Луганської області, вул. Спасательна, 1, ідентифікаційний код 31780403 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код 01059900 в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м. Івано-Франківськ, 76001, м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 15, код 25910967 штраф в сумі 16562 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 20.02.2012.
Суддя Т.М.Мінська