Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 301
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
17.02.2012Справа №2-16/308-2011
Заява ПАТ «Індустріально - експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк» (вих.. від 15.03.2011р.) про визнання угоди недійсною.
За заявою кредитора Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул.. Пушкінська,42/4, ідентифікаційний код 14361575)
До боржника Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (96331, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
Про визнання банкрутом
Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус
представники:
Від кредитора - ОСОБА_2, довіреність постійна № 10200 від 05.03.2011 р.
Від боржника - не з'явився
Від Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в АР Крим - не з'явився
Ліквідатор - Петухова Л.В.
Зацікавлена особа ОСОБА_3 - не з'явився
Від приватного нотаріуса - не з'явився
Обставини справи: В провадженні Господарського суду АР Крим знаходиться справа № 5002-16/308-2011 за заявою Публічного акціонерне товариство «Індустріально - експортний банк» до боржника Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, у порядку передбаченому ст.47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою ГС АР Крим від 24.02.2011р. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Петухову Ларису Василівну. (а.с.88-91).
Ухвалою ГС АР Крим від 03.10.2011р. строк ліквідаційної процедури боржника та повноважень ліквідатора були продовжені до 24.02.2012р.
Разом з тим, 21.03.2011р. на адресу суду від Публічного акціонерне товариство «Індустріально - експортний банк» надійшла заява про визнання недійсним договору дарування від 23.07.2010р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Ухвалою ГС АР Крим від 24.03.2011р. було порушено позовне провадження у справі № 5002-22/1185-2011 суддею ГС АР Крим А.А.Калініченко. Цією ж ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб були залучені ліквідатор Пєтухова Л.В. та ОСОБА_3
Ухвалою ГС АР Крим від 26.04.2011р. по справі 5002-22/1185-2011, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р, ОСОБА_3 було виключено зі складу третіх осіб та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача, а провадження по справі припинено на підставі ч.1. ст.80 ГПК України.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, ПАТ «Креді Агріколь Банк» звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2011р. касаційна скарга була задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. змінена, викладена у наступній редакції:
«Позовне провадження у справі № 5002-22/1185-2011 припинено. Заяву ПАТ «Індекс -Банк» від 15.03.2011р. передати для розгляду у справі № 5002-16/308-2011 про банкрутство СПД ОСОБА_1 до ГС АР Крим».
Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
25.11.2011р. матеріали господарської справи № 5002-22/1185-2011 надійшли на адресу ГС АР Крим та заяві привласнений номер вх.. № 43744 від 25.11.2011р.
Заява ПАТ «Індекс Банк» передана на розгляд судді Білоус М.О. для спільного розгляду у справі про банкрутство 5002-16/308-2011, у зв'язку з чим ухвалою ГС АРК від 29.11.2011р. прийнято заяву ПАТ «Індустріально-експортний Банк» від 15.03.2011р. щодо визнання угоди недійсною до спільного розгляду у справі про банкрутство № 5002-16/308-2011, залучено до участі у справі в якості зацікавленої особи стосовно боржника ОСОБА_3 та призначено до розгляду.
Під час розгляду цієї заяви 30.01.2012 р. та 13.02.2012 р. на адресу суду від ПАТ «Креді Агріколь Банк» надійшли доповнення до заяви про визнання угоди недійсною, які залучені до матеріалів справи.
Ухвалою ГС АРК від 02.02.12 р. для дачі пояснень викликано приватного нотаріуса ОСОБА_4
В судовому засіданні 17.02.2012 р. представником ПАТ «Креді Агріколь Банк» підтримав вимоги по заяві з урахуванням наданих раніш доповнень та наполягав на їх задоволенні. Крім того, кредитор вказував, що боржник навмисно уклав договір дарування з метою уникнення майнової відповідальності за грошовими зобов'язаннями перед ПАТ «Креді Агріколь Банк», а тому така угода повинна бути визнана господарським судом недійсною в рамках справи про банкрутство.
Боржник жодного разу до судового засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника до судового засідання, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, документи, витребувані судом, не надав.
Ліквідатор у судовому засіданні не надав затребуваних судом документів. Проте, наполягав на задоволенні заяви ПАТ «Креді Агріколь Банк», вказував, що з метою поповнення ліквідаційної маси боржника законодавець встановив додаткові підстави для визнання угод недійсними з відчуження та передачі іншим способом майна громадянина - підприємця. При цьому, вказував, що угода здійснена за один рік до порушення справи про банкрутство та боржник з метою уникнення майнової відповідальності перед кредитором позбавився майна шляхом укладення договору дарування зацікавленій особі - дочці ОСОБА_3
Зацікавлена особа ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, про день розгляду справи повідомлена належним чином - рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не сповістила.
