01.11.2011
«1»листопада 2011 року м.Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:головуючого - судді Должко С.Р., при секретарі -Тараненко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до ПОСП «АФ «Перемога», ОСОБА_2, Спілки (об'єднання) громадян співвласників реорганізованого КСП «Перемога», третя особа Удовиченківська сільська рада про визнання недійсним договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та про визнання недійсним протоколу № 1 від 08.02.2003 р. загальних зборів майнових паїв в частині вирішення питання щодо затвердження Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та уповноваження Голови Спілки власників земельних та майнових паїв підписати даний договір, -
До Зіньківського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, а також визнання недійсним рішення загальних зборів від 08.02.2003 р., оформлених протоколом № 1 в частині затвердження договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та уповноваження Голови Спілки власників земельних та майнових паїв підписати даний договір.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що Договір укладено з порушенням законодавства, так як позивач не надавав своєї згоди на його укладання, договір підписано не уповноваженими та неналежними сторонами.
Ухвалою від 5.04.2011 р. було відкрито провадження у справі та призначено попередній розгляд справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала повністю, просить його задовольнити. На підтвердження позовних вимог представником позивача подано клопотання про витребування у відповідачів оригінал договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 08.02.2003р. з додатками до цього договору та оригінал протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв № 1 від 08.02.2003р. з додатками. Дане клопотання суд задовольнив, зобов'язавши подати дані документи в судове засідання.
Відповідачі та тертя особа позов не визнали, оскільки вважають, що Договір укладено сторонами в межах їх повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та представник відповідача 1 подав суду заперечення позовних вимог.
Обґрунтовуючи свої заперечення проти заявлених позовних вимог представник відповідача 1 повідомив суду, що Спілка (Об'єднання) громадян співвласників реорганізованого КСП «Перемога»не може бути відповідачем по справі, так як не є юридичною особою. Також, представник відповідача 1 просив суд не поновлювати строк позовної давності, мотивуючи тим, що позивач був присутнім на загальних зборах і йому було відомо про всі прийняті рішення на зборах. Представник відповідача 1 повідомив суду, що повноваження на підписання оспорюваного Договору наданні Голові Спілці ОСОБА_2 на Загальних зборах власників майнових паїв 08.02.2003р.
Відповідач 3, в особі Голови Спілки ОСОБА_2, в судовому засіданні не заявляв клопотання про визнання Спілки (Об'єднання) громадян співвласників реорганізованого КСП «Перемога»не належним відповідачем у справі.
Відповідачі надали в судове засідання наступі документи:
- Копію статуту ПОСП «Агрофірма «Перемога»;
- Копію статуту Спілки співвласників майнових паїв;
- Оригінал договору про спільне володіння користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 08.02.2011р. Додатки до даного договору відповідачі не надали в суд, а саме -перелік майна (додаток № 1 до договору); визначення частки кожного співвласника майна (додаток № 2).
- Оригінал протоколу № 1 від 08.02.2003р. Реєстр присутніх на зборах співвласників майнових паїв відповідачі не надали в судове засідання, також не було надано й інших додатків до протоколу № 1 від 08.02.2003р..
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши в судовому засіданні надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно заслухавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до ст. 26, 30 ЦПК України, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі є сторони, треті особи, представники сторін. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
08.02.2003р. загальними зборами громадян співвласників було створено та затверджено статут Спілки (об'єднання) громадян співвласників реорганізованого КСП «Перемога»(далі по тексту Спілка) Зіньківського району, Полтавської області.
Зазначений статут Спілки затверджений Удовиченківською сільською радою 26 лютого 2003р., протоколом № 7.
Суд встановив, що 28 грудня 2010р. під час виступу директора ПОСП «Агрофірма Перемога»ОСОБА_4, на загальних зборах мешканців с. Удовиченки позивачу стало відомо про існування договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 08.02.2003р. На підтвердження цього представником позивача подано суду клопотання про залучення до матеріалів справи копію пояснень Голови Удовиченківської сільської ради ОСОБА_5, які останній надавав Прокурору Зіньківського району, в даних поясненнях голова сільської ради підтверджував, що загальні збори мешканців с. Удовиченки дійсно відбулись 28.12.2010р., на яких виступав керівник ПОСП «АФ «Перемога»ОСОБА_4.
