ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/1413.02.12
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
До Київської міської ради
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація
2. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства
Святошинського району міста Києва
3. Головне управління комунальної власності м. Києва
Про визнання права сумісної власності
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
ОСОБА_3 по дов. №б/н від 20.05.11 р.
Від відповідача: ОСОБА_4 -дов. № 225-КР-1921 від 23.11.2011 р.
Від третіх осіб -1,2: не з'явились
Від третьої особи-3: ОСОБА_2 -дов. № 042/1/07-129 від 05.01.2012 р.
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Святошинської районної у місті Києві ради про визнання за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права спільної власності з Святошинської районною у місті Києві радою на нежитлове приміщення загальною площею 44,81 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2009 р., відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 36/14, призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Суд зобов'язав Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 забезпечити оплату вартості експертизи та її проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
23.04.2010 р. через канцелярію суду від експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Псярнецького Д.В. надійшло клопотання про витребування у сторін у справі № 36/14 (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Святошинської районної у місті Києві ради) додаткової документації. Крім того, експерт повідомив, що до отримання додаткових матеріалів дослідження проводитися не буде.
Враховуючи зазначене клопотання, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 та Святошинській районній у місті Києві раді необхідно було надати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз документи, про що їх було повідомлено листом від 28.04.2010р.
Через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріалами справи № 36/14, а також повідомлення № 1759/1760 від 26.05.2010р., з яких вбачається, що оскільки додаткову документацію, перелік якої зазначено в клопотанні від 21.04.2010р., сторонами у встановлений законодавством термін надано не було, то матеріали справи повертаються на адресу суду, а ухвала про призначення експертизи залишається без виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р., у даній справі на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі, розгляд якої призначено на 28.07.2010р.
06.07.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2010 р. в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 36/14 до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку експертизи, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
15.08.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 36/14 разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6816/10-15 від 29.07.2011 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2011р. поновлено провадження у даній справі, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 14.09.2011р. за участю представників сторін та третіх осіб.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2011р. розгляд даної справи відкладено на 24.10.2011р.у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. залучено до участі у даній справі іншого відповідача -Київську міську раду та відкладено розгляд даної справи на 16.11.2011 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 р. розгляд даної справи відкладено на 07.12.2011 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів.
У судовому засіданні 07.12.2011р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на 9777/10000 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 44,81 кв.м., обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на положення ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України. Суд прийняв до розгляду вищезазначену заяву позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. суд замінив первісного відповідача Святошинську районну у місті Києві раду на належного відповідача -Київську міську раду, залучив до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління комунальної власності м. Києва, також розгляд даної справи відкладено на 11.01.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 р. розгляд даної справи відкладено на 01.02.2012 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
У судовому засіданні 01.02.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 13.02.2012 р.
У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти позову.
Представники третіх осіб 1,2 у судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник третьої особи -3 у даному судовому засіданні надав пояснення по справі.
У судовому засіданні 13.02.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
25.09.2002 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -орендар) та Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - орендодавець) укладено договір оренди нежилого приміщення №422-70/201-02, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Святошинської державної адміністрації від 31.07.2002 р. передав, а орендар прийняв орендне користування нежилі приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, площею 39, 64 кв.м. та балансовою вартістю 1592, 74 грн.
Відповідно до п. 1.4. договору стан нежитлового приміщення, що орендується на момент передачі в оренду є непридатним для користування.
Згідно з п. 1.5. договору приміщення, що передається в оренду на момент передачі орендарю потребує капітального ремонту, смєта додається.
Як вбачається з матеріалів справи, що станом на 25.09.2002 р. орендоване приміщення перебувало на балансі Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 05.09.2002 р. орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, площею 39, 64 кв.м., що підтверджується актом здачі-прийняття нежитлової будівлі на території СЗШ № 72 та з якого вбачається, що дане приміщення овочесховища потерпіло пожежу 10 років тому, знаходиться в антисанітарному стані: стіни цегляні розбиті, вікна з рамами, двері з коробкою та стелі дерев'яні -згоріли, підлога - земляна.
Судом встановлено, що на підставі п. 1.5. договору в орендованому приміщенні орендарем за власний рахунок проведено капітальний ремонт, вартість ремонтних робіт, проведених у 2002 році склала 74 311,00 гривень, що підтверджується кошторисом від 15.08.2002 р. (копії -в матеріалах справи).
Також, з матеріалів справи вбачається, що площа орендованого приміщення внаслідок проведеного капітального ремонту збільшилась з 39,64 кв.м. до 44,81 кв.м., що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №6816/10-15 від 29.07.2011 р. та поповерховим планом приміщення, який є додатком до Розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №1807 від 07 листопада 2005 року.
Згідно висновку про вартість майна від 13.12.2005 р. вартість нежилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 станом на 13.12.2005р. становить 98 616,00 грн.
Відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №1931 від 01.11.2006 р. «Про передачу майна з балансу Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на баланс Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва»нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 було передано Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, що підтверджується актом прийому-передачі від 25.12.2006 року
Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 р. №7/4819 «Про питання організації управління районам в м. Києві»Святошинську районну у м. Києві раду ліквідовано. Згідно із рішенням Київської міської ради №183/4995 від 28.10.2010 р. «Про окремі питання організації управління районами у м. Києві», майно, що належало до комунальної власності територіальних громад районів у м. Києві, віднесено до сфери управління новостворених районних у м. Києві державних адміністрацій без права розпорядження.
На підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 р. №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва», всі об'єкти, що розміщені у Святошинському районі, є об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Проте, як зазначає позивач, Головним управлінням комунальної власності в м. Києві не надано акту прийому-передачі нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, складеного на виконання вказаних розпоряджень, а ФОП ОСОБА_1 на даний час користується спірним приміщенням, несе витрати на його утримання.
Також, зазначає, що згідно висновку №6816/10-15 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної за клопотанням позивача, складеному 29.07.2011 р., найбільш ймовірна дійсна (ринкова) вартість спірного приміщення станом на момент проведення дослідження становить 317 900,00 грн., а станом на вересень 2002 року, - становила 15 900,00 гривень.
За таких обставин позивач просить суд відповідно до ч. 4 ст. 778 Цивільного Кодексу України визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на 9777/10000 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 44,81 кв.м.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані учасниками провадження у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 778 Цивільного Кодексу України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності із нормами статей 331 та 332 Цивільного Кодексу України, право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.
Згідно із статтею 355 Цивільного Кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до частини першої статті 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Аналогічні положення передбачені і статтями 3, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тож, приймаючи до уваги збільшення вартості спірного приміщення, збільшення його площі та зміну функціонального призначення, суд погоджується із обґрунтованістю позовних вимог щодо визнання права власності на спірне приміщення за позивачем.
Крім того, приймаючи до уваги співвідношення первісної вартості спірного приміщення, визначеної Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, яке було балансоутримувачем спірного приміщення станом на вересень 2002 року та вартість спірного приміщення після проведення капітального ремонту, визначену експертним шляхом, суд погоджується із розрахунками позивача про те, що частка у праві спільної власності на спірне приміщення належить позивачеві в розмірі 9777/10000 часток нежитлового приміщення.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що набуття права власності на спірне приміщення можливе лише шляхом його приватизації, проте, суд не приймає до уваги такі заперечення, оскільки цивільним законодавством передбачені й інші способи набуття права власності, в тому числі і за рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
задовольнити повністю.
2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (03164, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на 9777/10000 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 44,81 кв.м.
3. Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (03164, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) державне мито в розмірі 562 (п'ятсот шістдесят дві) грн. 40 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 298 (дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн.00 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складений: 16.02.2012 р.