Але, 01.02.2012 р. на адресу суду від зацікавленої особи ОСОБА_3 надійшов відзив на заяву про визнання угоди недійсною, в якому просить відмовити ПАТ «Креді Агріколь Банк» в визнанні недійсним договору дарування від 23.07.2010 р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу за № 1531 ( а.с. 54-56 т. 4). В цих запереченнях ОСОБА_3 вказувала, що вона не є суб'єктом підприємницької діяльності та прийняла в подарунок домоволодіння боржника за договором дарування. При цьому, позовна давність для розгляду спорів про розірвання договорів дарування становить один рік, а відтак ці строки повинні бути застосовані до розгляду спору про визнання недійсним договору дарування. ОСОБА_3 також звертала увагу суду на те, що спір, виходячи із положень ст.. 12 ГПК України, повинен розглядатись в судах загальної юрисдикції.
Приватний нотаріус ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, але, 03.02.12 р. надійшов лист, в якому нотаріус повідомляє, що 23.07.10 р., нею приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу АРК ОСОБА_4 за реєстровим № 1534 був посвідчений договір дарування земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 передала безоплатно у власність (подарувала), а її дочка ОСОБА_3, прийняла у власність (як дарунок) в день підписання договору земельну ділянку площею 0,0897, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Розглянувши матеріали справи, заяву ПАТ «Креді Агріколь Банк», додаткові надані документи, заслухавши пояснення представника заявника, ліквідатора, зацікавлену особу, суд встановив.
23.07.10 р. між ОСОБА_1, яка є боржником у справі, та ОСОБА_3 був укладений договір дарування житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського округу, зареєстрованим в реєстрі під № 1531 (а.с. 49-50 т.3).
На думку заявника договір слід визнати недійсним, оскільки його укладення здійснено з метою уникнення боржником майнової відповідальності за грошовими зобов'язаннями перед ПАТ «Індустріально-Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк».
При цьому, ПАТ «Креді Агріколь Банк» вважає, що у чинність ст. 52 Цивільного кодексу України підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» угоди громадянина-підприємця, пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна громадянина-підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.
ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» є кредитором боржника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 і ця обставина встановлена в ході провадження справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Отже, кредитор відповідно до ст. 47 «Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», має право звертатись до суду з заявою про визнання угоди громадянина-підприємця, пов'язаної з відчуженням майна недійсним. Про це також містилась вказівка Вищим господарським судом України в постанові від 25.10.11 р. у справі № 5002-22/1185-2011 ( а.с. 150-153 т. 3).
Відповідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заінтересовані особи стосовно боржника - особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є заінтересованою особою стосовно боржника, оскільки є дочкою боржника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Слід зазначити, що справа про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 порушено судом 27.01.2011року.
Спірний договір дарування житлового будинку був укладений 23.07.2010 року.
Тобто, відчуження майна громадянина-підприємця заінтересованим особам відбулось протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство.
Судом також встановлено що, 15 березня 2010 року ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в примусовому порядку на виконання наказів господарського суду Автономної республіки Крим, що були видані на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 р з кореспондентського рахунку Банку було списано на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1 166 644,83 грн.
06 квітня 2010 року, Вищим господарським судом України було скасовано вказану постанову Севастопольського апеляційного господарського суду.
12 травня 2010 року Банком до Господарського суду АРК направлено заяву про поворот виконання рішення суду. 18.08.2010 р. заяву про поворот виконання рішення задоволено в частині повернення 1 166 644,83 грн. на користь банка.
Ці факти найшли відображення в ухвалі ГС АРК від 18.08.10 р. у справі № 2-24/2540-09, яким ПАТ «Індустріально- експортний банк» були повернуті грошові кошти в сумі 1 166 644,83 грн., шляхом стягнення з СПД ОСОБА_1 та виданий відповідний поворотний наказ ( а.с. 8-13 т.1)
Разом з тим, 22 червня 2010 року Боржник отримала Свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості, про що свідчить інвентарна справа Джанкойського БРТІ ( а.с. 43-48 т.3).
В подальшому 23 липня 2010 року ОСОБА_1 укладає договір дарування домоволодіння зі своєю дочкою ОСОБА_3, який нотаріально посвідчений за № 1531.
27 серпня 2010 р. кредитором отримано поворотний наказ ( а.с. 13 т. 1).
07 вересня 2010 р. наказ про стягнення коштів з боржника направлено до Державної виконавчої служби для примусового виконання.
17 грудня 2010 р. наказ повернуто кредитору без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення ( а.с. 15 т.1).
Відповідно до ч.2 ст.128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Також, відповідно до ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У відповідності до ст.. 316 ЦК України визначене загальне поняття права власності. Згідно з п.1 цієї статті правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суб'єктами права власності згідно зі ст. 318 ЦК України є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу, тобто - фізичні особи та юридичні особи.
Таким чином, закон не передбачає такого суб'єкта права власності як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.
Більш того, чинне законодавство не розмежовує майно фізичної особи від її майна як фізичної особи-підприємця.
Судом встановлено, що на житловий будинок, який до 23.07.2010 року належав боржнику, можливо було звернути стягнення для погашення боргу перед кредитором, оскільки це майно не відноситься до переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до діючого законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, іншого майна у боржника суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 немає.
