08.12.2011 8 грудня 2011 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., при секретарі Шаблій М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зінькові справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частини будинку дійсним , -
В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частини будинку дійсним.
17 вересня 1999 року між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено письмовий договір купівлі-продажу згідно якого ОСОБА_3 продав позивачу 37/100 ідеальної частини житлового будинку який розташований за адресою АДРЕСА_1 та складається з кімнат в житловому будинку позначених літерою А-1: (2-І) пл.. 13.8 кв.м.; (2-2) пл.. 10.9 кв.м.; (2-3) пл.. 18.5 кв.м. , 1/3 частини сараю Б, 1/3 частини сараю В, 1/3 частини вбиральні Д, сараю Г, 1/3 частини огорожі №1, №2. Цей продаж здійснено за 2000 грн. якіпозивач сплатила продавцю до підписання договору купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу укладено на Українській універсальній біржі м. Полтава, вул.. Шевченка, 52, та зареєстровано під реєстровим номером Н-573.
В послідуючому пощзивач зареєструвала право власності на придбану частину житлового будинку в колективному підприємстві Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», про що на договорі зроблено реєстровий напис за № 2762 про реєстрацію у реєстровій книзі №19.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем після його смерті є його дочка ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, з цих підстав вона визначена відповідачем.
З часу придбання частини житлового будинку позивач там проживає і там зареєстроване її місце проживання.
На час укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку діяла норма ст.. 15 Закону України «Про товарну біржу»відповідно до якої договори купівлі-продажу нерухомого майна посвідчені на біржах не підлягали обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Договірні правовідносини виникли в 1999 році, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, тому свої позовні вимоги обґрунтовує нормами Цивільного кодексу Української PCP (в редакції 1963 року).
Відповідно до ст.. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Стаття 153 цього ж Кодексу встановлює, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
3гідно до ч.1 ст. 154 ЦК Української РСР ( 1963 року), коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.
Відповідно до ст. 224 цього ж Кодексу, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і обмежень" говориться про державну реєстрацію речових прав - офіційне визнання підтвердження державою факту виникнення речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, таким чином, після реєстрації договору в Полтавському БТІ державою визнано право позивача на придбану частину житлового будинку за адресою вул.. Котовського, буд. № 63, міста Зіньків, Полтавської області.
У відповідності до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цивільно-процесуального кодексу України.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою… .
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, не надав суду заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, зачитавши заяву відповідача та дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.. 213 ЦПК України суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні та керуючись ст. ст. 3, 10,15,30, 57-61, 212-223 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частини будинку дійсним -задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 37/100 ідеальної частини житлового будинку адресою АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований Українській універсальній біржі під реєстровим номером Н-573, в Полтавському бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» в реєстровій книзі № 19 за номером 2762 від 20 вересня 1999 року.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга апеляційному суду подається через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя Зіньківського
районного суду С.Р.Должко