ОСОБА_1 Управління Пенсійного фонду України в Печрському районі м. Києва < третя особа > Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > Ісаєвська Олена Володимирівна
Справа № 2-а-2147/11
Категорія < Категорія >
20 січня 2012 року cуддя Печерського районного суду < введіть прізвище судді > Ісаєвська О. В. , розглянувши одноособово, у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання незаконним відмову Пенсійного Фонду України у при значенні та виплаті пенсії по віку, зобов'язання призначити та виплатити пенсії за віком, -
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, мотивує його тим, що вона працювала з 1960 року по 1992 рік у різних підприємствах УРСР, загальний трудовий стаж в Україні становить 29 років та 16.10.1992 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. Позивачка, посилаючись на Рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року по справі № 25-рп/2009 зазначила, що вона 14.03.2011 року направила заяву до Пенсійного Фонду України в м. Києві про призначення та виплату пенсії по віку, однак 14.04.2011 року отримала від Пенсійного фонду України відмову у призначенні та виплаті пенсії по віку, яку вважає незаконною. Позовні вимоги до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька мотивувала тим, що за законодавством України Пенсійний фонд України не виконує функції, які пов'язані з призначенням пенсії, такі функції виконуються тільки територіальними органами ПФУ, а до виїзду на постійне місце проживання до Республіки Ізраїль, вона проживала у Калінінському районі м. Донецька.
Представник відповідача Пенсійний Фонд України подав письмові заперечення, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Пенсійний Фонд України відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, як центральний орган виконавчої влади, лише організовує, координує та контролює роботу його органів щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсії, а саме призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії управління Фонду в районі, місті і районах у містах, а не Пенсійний Фонд України. Окрім цього, представник відповідача Пенсійного фонду України зазначив, що на виконання Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року розроблено проекти Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон» та після прийняття таких нормативно-правових актів, органи Пенсійного фонду зможуть здійснювати пенсійні виплати таким особам. Представник відповідача зазначив, що дійсно позивачка зверталася до Пенсійного Фонду України із заявою про призначення та виплату їй пенсії за віком, їй була надана відповідь у строки визначені Законом України «Про звернення громадян» але будь-якого рішення про відмову в призначені пенсії позивачці, відповідачем не приймалося.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про задоволення позову заперечував, послався на те, що позивачка не перебуває на обліку в Управлінні та протягом 2011 року не зверталася з заявою про призначення або перерахунок пенсії.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, керуючись ч. 4 ст. 183-2 КАС України, вважаю достатніми підстави для прийняття рішення в скороченому провадженні без проведення судового засідання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 1940 року народження у період з 1960 по 03.09.1992 року працювала на території Української РСР (а.с. 8-18).
14.03.2011 року направила до Пенсійного Фонду України заяву в якій просила на підставі Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року призначити та розпочати виплату їй пенсію за віком.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У статті 51 вказаного закону передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
У вказаному Рішенні, КС України вказав, що конституційне право на соціальний захист включає право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина третя статті 25 Конституції України).
Отже, безумовним правом позивачки є її право на соціальний захист, а саме призначення та виплату їй пенсії за віком та відповідно обов'язком України є зокрема соціальний захист своїх громадян, які перебувають за її межами у тому числі на призначення та виплату пенсії.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
В той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка не перебувала на обліку у відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька та відповідно не зверталася до нього із заявою про призначення та виплату їй пенсії, а тому вимоги позивачки до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Окрім цього, не підлягають задоволенню вимоги позивачки до відповідача Пенсійного Фонду України з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр міністра України - Міністра соціальної політики України.
У своїй діяльності Пенсійний Фонд України керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра (п. 2 Положення).
Відповідно до п. 17 Положення Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Пенсійний Фонд України, як центральний орган виконавчої влади, відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу його органів щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсії.
При цьому, відповідно до п. 2.2. Положення про Управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії управління Фонду в районі, місті і районах у містах, а не Пенсійний фонд України.
Таким чином, Пенсійний фонд України не є належним відповідачем, який має призначити та виплатити позивачці пенсію за віком.
Позовні вимоги до відповідача Пенсійний Фонд України про визнання незаконним відмови в призначенні та виплаті пенсії є також безпідставними, оскільки як вбачається із відповіді Пенсійний Фонд України розглянувши заяву позивачки, у межах своєї компетенції надав роз'яснення з яких вбачається, що на момент надання позивачці відповіді триває робота спільно з Міністерством соціальної політики України щодо підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на виконання рішення Конституційного Суду України, якими будуть передбачені умови, норми і механізм виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міждержавних договорів щодо пенсійного забезпечення. При цьому, рішення про відмову у призначенні та виплаті позивачці пенсії за віком, відповідачем Пенсійним фондом України не приймалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Розглядаючи справу, у межах заявлених вимог, судом не встановлено протиправності рішень, дій чи бездіяльності Пенсійного Фонду України, Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька до позивачки.
Таким чином, Пенсійний Фонд України не є належними відповідачем, до якого має бути поданий вказаний позов.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8, 22, 24, 25, 46 Конституції України, ст.ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.10.2009 року № 25-рп/2009, Положенням про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Положення про Управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, ст.ст. 2, 6, 9, 11, 71, 94, 99, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання незаконним відмову Пенсійного Фонду України у при значенні та виплаті пенсії по віку, зобов'язання призначити та виплатити пенсії за віком - відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. < Зміст рішення (ухвали) (резолютивна частина) - ВНОСИТЬСЯ ДО СТАТКАРТКИ > < ДОДАТКОВЕ ТЕКСТОВЕ ПОЛЕ >
Суддя < введіть прізвище судді > О. В. Ісаєвська