"14" лютого 2012 р. Справа № 5002-11/1706.1-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
суддів:Мирошниченка С.В.,
Прокопанич Г.К.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р.
у справі№ 5002-11/1706.1-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла"
простягнення 2 563 236,88 грн.
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла"
доПублічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш"
про розірвання договору та стягнення 2 019 960,00 грн.
за участю представників:
позивача:Літовцев М.І.;
відповідача:не з'явилися;
третьої особи:не з'явилися;
Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" про стягнення 2 563 236,88 грн., у т.ч. 2 147 520,00 грн. основної заборгованості за кредитним договором, 383 576,42 грн. процентів за користування кредитом та 32 140,46 пені.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 161 від 10.07.2008 р. в частині дострокового повернення кредиту на вимогу Банку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічним позовом та просило суд: розірвати кредитний договір № 161 від 10.07.2008 р., укладений між ним та Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна"; стягнути з останнього 2 019 960,00 грн. шкоди.
В обгрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ТОВ "Брістелла" посилається на порушення Банком зобов'язань щодо надання чергового траншу, у зв'язку з чим ТОВ "Брістелла" позбавлене можливості викупити обладнання, за яке перерахувало 70 % його вартості. Вартість втраченого обладнання позивач за зустрічним позовом вважає збитками та просить прийняти рішення про їх відшкодування.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами останнього розгляду справи господарським судом Автономної Республіки Крим прийнято рішення від 14.07.2011 р. про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Брістелла" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення заявлених зустрічних позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргою такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду даної справи встановлені наступні обставини.
10.07.2008 р. між сторонами у справі укладено кредитний договір № 161, за умовами якого Банк надає позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує суму кредиту, а позичальник зобов'язується погасити кредит у встановлений графіком строк та сплатити відсотки за користування кредитом.
Судами встановлено, що ТОВ "Брістелла" на підставі укладеного кредитного договору отримало кредит у розмірі 2 147 520,00 грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, а також сплати пені за прострочення грошового зобов'язання.
Так, судами встановлено, що ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", користуючись правом, наданим йому п. 1.9.1. договору, 27.07.2009 р. звернувся до позичальника з вимогою дострокового погашення кредиту протягом 5 днів з моменту відправлення такої вимоги, між тим, позичальник вимогу Банка не виконав, кредит не повернув.
При цьому, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Брістелла" основної заборгованості у розмірі 2 147 520,00 грн.
Разом з цим, з висновком судів про обгрунтованість вимог щодо стягнення з ТОВ "Брістелла" процентів за користування кредитом та пені погодитись не можна.
Так, судами встановлено, що Банк не виконав передбачених договором обов'язків щодо надання чергового траншу відповідно до заявки позичальника від 29.10.2008 р., у зв'язку з чим, в силу ч. 3 ст. 220, ст. 221 ГК України, позичальник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, а отже, підстави для стягнення процентів та пені відсутні, на що не звернули уваги суди попередніх інстанцій.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання кредитного договору, суди виходили з того, що його умови Банком не порушувались.
Проте, Вищий господарський суд України не погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 2.1.1. договору, при умові неухильного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а також за умови прийняття Банком відповідної заявки, Банк зобов'язаний надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.
Оскільки судами встановлено, що відповідна заявка отримана Банком 29.10.2008 р., черговий транш позичальнику надано не було, а рішення про призупинення видачі кредитних коштів прийнято Банком лише 22.01.2009 р., висновок про відсутність підстав для розірвання кредитного договору не відповідає ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною.
Крім того, висновок судів щодо необгрунтованості вимог ТОВ "Брістелла" про відшкодування збитків, розмір яких дорівнює вартості втраченого майна, зроблений в порушення вимог ст. 225 ГК України.
Так, умовами кредитного договору визначена його мета -придбання газового обладнання.
21.11.2007 р. ТОВ "Брістелла" та ТОВ "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш" уклали договір купівлі-продажу обладнання № 26-07.
Відповідно до умов договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 до нього, вартість обладнання становить 2 019 960,00 грн.
Судами встановлено, що ТОВ "Брістелла" перерахувало продавцю 70 % вартості обладнання. При цьому, у зв'язку з ненаданням Банком чергового траншу, ТОВ "Брістелла" було позбавлене можливості розрахуватися за обладнання в повному обсязі, що спричинило втрату ним обладнання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Враховуючи, що збитки у розмірі 1 500 400,00 грн. відшкодовані відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 14.06.2010 р., відшкодуванню підлягають збитки у розмірі 519 560,00 грн.
Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У разі, якщо встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у справі з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущені помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права і в зв'язку з цим висновки судів попередніх інстанцій не відповідають цим обставинам, то касаційний суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1119 ГПК України приймає нове рішення.
Таким чином, суди попередніх інстанцій припустились порушень норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору. При цьому, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.
Враховуючи наведене, касаційна інстанція вважає за необхідне рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. у даній справі скасувати в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Брістелла" процентів за користування кредитом і пені та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо розірвання кредитного договору № 161 від 10.07.2008 р. і стягнення з ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" збитків у розмірі 519 560,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. у справі № 5002-11/1706.1-2011 скасувати в частині задоволених первісних позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Брістелла" процентів за користування кредитом і пені та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо розірвання кредитного договору № 161 від 10.07.2008 р. і стягнення з ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" збитків у розмірі 519 560,00 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" заборгованість у розмірі 2 147 520,00 грн.
В іншій частині в позові відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Розірвати кредитний договір № 161 від 10.07.2008 р.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" збитки у сумі 519 560,00 грн.
Видачу наказів доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий С.В.Мирошниченко
Судді Г.К.Прокопанич
О.О.Хрипун