Копію зазначеного договору ОСОБА_1 отримав від депутата Зіньківської районної ради ОСОБА_6 17 лютого 2011р.
На зборах власників майнових паїв, що відбулися 08 лютого 2003 р. було оголошено питання порядку денного -розгляд і затвердження договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності. Дане питання підтримали та проголосували «за»- 414 чоловік, «проти»- 7 чоловік. Позивач голосував проти затвердження та укладення зазначеного договору.
Так як, позивач не підтримав пропозицію про затвердження договору, то як співвласник майна не надавав повноважень відповідачу 2 для укладення подібних договорів від його імені, а також позивачу не було відомо про дату та місце укладання договору.
На підставі п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. № 177, до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай. Даною постановою визначено, поняття «Співвласники»- члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника. Тобто, позивач являється співвласником майнових паїв.
Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 р., що була чинною на момент укладення договору, володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди -спір вирішується судом.
Як свідчить протокол зборів співвласників майнових паїв ПОСП «Агрофірма Перемога»Зіньківської районної ради Полтавської області від 08 лютого 2003 р. № 1 на загальні збори окрім інших було винесено питання щодо розгляду і затвердження договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності а також уповноважено Голову Спілки власників земельних та майнових паїв підписати даний договір.
Отже, дії відповідачів, що полягають у підписанні договору протирічать прямій нормі Цивільного кодексу Української РСР, яка чітко передбачає, що для прийняття зазначених рішень необхідна згода усіх учасників Спілки. При цьому, під час голосування на зборах, рішення приймалося не одноголосно, що підтверджується також протоколом № 1.
Указом Президента України № 62 від 29.01.2001р. постановлено забезпечити вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу дарування, міни та не допущення порушень майнових прав колишніх членів КСП. У тому числі права власності на паї.
Згідно ст. 63 Цивільного кодексу Української РСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених цивільним кодексом. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна сторона із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах. встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Право позивача на вільне володіння паєм порушено, так як він згоди на укладення даного Договору не надавав.
Також не надавав і свою згоду щодо доручення Голові спілки власників земельних і майнових підписати даний договір.
Наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20.05.2008р. визначено, що Договір про порядок володіння та користування майном укладається між співвласниками в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до Порядку розподілу та використання майна реорганізованих КСП затвердженого Наказом Мінагрополітики № 62 від 14.03.2001р., кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.
Судом встановлено, що сторонами договору є співвласники майнових паїв реорганізованого КСП «Перемога». Відповідно до предмету договору співвласники домовились спільно володіти, користуватись і розпоряджатись майном, яке вони отримують у спільну часткову власність, як єдиний майновий комплекс. Пунктом 1.4 визначено, що з метою ефективного використання майна співвласники домовились передавати його за цивільно-правовими угодами. А також, договором визначено, що з метою оперативного вирішення питань, що виникають у процесі виконання умов договору співвласники делегують Комітету спілки співвласників повноваження представляти їх інтереси при укладенні договорів, отримання майна. Зазначений договір укладено на 10 років з моменту набрання ним чинності.
Даний договір підписали не належні сторони, а саме не співвласники майнових паїв, а керівник ПОСП «Агрофірма «Перемога»та ОСОБА_2
Керівник ПОСП «Агрофірма «Перемога»не має відношення до Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності.
Предметом Договору є домовленість лише між співвласниками про спільне володіння, користування і розпорядження майном.
Позивач в судовому засіданні наголошував, що особисто він та інші співвласники майнових паїв не уповноважували відповідача 2 укладати від їх імені договір.
Представником ПОСП «Агрофірма «Перемога»подано клопотання про виклик в судове засідання свідків -ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Судом задоволено клопотання представника відповідача 1, викликано та допитано свідків в судовому засіданні.
