ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/26506.02.12
За позовомПублічного акціонерного товариства "Екостандарт"
доКомунального підприємства "Київпастранс "
про стягнення заборгованості у сумі 395 904,21 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1, представник за довіреністю;
від відповідача -ОСОБА_2, представник за довіреністю;
У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 395 904,21 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №420492 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2002 (далі -Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з 01.02.2009 до 01.11.2011 рахується заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2011 складає 310 102,06 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути інфляційну складову боргу в сумі 64 627,19 грн. та 3% річних в сумі 21 174,96 грн.
Ухвалою суду від 25.11.2011 було порушено провадження у справі №34/265, розгляд справи було призначено на 12.12.2011.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/265 на розгляд судді Мудрому С.М.
Через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що всього за спірний період потрібно нарахувати суму у розмірі 741 547,35 грн., разом з тим станом на 12.12.2011 відповідачем було сплачено суму в розмірі 765 568,05 грн., а відтак заборгованість відсутня та має місце передплата у сумі 24 020,70 грн.
Ухвалою суду від 12.12.2011 розгляд справи відкладено на 23.12.2011.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного та з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №34/265 на розгляд судді Сташківу Р.Б.
У судовому засіданні 23.12.2011 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути основний борг в сумі 37 144,72 грн., 3% річних в сумі 7 066,24 грн., інфляційних витрат в сумі 21 332,34 грн., вказана заява прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 23.12.2011 було оголошено перерву на 18.01.2012.
Представником позивача подане клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
У судовому засіданні 18.01.2012 було оголошено перерву на 01.02.2012.
У судовому засіданні 01.02.2012 було оголошено перерву на 06.02.2012.
06.02.2012 позивачем подане клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути основний борг в сумі 32 912,10 грн., 3% річних в сумі 3 333,24 грн., інфляційних витрат в сумі 9 564,36 грн., вказана заява прийнята судом до розгляду.
Представником відповідача подано контррозрахунок ціни позову, та зазначено, основний борг відсутній, а інфляційна складова суми боргу складає 9 520,17 грн., 3% річних 3 206,72 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», (перейменоване в подальшому на Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль», що в подальшому перейменоване на Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»та в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ») (далі -позивач) та Комунальним підприємством «Київпастранс»(далі -відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2002 № 420492 (далі -Договір).
Згідно з пп. 1.1, 1.2, 2.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді з 01.02.2002 по 01.02.2003 на опалення, гаряче водопостачання, вентиляцію, технологічні потреби, яку відповідач зобов'язаний прийняти та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.
Облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності «Покупця»та КТМ ДАЕК «Київенерго», у відповідності з «Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії»(п. 5.1. Договору).
У випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності, до спожитої теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові втрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п. 5.2. Договору).
Відповідно до пункту 6.3 Договору всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які «Покупець»отримує від «Енергопостачальної організації», виключно у грошовій формі (Постанова Кабінету Міністрів від 21.05.97 №487) за винятком випадків, передбачених чинним Законодавством України.
Згідно з пунктом 6.4 Договору «Покупець»щомісячно з 12 по 14 число отримує в «Енергопостачальній організації»оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту «Покупець» повертає в «Енергопостачальну організацію»не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 6.5 Договору «Покупець»самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.
Загальна сума Договору складає 2 137 416,12 грн. (пункт 6.6 Договору).
Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до вимог статті 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом спірного періоду лютого 2009 року до листопад 2011 року на підставі вищевказаного договору відповідач здійснював постачання теплової енергії позивачу. Плату за поставлену в цей період теплову енергію відповідач визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1662, від 27 листопада 2008 року, №1780/1 від 25 грудня 2008 року, №128 від 5 лютого 2009 року, №230 від 02 березня 2009 року.
Згідно з Указами Президента України №1199/2008 від 24 грудня 2008 року, №65/2009 від 3 лютого 2009 року, №76/2009 від 9 лютого 2009 року, зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.
Зазначена позиція викладена зокрема і в постанові Вищого господарського суду України №42/380 від 03.02.2010.
До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляються відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1662 від 27 листопада 2008 року про втрату чинності розпорядження №86 від 31 січня 2007 року скасоване.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №230 від 2 березня 2009 року з 10 лютого 2009 року поновлено у дії розпорядження №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності застосування тарифів передбачених нечинними розпорядженнями КМДА за лютий 2009 року, враховуючи вищевикладеного, з урахуванням перерахунку за лютий 2009 року за спірний період за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 741 547,35 грн., яка була погашена відповідачем, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період відсутня.
Позивач також просить стягнути, відповідно до останнього уточненого розрахунку, з відповідача 3% річних за період з лютого 2009 року до вересня 2011 року у розмірі 3 333,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 564,36 грн. за період з лютого 2009 року до вересня 2011 року згідно доданого розрахунку.
Відповідно до контррозрахунку поданого відповідачем інфляційна складова сума боргу складає 9 520,17 грн., 3% річних складає 3206,72 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 3 333,24 грн.
Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат розмір яких за розрахунком суду з урахуванням показників від'ємного значення за період з лютого 2009 року до вересня 2011 року, згідно нижченаведеного розрахунку, становить 7 749,96 грн.
Період (місяць, рік)сальдоІндекс інфляціїІнфляційна складова (грн.)
Лютий 09 44 988,00101,5 674,82
Березень 0982 469,81101,41 154,58
Квітень 0985 147,08100,9766,32
Травень 09 85 147,08100,5425,74
Червень 0975 147,08101,1826,62
Липень 0975 147,080.999-75.15
Серпень 0955 147,0899,8-110.29
Вересень 0935 147,08100,8281,18
Жовтень 0925 147,08100,9226,32
Січень 1048 645,49101,8875,62
Лютий 1044 261,95101,9840,98
Березень 1061 425,57100,9552,83
Квітень 1064 331,6699,7-192.99
Травень 1046 331,66 99,4-277.99
Червень 1031 331,6699,6-125.33
Липень 1026 331,6699,8-52.66
Серпень 1016 331,66101,2195,98
Вересень 1011 183,45102,9324,32
Жовтень 1011 183,45100,555,92
Лютий 11 18 502,87100,9166,53
Березень 1150 248,56101,4703,48
Квітень 1157 647,64101,3749,42
Травень 1157 647,64100,8461,18
Червень 1157 647,64100,4230,59
Липень 11 57 647,6498,7 -749,42
Серпень 1157 647,6499,6 -230.59
Вересень 1151 947,64100,151,95
Всього 7 749,96
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. шосе Набережне 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, ідентифікаційний код 21661022) 3 333 (три тисячі триста тридцять три) грн. 24 коп. 3% річних, 7 749 (сім тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, а також 341 (триста сорок одну) грн. 50 коп. судового збору.
У іншій частині в позові відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.Б. Сташків
Рішення підписано 14.02.2012