"14" лютого 2012 р. Справа № 18/2308/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:Муравйова О.В.
Полянського А.Г.
Яценко О.В.(доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційних скаргТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року
у справі№ 18/2308/11
господарського судуПолтавської області
за позовомАкціонерного банку "Банк регіонального розвитку"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаНаціональний банк України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут"
прозвернення стягнення на заставлене майно
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан"
доАкціонерного банку "Банк регіонального розвитку"
про зобов'язання Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" подати реєстратору обтяжень рухомого майна Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження, внесеного на підставі договору застави 314/10-66-"3" від 16.10.2009 року і вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером 9161475
в судовому засіданні взяли участь представники сторін
від позивача
від відповідача
від третьої особи позивача ОСОБА_1 дов. № Л-65 від 15.06.2011 року,
ОСОБА_2 дов. № Л-70 від 21.09.2011 року,
ОСОБА_3 дов. № 444 від 10.01.2012 року,
ОСОБА_4 дов. № 3008 від 01.07.2009 року
Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" (далі за текстом -АБ "Банк регіонального розвитку") звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" (далі за текстом -ТОВ "Агрофірма "Лан") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національного банку України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" (далі за текстом -ТОВ "Агрофірма "Добробут") про звернення стягнення на заставне майно.
07.09.2011 року ТОВ "Агрофірма "Лан" звернулось до господарського суду Полтавського суду із зустрічною позовною заявою про зобов'язання АБ "Банк регіонального розвитку" подати реєстратору обтяжень рухомого майна Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження, внесеного на підставі договору застави № 314/10-66-"3" від 16.10.2009 року і вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером 9161475.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року позовних вимог АБ "Банк регіонального розвитку" було задоволено та звернено стягнення на належне ТОВ "Агрофірма "Лан" рухоме майно, а саме: комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION -460, 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION -460, 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_6, комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION -460, 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_8, реєстраційний НОМЕР_9, сільськогосподарську техніку, а саме: жатку кукурудзяну Geringhoff (2 шт.), борона БГР-4,2 ( 1 шт.), борона важка дискова (1 шт.), плуг ПН 9/35 (1 шт.), культиватор АГ-6 "Европак" (1 шт.), культиватор КПС-4м (2 шт.), сіялку зернотукову СЗ-5,4-06 (1 шт.), оприскувач ОПШ-2000 (1 шт.), разбрасиватель мін. добрив (1 шт.), ботвоуборочну машину БМ-6 (1 шт.), копатель свекли з комплексом ЖП (1 шт.), подборщик свекли з комплексом ЖП (1 шт.), сепаратор РВ-БЦСМ-25-01 (1 шт.), зернометатель ЗМ-60 А (2 шт.), зернометатель ЗМ-60 А (1 шт.), протравливатель семян ПК-20 (1 шт.), двигун ЯМЗ 236М2 (1 шт.), двигун ЯМЗ 236Д (1 шт.), компресор (1 шт.), оприскувач ранцевий (2 шт) шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною під час виконання рішення суду в межах виконавчого провадження згідно експертної оцінки. За рахунок вартості заставного майна задоволено частину вимог АБ "Банк регіонального розвитку" по кредитному договору №14/10-66 від 26.05.2005 року в сумі 200 000, 00 грн. за кредитом.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Агрофірма "Лан" було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Агрофірма "Лан" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АБ "Банк регіонального розвитку" відмовити, а зустрічні позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Лан" задовольнити.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Лан" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року у справі № 18/2308/11 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Агрофірма "Лан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року у справі № 18/2308/11 та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог АБ "Банк регіонального розвитку" відмовити, а зустрічні позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Лан" задовольнити, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 512, 546, 601 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України "Про заставу", ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ст. 21, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.
07.02.2012 року в судовому засіданні колегією суддів Вищого господарського суду України було оголошено перерву у розгляді касаційної скарги до 14.02.2012 року.
14.02.2012 року до Вищого господарського суду України АБ "Банк регіонального розвитку" було подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке колегією суддів касаційної інстанції було залишено без задоволення, оскільки враховуючи вимоги ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, підстави для зупинення провадження, визначені ст. 79 вказаного Кодексу відсутні.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги АБ "Банк регіонального розвитку" господарський суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлені факти у рішенні господарського суду Полтавської області від 31.03.2011 року у справі № 18/550/11, яким визнано недійсним вчинений ТОВ "Агрофірма "Лан" односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі вимог АБ "Банк регіонального розвитку" за укладеним з ТОВ "Агрофірма "Лан" кредитним договором № 14/10-66 від 25.05.2005 року є приюдиційним у дані справі, оскільки рішення господарського суду у справі № 10/74 було прийнято раніше ніж рішення у справі № 18/550/11.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджуються з такими висновками, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2005 року між АБ "Банк регіонального розвитку" ТОВ "Агрофірма "Лан" було укладено кредитний договір №14/10-66, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 810 000, 00 грн., а відповідач -використати кредит на цілі, зазначені у договорі, своєчасно сплачувати позивачу проценти за користування кредитом із розрахунку 16 процентів річних, після чого повернути кредит в строк до 25.05.2008 року.
Пунктом 4.3. кредитного Договору сторони погодили, що надання кредиту здійснюється на підставі відповідної заяви позичальника.
Відповідно до п. 5.2. вказаного Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму загальної заборгованості за кредитом. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту (п. 5.5. Договору).
Згідно п. 10.3 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором. Всі зміни і доповнення до договору оформлюються додатковою угодою сторін, яка є невід'ємною частиною договору.