Свідки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, повідомили суду, що а ні вони особисто, а ні будь-хто інший із співвласників не уповноважували відповідачів на укладення від імені співвласників Договір, будь яких доручень співвласники не надавали. Також, голова Удовиченківської сільської ради ОСОБА_5 повідомив Зіньківському районному суду, що Головою сільської ради не посвідчувались довіреності співвласників майнових паїв на уповноваження ОСОБА_4 та ОСОБА_9 укласти від імені співвласників майнових паїв оспорюваний Договір. Також, Голова сільської ради підтвердив, що у відповідній реєстраційній книзі Удовиченківської сільської ради відсутній запис про посвідчення таких довіреностей та відсутній запис про реєстрацію самого Договору, крім того примірник Договору відсутній в Удовиченківській сільські раді. Також, свідки повідомили суду, що оспорюваний Договір не підписувався на Загальних Зборах, де саме та за яких обставин було підписано договір свідкам не відомо.
Голова Удовиченківської сільської ради ОСОБА_5 повідомив, що Удовиченківською сільською радою не реєструвався Договір про спільне про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 08.02.2003р., в сільській раді відсутній екземпляр даного договору, а також, сільською радою не посвідчувались підписи на дорученнях про уповноваження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підписувати оспорюваний договір, крім того до сільської ради ніхто з співвласників не звертався з таким проханням.
Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України № 96 від 06.04.2001р. договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, повинен бути підписаний особисто кожним із співвласників або за дорученням співвласника. Підписи співвласників, які укладають такий договір завіряється сільським (селищним, міським) головою або нотаріусом.
Суд дійшов висновку, що відсутність підпису співвласників майнових паїв під договором про спільне володіння, користування і розпорядженням майном, неподання довіреності уповноваженій особі кожним із співвласників майнових паїв на підписання договору оренди майна являється порушенням прав позивача на право володіння, користування і розпорядження своєю власністю - майновим паєм.
Також, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України № 96 від 06.04.2001р. (що діяв на момент підписання договору) для забезпечення ведення вільних справ співвласники можуть обрати уповноважену особу. З уповноваженою особою укладається договір доручення для здійснення повноважень що підписується співвласниками, які голосували за її обрання. Підписи співвласників засвідчуються посадовою особою сільської ради або нотаріально.
Відповідно до ст. 44 ЦК Української РСР письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписатися, то за його дорученням угоду може підписати інший громадянин. Підпис останнього повинен бути засвідчений організацією, в якій працює або навчається громадянин, що укладає угоду, або житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні, або органом чи службовою особою, що вчиняють нотаріальні дії.
Статтею 63 ЦК Української РСР визначено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Відповідно до статті 64 ЦК Української РСР довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Також судом встановлено, що в укладеному Договорі відсутні істотні умови для даного виду Договорів, форма оспорюваного Договору затверджена Наказом Мінагрополітики № 96 від 06.04.2001р. договором не визначено перелік майна, яке передається співвласниками; не зазначено частки кожного співвласника майнового паю; не врегульовано розпорядження часткою у праві спільної власності; відсутній облік співвласників, які передали своє майно у володіння, користування; відсутні підписи учасників договору; відсутній перелік майна; відсутні довіреності.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 4 ЦК України визначено, що інші органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, в межах встановлених Конституцією та законом.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, слід враховувати, що типові умови (типові договори) щодо певних відносин можуть затверджуватися органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування. Такі типові умови за своєю суттю є актами цивільного законодавства, обов'язковими для застосування, якщо в них прямо не передбачено інше.
Оспорюваний договір затверджено на загальних зборах власників земельних та майнових паїв колишнього КСП «Перемога»Зіньківського району Полтавської області від 08 лютого 2003 р. протокол № 1.
Судом встановлено, що Спілка співвласників створена цим же протоколом № 1 від 08.02.2003р., а легалізація Спілки та затвердження статуту проведено рішенням Виконавчого комітету Удовиченківської сільської ради № 7 від 26 лютого 2003 р., тобто набагато пізніше.
Відповідно до п. 2 Статуту спілка за своїм правовим статусом є добровільною громадською організацією.
Статтею 14 Закону України «Про об'єднання громадян»легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування.
Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Згідно ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
В копії статута Спілки зазначено, що Спілка є юридичною особою. Будь яких змін чи доповнень до статуту Спілки відповідачі не надали суду. В оригіналі статусу наданого суду відповідачами зроблено виправлення чорнильною ручкою, але про виправлення не зазначено в самому документі нічого, до якого суд підходить критично і бере до уваги копію статуту.
Таким чином, Спілка має право здійснювати свою діяльність та приймати рішення відповідно до Статуту лише з моменту державної реєстрації (легалізації).
Позивач наполягав на тому, що Договір є недійсним так як, на загальних зборах власників земельних і майнових паїв від 08 лютого 2003р. не мали права затверджувати зазначений договір та уповноважувати особу на підписання будь яких договорів, так як на той період Спілка не була легалізована виконавчим комітетом Удовиченківської сільською радою та юридичне не існувала, а значить юридичне не існувало і Голови спілки співвласників майнових паїв.
Під час розгляду справи Зіньківським районним судом Полтавської області Голова спілки співвласників майнових паїв ОСОБА_2 пояснив, що підписав оспорюваний договір, як Голова спілки, без письмових доручень співвласників майнових паїв.
Також, суд звернув увагу на той факт, що загальні збори від 08.02.2003р. були проведені без обов'язкової реєстрації учасників (присутніх) співвласників. Це підтверджується відсутністю відповідного додатку (реєстрації учасників) до протоколу № 1 від 08.02.2011р. Голова Спілки ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні, що на загальних зборах 08.02.2011р. не проводилась реєстрація учасників, а підрахунок проводився «по головам». Такі свідчення ОСОБА_2 ставлять під сумнів точну кількість присутніх учасників на зборах, які відбулись 08.02.2003р. Також, це суперечить наказу Міністерства аграрної політики від 07.02.2001р. № 16.
Позивач являється людиною похилого віку та пенсіонером, не має відповідних юридичних знань та навичок, змушений був звернутись за правовою допомогою у підготовці даної позовної заяви та представлення своїх інтересів у суді до фахівців в галузі права, а саме до Адвокатського об'єднання «Київська колегія адвокатів «ПРАВОЛАД». У зв'язку з цим ним було понесено додаткові судові витрати на правову допомогу в сумі 400,00 грн., що підтверджується квитанцією від 01.04.2011р. та договором № 18 про надання адвокатських (юридичних) послуг від 01.04.2011р.
Відповідно до Постанови КМ України, від 27.04.2006, № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»оплата послуг спеціаліста обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 № 100.
Загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Окрім того, позивач не мав змоги звернутись вчасно за захистом своїх прав так як про існування укладеного вищезазначеного договору від 08.02.2003р. йому стало відомо лише 28.12.2010 р., а копію Договору позивач отримав лише 17 лютого 2011 р.
Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ст.. 213 ЦПК України суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні та керуючись ст. ст. 3, 10,11,15,30, 57-61,88, 212-223 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ПОСП «АФ «Перемога», ОСОБА_2, Спілки (об'єднання) громадян співвласників реорганізованою КСП «Перемога», третя особа Удовиченківська сільська рада про визнання недійсним договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та про визнання недійсним протоколу № 1 від 08.02.2003 р. загальних зборів майнових паїв в частині вирішення питання щодо затвердження Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та уповноваження Голови Спілки власників земельних та майнових паїв підписати даний договір - задовольнити частково.
1. Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності.
2. Визнати недійсним договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 08.02.2003р.
3. Стягнути з ПОСП «АФ «Перемога»на користь позивача сплачене державне мито в сумі 8,50 грн. та 20,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також додаткові витрати на правову допомогу у сумі 63,3 грн.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача сплачене державне мито в сумі 8,50 грн. та 20,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також додаткові витрати на правову допомогу у сумі 63,3 грн.
5. Стягнути з Спілки (об'єднання) громадян співвласників реорганізованого КСП «Перемога»на користь позивача сплачене державне мито в сумі 8,50 грн. та 20,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також додаткові витрати на правову допомогу у сумі 63,3 грн.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Зіньківський районний суд .
Написано власноручно
Повний текст рішення виготовлено 5.11.2011 року.
Суддя Зіньківського
районного суду С.Р.Должко