Слід зазначити, що боржник володіла майном - домоволодінням за адресою: Первомайський р-н, АДРЕСА_2, яке вона могла продати, або на яке могло бути звернено стягнення, а кошти отримані від продажу нерухомого майна можливо було спрямувати на погашення заборгованості перед кредитором.
З вказаного вбачається, що боржнику на дату укладання договору дарування було відомо про існування боргу перед кредитором, скасування Вищим Господарським судом України постанови САГС на підставі якої СПД ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 1 166 644,83 грн., про заяву банку про поворот виконання рішення.
Проте, боржник уклала спірний договір дарування, тобто розпорядилась своїм майном таким чином, щоб уникнути майнової відповідальності перед Кредитором.
Отже, своїми діями боржник завдав шкоду інтересам ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», позбавивши права кредитора на отримання частини майна боржника в рахунок погашення боргу. При цьому, продаж, передача, відчуження у будь - який спосіб боржником свого майна, позбавляє кредитора його права на власність. Такий спосіб позбавлення кредитора права на майно може бути визнаний судом противоправним, а така угода боржника - недійсною.
Враховуючи хронологію подій, та з огляду на спеціальність норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які спрямовані на забезпечення визначеності об'єму майна боржника протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом.
Укладення спірного договору дарування унеможливило задоволення вимог кредиторів, оскільки заінтересованій особі безоплатно передано активи боржника та дана безоплатна передача мала єдину ціль виведення всіх активів боржника з його володіння для уникнення майнової відповідальності перед кредиторами.
Слід зазначити, що для поповнення ліквідаційної маси боржника законодавець ст. 47 Закону про банкрутство встановив додаткові підстави для визнання угод недійсними з відчуження та передачі іншим способом майна громадянина - підприємця.
Для застосування такої підстави необхідно наявність наступних умов:
- відчуження або передача майна іншим засобом, в даному випадку укладення договору дарування;
- стороною угоди повинна виступати зацікавлена відносно боржника особа - це донька боржника - ОСОБА_3 ( урозумінні ст.. 1 Закону);
- угода повинна бути здійснена не більше ніж за рік до порушення справи про банкрутство - справа про банкрутство СПД ОСОБА_1 порушена 27.01.2011 р., а угода вчинена 23.07.2010 р.
Отже, судом встановлено наявність всіх цих умов, що є підставою для визнання недійсним договору дарування від 23.07.10 р., укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 за реєстраційним № 1531.
Таким чином, розглядом заяви кредитора та матеріалами справи підтверджено, що з метою укладання спірної угоди боржником була здійснена спроба уникнути майнової відповідальності перед кредитором шляхом укладення договору дарування, що має характер удаваного правочину. Угоду вчинено боржником для приховання майна. Удавані угоди, крім того, згідно зі ст.. 235 ЦК України визнаються недійсними.
Ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Одним із наслідків, які встановлені спеціальною нормою ч. 9 ст. 47 Закону про банкрутство є можливість визнання недійсними угод боржника.
Визнаючи угоду боржника недійсною, слід зазначити, що до ч. 7 ст. 47 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина - підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.
Суд зауважує, що правовий інститут звільнення майна боржника від звернення на нього стягнення діючим в Україні законодавством регулюється ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до додатку до ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. встановлено Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Цим переліком повинні керуватися учасники провадження (ліквідатор, боржник та інші) при визначенні майна боржника фізичної особи - підприємця для формування ліквідаційної маси.
Таким чином, вимоги по заяві ПАТ «Індустріально - Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду наведеного, заперечення заінтересованої особи судом не приймаються. Що ж до наявності внутрішньої волі сторін під час укладання спірної угоди та відсутності мети у сторін договору уникнення майнової відповідальності суд зазначає наступне. Зацікавлена особа не може стверджувати про це за боржника - ОСОБА_1, адже вони хоча і є за заінтересованими особами (близькими родичами), все ж можуть мати власні цілі та різну внутрішню волю. До того ж роль ОСОБА_3, як обдарованої сторони у вищезазначеному договорі, є досить обмеженою, так як згідно зі ст.. 722 ЦК України, обдарований має право тільки прийняти або відмовитись від прийняття подарунку, ініціатива щодо укладання та виконання такого договору цілком покладається на дарувальника, в даному випадку на боржника - ОСОБА_1
Посилання ОСОБА_3 на ч. 4 п. 11 Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. є безпідставними, оскільки згаданий нею пункт розглядає умови для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України, в редакції від 18.07.1963 р., який вже втратив чинність. Також посилання ОСОБА_3 на положення ст. 728 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки в даному випадку річ йде не про розірвання договору дарування, а визнання його недійсним.
При цьому, суд також приймає до уваги, що боржник не скористався своїми процесуальними права та не надав своїх обґрунтованих заперечень під час розгляду заяви банку.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 1, 12, ч. 9ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
1. Задовольнити вимоги ПАТ «Індустріально - Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк».
2. Визнати недійсним договір дарування від 23.07.2010 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний номер 1531.
Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим (підпис) М.О.Білоус
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоус М.О.