З матеріалів справи вбачається, що між АБ "Банк регіонального розвитку" ТОВ "Агрофірма "Лан" до кредитного договору № 14/10-66 від 26.05.2005 року було укладено додаткові угоди № 1 від 20.03.2006 року, № 2 від 21.09.2007 року, № 3 від 30.12.2008 року та № 4 від 30.09.2010 року, відповідно до яких умови кредитного договору були частково змінені, зокрема, нараховані проценти відповідач зобов'язався сплачувати щоквартально не пізніше останнього робочого дня останнього місяця кварталу, за який вони нараховані; строк користування кредитом був продовжений до 31.12.2008 року, а згодом до 30.09.2009 року та до 01.07.2010 року.
Апеляційним та місцевим господарськими судами було встановлено, що позивач надав кредит в сумі 2 810 000, 00 грн. на підставі заяви відповідача № 1-05/108 від 26.05.2005 року, який останній не повернув в установлений строк та в повному обсязі не сплатив проценти.
16.10.2009 року між сторонами, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним Договором, було укладено договір застави № 14/10-66-"3", згідно умов якого відповідач (заставодавець) в якості забезпечення виконання зобов'язань за укладеним з позивачем кредитним договором № 14/10-66 від 26.05.2005 року передав в заставу позивачу (заставодержателю) належне йому рухоме майно, а саме: комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION -460, 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_10, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 року; комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION -460, 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_6, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_11, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 року; комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION -460, 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_8, реєстраційний НОМЕР_9, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_12, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 року; сільськогосподарську техніку, наведену в додатку № 1 до договору, а саме: жатку кукурудзяну Geringhoff (2 шт.), борона БГР-4,2 (1 шт.), борона важка дискова (1 шт.), плуг ПН 9/35 (1 шт.), культиватор АГ-6 "Европак" (1 шт.), культиватор КПС-4м (2 шт.), сіялку зернотукову СЗ-5,4-06 (1 шт.), оприскувач ОПШ-2000 (1 шт.), разбрасиватель мін. добрив (1 шт.), ботвоуборочну машину БМ-6 (1 шт.), копатель свекли з комплексом ЖП (1 шт.), подборщик свекли з комплексом ЖП (1 шт.), сепаратор РВ-БЦСМ-25-01 (1 шт.), зернометатель ЗМ-60 А (2 шт.), зернометатель ЗМ-60 А ( 1 шт.), протравливатель семян ПК-20 (1 шт.), двигун ЯМЗ 236М2 в кількості (1 шт.), двигун ЯМЗ 236Д (1 шт.), компресор (1 шт.), оприскувач ранцевий (2 шт).
Пунктом 1.3. Договору заставна вартість на дату підписання договору становить за домовленістю сторін 2 766 240, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що п. 2.1.3. Договору застави сторони погодили випадки, за яких позивач має право звернути стягнення на предмет застави або його частину згідно з чинним законодавством України.
Крім того, п. 2.1.5. того ж Договору встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити вимоги в повному обсязі, що визначається на момент задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені заставодержателем при зверненні стягнення на заставлене майно, його реалізації.
В разі виникнення права звернення стягнення на предмет застави заставодержатель вправі реалізувати його відповідно до чинного законодавства України (п. 2.1.6. Договору застави).
Господарські суди попередніх інстанцій при прийняті оскаржуваних судових актів послались на рішення господарського суду Полтавської області справі № 10/74, яке було залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України.
Так, вказаним судовим актом було встановлено факт припинення зобов'язань по кредитному договору № 14/10-66 від 26.05.2005 року на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України.
Проте, місцевий та апеляційний господарські суди вказали на прийняте господарським судом Полтавської області рішення від 31.03.2011 року у справі № 18/550/11, яким було визнано недійсним вчинений ТОВ "Агрофірма "Лан" односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі вимог АБ "Банк регіонального розвитку" за укладеним з ТОВ "Агрофірма "Лан" кредитним договором № 14/10-66 від 25.05.2005 року.
Враховуюче вищевикладене попередні судові інстанції дійшли висновку, що рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 18/550/11 встановлено факти, які є приюдиційними по відношенню до даної справи, оскільки судові рішення у справі № 18/550/11 прийнято пізніше ніж судові акти у справі № 10/74, якими встановлено факт припинення зобов'язання між сторонами.
Проте, стаття 112 ГПК України передбачає підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якою передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Так, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України встановлено, що підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Полтавської області у справі № 10/74, яким було припинено зобов'язання ТОВ "Агрофірма "Лан" за кредитним Договором № 14/10-66 від 26.05.2005 року перед АБ "Банк регіонального розвитку", є чинним та набрало законної сили.
Вказаним обставинам господарськими судами попередніх інстанцій, при винесені оскаржуваних судових актів, не було надано належної правової оцінки, у зв'язку з чим місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до передчасних висновків у справі.
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Національного банку України № 713 від 02.12.2009 року було відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації АБ "Банк регіонального розвитку".
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказані обставини судами першої та апеляційної інстанції в порушення приписів ст. 43 ГПК України не було всебічно, повно, об'єктивно досліджено, у зв'язку з чим не надано належної правової оцінки дослідженим фактам.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.
Також, суд касаційної інстанції наголошує, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення приписів ст. ст. 42, 43 ГПК України порушено принцип всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим прийнято необґрунтоване рішення.
На вказані обставини суди попередніх інстанції не звернули увагу.
Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України встановлення обставин справи, що не були встановлені судом першої інстанції, збирання та оцінка доказів не входить до компетенції суду касаційної інстанції, що унеможливлює усунення зазначених вище недоліків без направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального та процесуального права, які повинні бути застосовані та вирішити спір відповідно до вимог законодавства.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року у справі № 18/2308/11 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року та рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року у справі № 18/2308/11 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий О.В. Муравйов
Судді А.Г. Полянський
О.В. Яценко