"15" лютого 2012 р. Справа № 35/152
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2011 року у справі № 35/152 Господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго", Херсонська область, до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, про стягнення 342 045,37 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № 138/1-10 від 13.02.12);
відповідача -ОСОБА_2 (дов. № 117/10 від 26.12.11),
У квітні 2011 року позивач КП "Міськтеплокомуненерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 342 045,37 грн.
Вказував, що 01.10.05 між ним та ДП "Газ-тепло" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір № 17/05-500 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, згідно умов якого він (підрядник) зобов'язався за завданням замовника (відповідача) надавати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та з транспортування готової продукції до споживачів, а замовник -прийняти готову продукції та здійснити оплату наданих ним послуг.
Зазначав, що 11.02.10 листом № 117/1-10 направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.09 з загальним розміром заборгованості за надані послуги за договором № 17/05-500 від 01.10.05 342 045,37 грн., який був отриманий відповідачем 15.02.10, проте не був ним підписаний.
Також вказував, що 19.07.10 звертався до відповідача з листом-вимогою № 731/1-10 про сплату вказаної суми боргу протягом семи днів, яка була отримана останнім 26.07.10.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати наданих позивачем послуг, позивач просив стягнути з відповідача 342 045,37 грн. боргу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 червня 2011 року (суддя Літвінова М.Є.), позов задоволено.
Постановлено стягнути з ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь КП "Міськтеплокомуненерго" 342 045,37 грн. боргу та судові витрати.
Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати наданих позивачем послуг, що є підставою до покладення на відповідача обов'язку по сплаті боргу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2011 року (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. -головуючий, Яковлєва М.Л., Жук Г.А.), рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.
Постанова обґрунтована тим, що з акту звірки розрахунків, станом на 30.11.09, не вбачається, що заборгованість вказана в акті виникла саме на підставі договору № 17/05-500 від 01.10.05, а також тим, що вказаний договір не містить строку виконання зобов'язань щодо сплати послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, а навпаки, ставить розрахунки за переробку та транспортування теплової енергії у залежність від виконання умов іншого договору, а саме - договору комісії та алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами, який не був наданий позивачем до суду в підтвердження своїх вимог.
У касаційній скарзі КП "Міськтеплокомуненерго", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст.ст. 43, 101 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.10.05 між КП "Міськтеплокомуненерго" та ДП "Газ-тепло" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір № 17/05-500 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, згідно умов якого підрядник (позивач) зобов'язався за завданням замовника (відповідача) надавати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та з транспортування готової продукції до споживачів, а замовник -прийняти готову продукції та здійснити оплату наданих ним послуг.
Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою, встановленою сторонами в додатку № 5 цього договору.
При цьому, згідно п.п. 9.2, 9.2.1 договору замовник зобов'язався здійснювати розрахунки з підрядником за отримані послуги з грошових коштів, отриманих від реалізації за договором комісії.
З метою забезпечення розрахунку з підрядником за виконані роботи з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, замовник перераховує підряднику відповідні грошові кошти з поточного рахунку, відкритого на виконання договору комісії відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами в додатку № 5 до договору.
Згідно п. 7.3 договору при порушенні (неналежному виконанні) підрядником умов договору комісії, замовник має право в односторонньому порядку коригувати алгоритм розподілу грошових коштів, погоджений в додатку № 5 до договору, що надходять в оплату послуг відповідно до п. 5.1 договору комісії та зменшувати ліміт природного газу. З метою ведення постійного обліку розрахунків по цьому договору, сторони домовились проводити відповідну щомісячну звірку розрахунків шляхом підписання акту звірки розрахунків (п. 9.3 договору).
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) -п. 1 ст. 530 ЦК України.
Надавши правову оцінку зазначеним вище умовам договору щодо настання строку оплати замовником послуг, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що договір № 17/05-500 не містить строку виконання грошового зобов'язання, а навпаки ставить розрахунки за переробку та транспортування теплової енергії в залежність від виконання умов іншого договору, а саме - договору комісії та алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами.
Згідно приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вказаних процесуальних норм, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано суду затвердженого сторонами алгоритму розподілу грошових коштів, а відтак -не доведено належними та допустимими доказами настання строку для оплати наданих ним послуг замовником на підставі договору № 17/05-500 від 01.10.05.
Акт звірки розрахунків, станом на 30.11.09, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав неналежним доказом підтвердження позивачем своїх вимог, оскільки з нього не вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла саме на підставі договору № 17/05-500 від 01.10.05.
Разом з тим, розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки умовам договору № 17/05-500 від 01.10.05 та акту звірки розрахунків, яким позивач обґрунтовував свої вимоги, що вплинуло на правильність встановлення дійсних правовідносин сторін та застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на ту обставину, що договір комісії № 12/05-501 від 01.10.05 не був предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому не міг розглядатися апеляційним господарським судом, не заслуговують на увагу суду, оскільки предметом розгляду даного спору є стягнення боргу, що виник у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору № 17/05-500 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.10.05, умовами якого строк виникнення грошового зобов'язання поставлено в залежність від виконання умов вказаного договору комісії. Тому, посилання апеляційним господарським судом на договір комісії в межах, що зазначені сторонами в договорі № 17/05-500, не можна вважати порушенням вимог ч. 3 ст.101 ГПК України.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2011 року у справі № 35/152 залишити без змін.
Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.
Судді: Волік І.М.
Мележик H.I.