"15" лютого 2012 р. Справа № 5002-29/3253-2011
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий,
Жукової Л.В.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Крименерго"
на рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 р.
та постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р.
у справі № 5002-29/3253-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомпублічного акціонерного товариства "Крименерго"
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 28 635,56 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: ОСОБА_5 (дов. від 03.01.2012 року);
відповідача: не з'явилися;
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 року (суддя: Башилашвілі О.І.) у справі № 5002-29/3253-2011 в позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що між відповідачем та позивачем не існували договірні відносини, а отже публічним акціонерним товариством "Крименерго" не було доведено того факту, що саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були порушенні ПКЕЕ. Суд зазначив, що відшкодування витрат на комунальні послуги обумовлено договором оренди, який укладався відповідачем, як орендарем, та третьою особою.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року (головуючий суддя: Плут В.М., суддя: Борисова Ю.В., Гонтар В.І.), апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 року у справі № 5002-29/3253-2011 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Крименерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі №5002-29/3253-2011та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Заслухавши представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Касаційна інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.08.2009 року представниками ПАТ "Крименерго" проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією, об'єкта - аптека, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Западна, 5.
Крім того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що акт про порушення ПКЕЕ №106296 від 05.08.2009 року був складений трьома працівниками ПАТ "Крименерго" в присутності споживача - ОСОБА_4, який від підпису відмовився, про що є відповідна відмітка в акті, будь-яких зауважень чи заперечень споживача акт не містить.
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України "Про електроенергетику", порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року №441 та правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (в редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 року №910).
Відповідно до підпункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Згідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до пункту 6.42 вищевказаних Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менш ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Комісією публічного акціонерного товариства "Крименерго" у складі трьох представників 14.08.2009 був розглянутий акт про порушення ПКЕЕ №106296 від 05.08.2009 та прийнято рішення, яке оформлено у вигляді протоколу № 3893, яким здійснено перерахунок обсягу недооблікованої спожитої електричної енергії та розрахована сума заборгованості у розмірі 28635,56 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що акт про порушення ПКЕЕ у відношенні відповідача розглядався без його участі. Доказів повідомлення відповідача стосовно дати розгляду акту порушення ПКЕЕ №106296 від 05.08.2009 матеріали справи не місять.
Відповідно до статті 26 Закону "Про електроенергетику" та пункту 6.1 Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливо тільки на підставі договору з енергопостачальником.
Аналогічне положення закріплено в частині 2 статті 275 Господарського кодексу України, якою встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. №910), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Отже, чинним законодавством України передбачено обов'язкове укладання договору на поставку електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2009 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ПП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким орендодавець здає орендареві нежиле приміщення в будинку № 5 по вул. Западна, у м. Сімферополі загальною площею 51 кв. м. для організації аптечного кіоску.
Розділом 3 вищевказаного договору, сторони узгодили обов'язок орендаря, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, зверх орендної плати відшкодовувати орендодавцю фактичні затрати за комунальні послуги (електричну енергію, опалення, воду, вивіз сміття).
Відповідно до розділу 2 договору оренди нежилого приміщення від 01.01.2009 орендодавець зобов'язався сплачувати комунальні послуги (електричну енергію, опалення, воду, вивіз сміття), не включені до орендної плати.
Згідно зі статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також, з матеріалів справи вбачається та було встановлено господарськими судами між ПАТ "Крименерго" та ФОП ОСОБА_7 укладено договір на користування електричною енергією № 1929 від 07.12.1998 року.
Відповідач, надав господарським судам належні докази виконання своїх зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення від 01.01.2009 року в частині сплати витрат за спожиту електроенергію, а саме видаткові касові ордери за період з 10.01.2009 року по 09.09.2011 року із зазначенням - компенсація використаної електричної енергії за договором оренди з показниками лічильника, які були видані - ОСОБА_6 (орендодавцю за договором).
Відповідно до п.п. 1.2, 3.1 Правил користування електричної енергії споживачем електричної енергії визнається юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення власних електроустановок, які обладнані необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за неї.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій стосовно того, що оскільки електроустановка на об'єкті, де проводилася перевірка працівниками ПАТ "Крименерго" використовується ПП ОСОБА_6, то вона є споживачем електричної енергії. Відповідно, акт перевірки складений до неналежної особи.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Відповідно до п. п. 2 п. 10.2 Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Для відшкодування вартості недооблікованої електроенергії (збитків енсргопостачальника) необхідно встановити і довести такі факти; неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина заподіювання шкоди.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Статтею 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості спожитої необлікованої електричної енергії в сумі 28635,56 грн., у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.
Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р. у справі № 5002-29/3253-2011 залишити без змін.
Головуючий Черкащенко М.М.
Судді Жукова Л.В.
Студенець В.І.